Справа № 2а-260/
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2010 року смт. Совєтський
Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого – судді Петрової Ю.В.
при секретарі – Тріфоновій С.О.
за участю
представника позивача – Титаренко Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим адміністративний позов Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Симиренко» Бахчисарайського району до Совєтської селищної ради АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
СЗАТ «Симиренко» Бахчисарайського району звернулося до суду з адміністративним позовом до Совєтської селищної ради АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення № 69 «Про зміну ставок орендної плати за землю», прийняте 28 січня 2009 року Совєтською селищною радою АР Крим на 20-й сесії 5 скликання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірним вищезазначеним рішенням на орендарів земельних ділянок покладаються зобов’язання щодо укладання правочину, спрямованого на внесення змін у існуючі правовідносини оренди, у зв’язку з чим позивач вважає, що зазначене рішення прийняте з перевищенням наданих повноважень та є протиправним, таким, що порушує право позивача.
Ухвалою суду від 19 травня 2009 року відкрито провадження у зазначеній адміністративній справі.
Ухвалою суду від 01 червня 2009 року справу призначено до судового розгляду на 19 серпня 2009 року.
Ухвалою суду від 19 серпня 2009 року провадження по даній справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2010 року ухвала Совєтського райсуду АР Крим від 19 серпня 2009 року скасована, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідач Совєтська селищна рада АР Крим явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, на адресу суду надано заяву про розгляд справи за відсутністю представника Совєтської селищної ради, в якій також просили закрити провадження у справі у зв’язку з тим, що 30 червня 2010 року на 28-й сесії 5-го скликання Совєтської селищної ради за № 147 було прийнято рішення «Про скасування рішення 20-й сесії 5-го скликання від 28 січня 2009 року № 29 «Про зміну ставок орендної плати на землю», про що надали відповідні документи.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачі є суб’єктами владних повноважень, суд відповідно до положень ст.ст. 40, 128 КАС України вважає за можливе справу розглянути без участі відповідачів на підставі наявних у ній доказів.
У судовому засіданні представник позивача Титаренко Н.Г. позовні вимоги підтримала з підстав, визначених у позовній заяві, просила позов задовольнити у повному обсязі, щодо наданих відповідачем документів про скасування Совєтською селищною радою спірного рішення вказала, що надане рішення не є належним доказом у справі, оскільки оформлено неналежним чином, крім того, з цього документу не вбачається, що послужило підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання недійсним рішення відповідача, якій є суб’єктом владних повноважень, суд зобов’язаний встановити чи діяв відповідач при прийнятті рішення на підставі закону, чи являється його рішення обґрунтованим, безстороннім та добросовісним.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В судовому засіданні встановлено, що 10 квітня 2008 року між Совєтською селищною радою АР Крим і СЗАТ «Симиренко» Бахчисарайського району було укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення для обслуговування комплексу будівель і споруд на території вінзаводу в смт. Совєтський площею 13,1557 га строком на три роки.
Як вбачається з матеріалів справи 28 січня 2009 року на 20-й сесії 5-го скликання Совєтської селищної ради АР Крим прийнято рішення № 69 «Про зміну ставок орендної плати на землю», яким на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» № 309/6 від 03 травня 2008 року, встановлено: 1. Пункт 11 договору оренди землі викласти у наступній редакції: Нормативна грошова оцінка землі і розрахунок розміру орендної плати за землю у процентному відношенні перераховується щорічно у зв’язку зі зміною коефіцієнта обліку розміру інфляції і щорічних доповнень до державного бюджету.
Крім того, встановлений розмір орендної плати за землю у процентному відношенні від нормативної грошової оцінки землі у залежності від місця розташування земельної ділянки, рівня його капіталізації і умов тимчасового використання відповідно Положення та всім юридичним та фізичним особам, які мають земельні ділянки у тимчасовому користування на умовах оренди у місячний строк укласти з селищною радою додаткові угоди до існуючих договорів оренди у світі даного рішення (а.с. 4).
Закон України «Про плату за землю» визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Закон України «Про плату за землю» визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів.
Відповідно до положень абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про плату за землю» оренда - засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою.
Згідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну
ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Статтею 19 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що розмір орендної плати за землю встановлюється сторонами відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 9 цього Договору орендна плата за користування земельною ділянкою розмір орендної плати складає 1% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 25 929,88 грн. на рік, 2 160,82 грн. в місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне правило містить п. 1 ст. 188 Господарського кодексу України.
Договір оренди, укладений між сторонами у справі, не передбачає можливості односторонньої зміни його умов.
Відповідно до ст. 13 Закону України від 03.07.1992 № 2535-XII «Про плату за землю» підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.
Встановлення розміру орендної плати за користування земельними ділянками в порядку та у спосіб, встановлений нормативними актами України, є функціями тільки органів місцевого самоврядування та не можуть здійснюватися іншим способом ніж внесенням змін в договір оренди земельної ділянки.
Стосовно умов договору оренди необхідно вказати, що відповідно до п. 14 договору розмір орендної плати переглядається кожний рік у разі збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянок, у тому числі інфляції.
Оцінюючи вказаний пункт договору суд звертає увагу на те, що ним встановлений перегляд орендної плати, який може бути зроблений тільки при наявності волевиявлення та досягнення домовленості щодо внесення змін в договір.
Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняття Совєтською селищною радою АР Крим рішення № 69 від 28 лютого 2009 року не є підставою для зміни орендної плати по раніше укладеним договорам оренди земельних ділянок комунальної власності, до внесення змін до таких договорів в частині встановлення розміру орендної плати, в порядку, встановленому законом або договором.
Також, суд вважає необхідним зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частини першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, зокрема в абзаці 5 пункту 5 мотивувальної частини, визначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). А тому Конституційний суд прийшов до висновку про те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Аналізуючи оспорюване рішення Совєтської селищної ради АР Крим суд прийшов до висновку, що воно прийнято в порушення вимог Конституції України, Земельного законодавства, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», передчасно, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню в судовому порядку.
Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Незважаючи на те, що відповідач заперечував проти позову, проте ним не доведено правомірність оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст. 94 КАС України з Совєтської селищної ради АР Крим на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 27 вересня 2010 року.
У повному обсязі постанову складено відповідно до вимог ст. 160 КАС України 01 жовтня 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 11, 17, 71, 79, 89, 94, 158 – 163, 167, 171-2 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Симиренко» Бахчисарайського району задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 69 «Про зміну ставок орендної плати за землю», прийняте 28 січня 2009 року Совєтською селищною радою АР Крим на 20-й сесії 5 скликання.
Стягнути з Совєтської селищної ради АР Крим на користь Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Симиренко» Бахчисарайського району сплачений судовий збір у розмірі 03 (Три) гривні 40 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через Совєтський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції
Постанова суду набирає законної сили після закінчення десяти денного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Совєтського районного суду
Автономної Республіки Крим Ю.В. Петрова
- Номер: 2а-260/2010
- Опис: Про перерахунок пенсії дітям війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2а-260/2010
- Суд: Тлумацький районний суд Івано-Франківської області
- Суддя: Петрова Юлія Вікторівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.10.2010
- Дата етапу: 19.10.2010