ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1581/21

Провадження № 2/210/1093/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"20" липня 2021 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ступак С.В.,

за участі секретаря судового засідання Доценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), звернувся 25.03.2021 року до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь банку 412 838,15 грн. та суму сплаченого судового збору 6192,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з березня 2015 року відповідач ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «Приватбанк» та з цього часу користується послугами банку. Підписавши Анкету-заяву він приєднався до Умов та правил надання банківських послуг та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору. Будучи користувачем послуг банку через Internet Banking «Приват-24» з урахуванням ідентифікації клієнта, маючи всі доступи в систему, за наявністю основної картки та будучи користувачем послуг банку, починаючи з 08.09.2016 року ним відкрито 103 інтернет-картки (рахунків). Відповідач, з відповідною ідентифікацією себе в Internet Banking «Приват-24» розпочав активне користування вищевказаними карт-рахунками, а саме відкриття-закриття рахунків, в дуже короткий термін, що стало причиною проведення службової перевірки. В рамках проведення службового розслідування щодо сумнівних операцій, проведених відповідачем за період з вересня 2016р. по жовтень 2016р. включно, а саме відкриття інтернет-карт та закриття договорів, було виявлено, що відповідач без наявної на те правової підстави набув грошові кошти позивача в сумі 412 838,15 грн., які на підставі ст.1212 ЦК України підлягають поверненню банку.

Ухвалою суду від 06 квітня 2021 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. (а.с.105)

20 липня 2021 року поза межами судового засідання від представника позивача Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» - Бродько А.І. надійшла заява, в якій останній просив суд проводити розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити. Крім того, в заяві зазначив, що не заперечує проти заочного рішення.

Відповідач по справі ОСОБА_1 в судові засідання, призначені судом на 06 травня 2021 року, 02 червня 2021 року та 20 липня 2021 року, не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток за вказаною у позовній заяві адресою проживання, які повернулись з поштового відділення з відміткою «За закінченням строку зберігання», про причини поважності неявки суд не сповістив, відзив на позовну заяву не надав.Відповідач вважаються належним чином повідомленим про розгляд справи відповідно до п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи положення ч.4 ст.10 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу,та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

У відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи. Однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін, - не подав, крім того, представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2015 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів. (а.с.7)

Кредитний договір укладено шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, згідно зі змістом якої відповідач погодився, що вказана Заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.

Договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.

Спір між сторонами виник з приводу стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі ст. 1212 ЦК України, як безпідставно набутого майна, грошових коштів у розмірі 412 838,15 грн., які ним було отримано шляхом проведення операцій по закриттю договорів та дебетуванні коштів у вересні-жовтні 2016 року за розрахунковими рахунками, відкритих на його ім`я в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в межах укладеного сторонами Договору про надання банківських послуг від 03.03.2015 року.

Так, існування між сторонами договірних відносин та отримання відповідачем послуг підтверджується фотографуванням клієнта з карткою відповідно до п.1.1.7.40 Умов та правил надання банківських послуг. (а.с.37)

Наказом № СП-2010-64 від 21.01.2010 року була затверджена процедура ідентифікації клієнта, згідно з якою клієнт лише при оформленні першого продукту банку проходить повну ідентифікацію, а саме - заповнює Анкету-Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також сканується паспорт клієнта.

У відповідності до пункту 1.1.1.89 - система Internet Banking Приват-24 -систем дистанційного обслуговування клієнта, офіційний канал зв`язку між банком та клієнтом.

А отже, в рамках обслуговування, та будучи користувачем послуг Банку, відповідач через Internet Banking «Приват-24» (підтвердження реєстрації в ПР24 надаємо) з урахуваннях ідентифікації клієнта, маючи всі доступи в систему, за наявністю основної картки та будучі користувачем послуг Банку - починаючи з 08.09.2016р. відкрито 103 інтернет-карти (рахунків): НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 ; НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; НОМЕР_24 ; НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ; НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 ; НОМЕР_30 ; НОМЕР_31 ; НОМЕР_32 ; НОМЕР_33 ; НОМЕР_34 ; НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 ; НОМЕР_37 ; НОМЕР_38 ; НОМЕР_39 ; НОМЕР_40 ; НОМЕР_41 ; НОМЕР_42 ; НОМЕР_43 ; НОМЕР_44 ; НОМЕР_45 ; НОМЕР_46 ; НОМЕР_47 ; НОМЕР_48 ; НОМЕР_49 ; НОМЕР_50 ; НОМЕР_51 ; НОМЕР_52 ; НОМЕР_53 ; НОМЕР_54 ; НОМЕР_55 ; НОМЕР_56 ; НОМЕР_57 ; НОМЕР_58 ; НОМЕР_59 ; НОМЕР_60 ; НОМЕР_61 ; НОМЕР_62 ; НОМЕР_63 ; НОМЕР_64 ; НОМЕР_65 ; НОМЕР_66 ; НОМЕР_67 ; НОМЕР_68 ; НОМЕР_69 ; НОМЕР_70 ; НОМЕР_71 ; НОМЕР_72 ; НОМЕР_73 ; НОМЕР_74 ; НОМЕР_75 ; НОМЕР_76 ; НОМЕР_77 ; НОМЕР_78 ; НОМЕР_79 ; НОМЕР_80 ; НОМЕР_81 ; НОМЕР_82 ; НОМЕР_83 ; НОМЕР_84 ; НОМЕР_85 ; НОМЕР_86 ; НОМЕР_87 ; НОМЕР_88 ; НОМЕР_89 ; НОМЕР_90 ; НОМЕР_91 ; НОМЕР_92 ; НОМЕР_93 ; НОМЕР_94 ; НОМЕР_95 ; НОМЕР_96 ; НОМЕР_97 ; НОМЕР_98 ; НОМЕР_99 ; НОМЕР_100 ; НОМЕР_101 ; НОМЕР_102 ; НОМЕР_103 ; НОМЕР_104 .

Позивач посилається на те, що відповідач, з відповідною ідентифікацією себе в Internet Banking «Приват-24» активно користувався вищевказаними карт-рахунками, а саме здійснював відкриття-закриття рахунків, в дуже короткий термін за період з вересня 2016р. по жовтень 2016р., що підтверджується витягами операцій за рахунками. (а.с.38-93)

За наслідками службового розслідування ПАТ КБ «Приватбанк» від 17.11.2016 року встановлено, що оформлені кредити на ім`я ОСОБА_1 слід визнати шахрайськими, дійсними. (а.с.8-9)

Отже, обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на положення ст.1212 ЦК України, яка регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб, з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню інший стороні на підстави статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Проте, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 03.03.2015 року підписано Анкету-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, у якій зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця Заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які розміщені в мережі Інтернету на сайті www.privatbank.ua. (а.с.7)

Таким чином, даний позов пред`явлено позивачем саме про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України, проте, між сторонами виникли інші правовідносини, які урегульовуються іншими нормами законодавства.

Таку позицію також підтримано у Постанові Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2020 року, під час перегляду рішення суду першої інстанції по аналогічним обставинам справи №216/888/20.

Отже, судом встановлено, що у вересні - жовтні 2016 року відповідачем ОСОБА_1 здійснено ряд банківських операцій за картковими рахунками з використання електронних сервісів АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як клієнтом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі Договору про надання банківських послуг від 03.03.2015 року, а тому, вимоги позивача є необґрунтованими щодо посилань на те, що оспорювана сума вважається отриманою відповідачем безпідставно у розумінні статті 1212 ЦК України та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у позові судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 77, 121, 141, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 4, 5, 16, 536, 546, 549, 550, 551, 610, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: С. В. Ступак