Справа № 2-423/

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 вересня  2010 року                                 смт. Совєтський

Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:    

головуючого                      - судді Петрової Ю.В.

при секретарі                  - Тріфоновій С.О.

за участю

позивача             - ОСОБА_2

представника відповідача     - Красій Г.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія 611», третя особа – Кримське відділення ХФ ВАТ «Кредитпромбанк» про стягнення страхової виплати, пені і збитків, моральної шкоди та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «Страхова компанія 611», третя особа – Кримське відділення ХФ ВАТ «Кредитпромбанк» про стягнення страхової виплати у розмірі 30 072 гривні 72 копійки, пені у розмірі 29 109 гривень 14 копійок, збитків у розмірі 10 272 гривні 72 копійки, моральної шкоди у розмірі 10 000 гривень, витрат на ІТО у розмірі 120 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, ним із ЗАТ «Страхова компанія 611» та ВАТ «Кредитпромбанк» було укладеного договір добровільного страхування наземних транспортних засобів і страхування громадян від нещасних випадків, за яким страхова виплата склала 79 000 гривень. 27 лютого 2009 року сталася ДТП за участю позивача і про цей страховий випадок останній своєчасно сповістив страхову компанію. За розрахунками страхової компанії вартість завданих позивачу збитків склала 85 353 гривні 35 копійок, що складає 108,04% від вартості на яку було застраховано транспортний засіб. Позивач зазначає, що за умовами договору страхова компанія повинна була у строк до 18 березня 2009 року виплатити страхову виплату у розмірі 71 100 гривень, однак відповідач у порушення умов договору, взятих на себе зобов’язань не виконав, внаслідок чого у позивача утворилася заборгованість за кредитним договором станом на 17 травня 2010 року у розмірі 10 272 гривні 20 копійок. І тільки після звернення позивача у Державну комісію з регулювання ринку фінансових послуг України страхова компанія перерахувала страхову виплату на користь вигодонабувача – ВАТ «Кредитпромбанк»у розмірі 41 027 гривень 28 копійок, однак за цей час банк застосував до позивача страхові санкції у розмірі 10 272 гривні 72 копійки. Крім того, вважає, що діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яку оцінює у 10 000 гривень і просить стягнути на його користь.

Третя особа ПАТ «Кредитпромбанк» явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутністю їх представника. В матеріалах справи містяться пояснення щодо заявленого позову, з яких вбачається, що згідно укладеного 29 жовтня 2007 року договору між позивачем у справі і ЗАТ «Страхова компанія 611», ВАТ «Кредитпромбанк» є вигодонабувач, тому страхове відшкодування надане ЗАТ «Страхова компанія 611» 17 березня 2010 року у розмірі 21 027 гривень 28 копійок було направлено: 18 березня 2010 року на погашення заборгованості за кредитом у розмірі  4 973 гривні 07 копійок, на погашення простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 16 054 гривні 21 копійка, страхове відшкодування, надане 19 березня 2010 року у розмірі 20 000 гривень було направлено: 19 березня 2010 року на погашення заборгованості за кредитом у розмірі 16 493 гривні 55 копійок, на погашення простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 3 506 гривень 45 копійок. В наслідок того, що ОСОБА_2 не виконує взяті на себе за кредитом договором зобов’язання по сплаті кредиту та нарахованих процентів, ПАТ «Кредитпромбанк» вимушений був звернутися до Печерського райсуду м. Києва з позовною заявою про стягнення заборгованості за цим договором.

Відповідно до положень ст.ст. 158, 169 ЦПК України, з урахуванням думки позивача і представника відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні, при цьому вказав, що у зв’язку з тим, що страхова компанія  страхове відшкодування виплатила не у строк, встановлений договором, у нього виникла заборгованість за кредитним договором, яку він має сплачувати, тому з відповідача мають бути стягнуті у судовому порядку суми, визначені у позові, у тому числі просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 10 000 гривень, яка полягала у його душевних стражданнях з цього приводу.

Представник відповідача Красій Г.Д. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, у тому числі зазначила, що довідка ДАІ, яка надана позивачем до страхової компанії, не містила у собі всієї необхідної інформації про обставини дорожньо-транспортної пригоди, у зв’язку з чим відповідно до наданих законом прав страховик здійснив заходи щодо з’ясування причин та обставин страхового випадку, зокрема розширеної довідки ДАІ, яка була отримана 02 березня 2010 року, у квітні 2009 року страховик звернувся до ОСОБА_2 з листом, в якому просив останнього письмово повідомити про прийняття рішення щодо передачі транспортного засобу страховику, у відповідь на який отримав запит страхувальника щодо вартості залишків застрахованого автомобіля, у зв’язку з цим страховиком було отримано довідку видану Приватним підприємством «Експертна компанія «Укравтоекспертиза», відповідно до якої вартість залишків складала 30 422,72 гривні, про що було повідомлено страхувальника, оскільки станом на дату прийняття рішення про виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 не було повідомлено про намір передати застрахований автомобіль після виплати страхового відшкодування, страховою компанією 15 березня 2010 прийнято рішення про виплату страхового відшкодування з урахуванням вартості залишків, розмір якого згідно складає 41 027,28 гривень, яке виплачено було на розрахунковий рахунок вигодонабувача 19 березня 2010 року, тобто протягом 5 робочих днів після складання страхового акту, тому вважала, що страхова компанія діяла відповідно до умов договору та закону, при цьому остання не має ніякого відношення до зобов’язальних відносин позивача у справі із ПАТ «Кредитпромбанк», щодо заявлених вимог по відшкодуванню моральної шкоди, вказала, що позивачем не надано жодних задокументованих фактів, які б підтверджували неправомірні дії або бездіяльність страхової компанії, а також не зазначено у чому саме конкретно полягає нанесена моральна шкода, за вказаних обставин просила у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначений у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Частиною 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору, на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до вимог ст. 6 вищезазначеного Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком  є  подія,  внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди,  яка  сталася за  участю  забезпеченого  транспортного  засобу  і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність  особи,  відповідальність якої застрахована за договором.

Як витікає з матеріалів справи, 29 жовтня 2007 року ОСОБА_2 придбав у кредит автомобіль марки Samand, модель СПГ, 2007 року випуску, уклавши з ВАТ «Кредитпромбанк» кредитний договір № 359/-07-А від 29 жовтня 2007 року, згідно якого позивач отримав в кредит 115 805 гривень зі сплатою14 процента річних та кінцевим терміном погашення  до 26 жовтня 2010 року.

На забезпечення виконання зобов’язання за цим кредитним договором між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір застави від 29 жовтня 2007 року, за яким у заставу був переданий придбаний автомобіль марки Samand, реєстраційний номер НОМЕР_1, модель СПГ, 2007 року випуску.

30 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем ЗАТ «Страхова компанія 611» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів та страхування громадян від нещасних випадків № 102/01/08/072 (далі – Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов’язані з володінням, розпорядженням та користуванням транспортним засобом, визначеним в договору страхування, а саме, автомобіль марки Samand, реєстраційний номер НОМЕР_1, модель СПГ, 2007 року випуску, його додатковим обладнанням та устаткуванням, а також пов’язані з життям та здоров’ям застрахованих осіб у разі настання нещасного випадку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 985 ЦК України, страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача).

    Аналогічні положення містить і ч. 4 ст. З Закону України «Про страхування», в якій конкретизується визначення вигодонабувачів як осіб, які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку.

Вигодонабувачем у договорі за згодою сторін призначено – Відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк».

Судом встановлено, що 27 лютого 2009 року внаслідок ДТП  застрахований зазначеним договором автомобіль Samand, реєстраційний номер НОМЕР_1 зазнав механічні пошкодженні та цей випадок визнано страховим.

Позивач своєчасно звернувся до страхової компанії із заявою про настання страхового випадку, яку отримано відповідачем 26 березня 2009 року, у відповідь на яку останнім листом від 08 квітня 2009 року роз’яснено, що згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням належного ОСОБА_2 автомобілю становить 85 353 гривні 35 копійок, що складає 108,04% від вартості на яку був застрахований транспортний засіб, а також запропоновано для вирішення питання щодо виплати страхового відшкодування повідомити своє рішення, щодо автомобіля.

У відповідь на цей лист позивач у справі листом запитав розмір остаточної вартості автомобілю.

У зв’язку з цим, страховиком було отримано довідку видану Приватним підприємством «Експертна компанія «Укравтоекспертиза», відповідно до якої вартість залишків складала 30 422 гривні 72 копійки, про що було повідомлено ОСОБА_2.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на ту обставину, що він не мав можливості зв’язатися з страховою компанією, проте даний факт не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні та не підтверджений відповідачем будь-якими доказами в порядку передбаченому ст.ст. 59, 60 ЦПК України.

Напроти наявне у матеріалах справи листування щодо страхового випадку між страховою компанією та ОСОБА_2 вказує на протилежне.

Так, відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про страхування» у разі необхідності страховик може робити запити про відомості, пов’язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ, організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також самостійно з’ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Зазначеному кореспондують положення пунктів 10.3.3, 10.3.6. Договору страхування.

Судовим розглядом також встановлено, що надана ОСОБА_2 первинна  довідка ДАІ з обслуговування адміністративної території Сімферопольського району та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим не містила у собі необхідної інформації про обставини ДТП, у зв’язку з чим страхова компанія, скориставшись належним правом на встановлення причин та обставин ДТП, що має ознаки страхового випадку, яке передбачено вищезазначеними пунктами Договору страхування та ст. 25 Закону України «Про страхування», вжила заходи для самостійного з’ясування обставин події, зокрема отримання розширеної довідки ДАІ.

Так, 02 березня 2010 року страховиком було отримано вказану довідку, що підтверджено відповіддю Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 29 березня 2010 року.

Згідно з п. 10.4.3 Договору страхування страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку скласти страховий акт протягом 10 робочих днів після одержання всіх необхідних документів, які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитку, та у випадку прийняття рішення про здійснення страхової виплати здійснити її протягом 5 робочих днів після складання страховиком страхового акту.

Крім того, відповідно до пункту 10.3.4. Договору страховик має право одержати від страхувальника транспортний засіб (агрегат, деталь) в разі, якщо транспортний засіб застрахований на повну вартість, а вартість його  відновлення складає 75% і більше.

На виконання вищезазначених пунктів Договору страховою компанією було прийняте рішення про виплату страхувальнику страхового відшкодування та складено страховий акт № 131/110-09/ТНВ від 15 березня 2010 року, згідно з яким розмір страхового відшкодування, а саме, 79 000 гривень (страхова сума) – 7 900 гривень (франшиза) – 30 422 гривні 72 копійки (залишки) + 350 гривень (евакуатор) + 41 027 гривень 28 копійок, було сплачено страхувальнику (вигодонабувачу) до 19 березня 2010 року, тобто протягом 5 робочих днів після складання страхового акту, що підтверджено наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України «Про страхування» договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Пунктом 9.3.13 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) передбаченого, що якщо страхувальник відмовляється передати страховику пошкоджений транспортний засіб (агрегат, деталь) із суми страхового відшкодування вираховується вартість придатних до використання залишків транспортного засобу.

Тобто, виплата страхового відшкодування здійснена ЗАТ «Страхова компанія 611» в розмірі, порядку та строки, передбачені договором страхування, укладеним між сторонами у справі, та законом.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Разом з тим, згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до  ст. 15 ЦПК України  захисту підлягає лише порушене право особи.  

Проте, враховуючи, що договір страхування за згодою сторін укладено на користь третьої особи, яка скористалась своїм правом, суд вважає, що право страхувальника на отримання страхового відшкодування за цим страховим випадком не є порушеним, а отже не підлягає захисту.        

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитку (штрафних санкцій) за договором кредиту, оскільки відповідач жодного відношення не має до цього договору, стороною якого він не є і взагалі ця вимога позивачем не обгрунтована та не доведена відповідними доказами.  

   Крім того, відшкодування моральної шкоди за правовідносинами, що склалися між позивачем та відповідачем, не передбачено, оскільки відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування моральної шкоди. Закон України «Про страхування» не передбачає наслідком для страховика відшкодування моральної шкоди, не передбачено це і договором страхування.  

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору добровільного страхування регулюються спеціальним нормативно-правовим актом, Законом України «Про страхування» та договором страхування, якими, зокрема, передбачена відповідальність за порушення строків та умов виплати страхового відшкодування у вигляді пені.

За таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія 611», третя особа – Кримське відділення ХФ ВАТ «Кредитпромбанк» про стягнення страхової виплати, пені і збитків, моральної шкоди та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 14, 60, 158, 169, 212-218, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського районного суду

Автономної Республіки Крим Ю.В. Петрова