Справа № 2-а-115/10

16.08.2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 вересня  2010 року  Старовижівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Самрука Ф.В.,

                при секретарі – Савчук С.І.

                за участю: позивача – ОСОБА_1

                                  представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до в.о.начальника Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

позивач посилається, що 20 липня 2010 року в.о.начальника Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 була винесена постанова №617 по справі про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП, згідно якої на нього було накладено штраф в розмірі 119грн за порушення громадського порядку і спокою громадян. Цю постанову позивач вважає незаконною, мотивуючи це тим, що громадського порядку він не порушував і в адресу громадян нецензурною лайкою він не виражався, в зв’язку з цим позивач звернувся в суд з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві і просив його задовольнити і пояснив, що 8 липня 2010 року ОСОБА_4 спочатку почав виражатися в його адресу нецензурними словами, а потім наніс два удари рукою в груди. Крім того пояснив, що постанови про адмінправопорушення він не отримував, а про суму штрафу дізнався лише із постанови про відкриття виконавчого провадження, яку отримав 10.08.2010р.

    Представник відповідача ОСОБА_2 з позовом не погодився і пояснив, що ним, при проведенні перевірки по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, було встановлено, що 08.07.2010 року ОСОБА_4 затіяв бійку біля будинку культури с.Глухи Старовижівського району із ОСОБА_1 і, що під час бійки вони обоє виражалися нецензурною лайкою, чим порушували громадський порядок.

    Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що 8 липня біля 1год. ночі  в громадському місці, біля будинку культури с.Глухи ОСОБА_4 та ОСОБА_1 шарпали один одного за верхній одяг, крім того, під час бійки вони обидва виражалися нецензурною лайкою.

    Заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов безпідставний і до задоволення не підлягає.

    З  постанови №617 за справою про адміністративне правопорушення від 20.07.2010р. вбачається, що 8 липня 2010 року біля 1год. ночі в громадському місці по вул.Денисова в с.Глухи Старовижівського району позивач ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в адресу громадян, чим порушив громадський порядок і спокій громадян і вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, в зв’язку з чим на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 грн.

    Будь-яких інших доказів, які б переконливо свідчили б про те, що позивач ОСОБА_1 не вчиняв даного адміністративного правопорушення в судовому засіданні не здобуто.

    Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою відповідачем ОСОБА_3 При розгляді справи відповідачем були з’ясовані всі обставини згідно ст.280 КУпАП. Зміст постанови  відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а стягнення накладене відповідачем з дотриманням загальних справ,передбачених ст.33 КУпАП.

    Виходячи з всього вищенаведеного суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.9, 11, 19, 71, ч.2 86, 158-163 ,171 2 КАС України,

ст.ст. 33, 268, 280, 287, 288 КУпАП суд,

                                                 П О С Т А Н О В И В :

    В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до в.о.начальника Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити повністю.

    Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ                                                                                                                   Ф.В.САМРУК