Справа № 2-668/2010 р.                                                          

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     06 серпня 2010 року. Татарбунарський районний суд Одеської об-ласті в складі:

     головуючого – судді                                 Тимошенка С.В.

     при секретарі                                        Коренчук О.Е.

     адвоката (ів)                                  

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області

                        про визнання права власності на спадкове майно,                                      

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право власності на спадкове майно, посилаючись на нас-тупні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_2, після смерті якого залишилася земельна ділянка площею 6,35 га, роз-ташована на території Білоліської сільської ради Татарбунарського райо-ну Одеської області, посвідчена Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІV-ОД № 040156, яку вона має право успадкувати в порядку першої черги. Крім неї право на спадок мають їх доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, але вони на спадщину не претендують. Вона зверну-лася на адресу Татарбунарської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право власності, однак їй було відмовлено у зв’язку з не наданням витягу з державного реєстру земель на зазначену земельну ділянку. Витяг неможливо отримати з причини відсутності када-стрового номеру на успадковану земельну ділянку. Відповідно до листа № 10-6115/09 Одеської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах»  земельним ділянкам, на які виготовлялися державні акти на право приватної власності на землю в період до 01.09.2003 року кадастрові номери не присвоювалися, а покійний чоловік отримав держав-ний акт 18 липня 2000 року. У зв’язку з цими обставинами вона вимушена звернутися до суду про визнання права власності.

Представник позивачки в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

     Представник Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області у судове засідання не з’явився, згідно надісланої до суду заяви, сільський голова позовні вимоги визнала, не заперечувала проти визнання права власності, просила розглянути справу у відсутність представника сільради.

     Заслухавши пояснення та доводи представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

     Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалює-ться судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Із копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 ( а.с.7 ) вбача-ється, що 09 вересня 1978 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_2, після чого їй було присвоєно прізвище «ОСОБА_7».

     З копій свідоцтва про народження НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ( а.с.8 ) видно, що ОСОБА_5 народи-лася ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_4 ( а.с.9 ) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Білолісся Татарбунарського ра-йону Одеської області.

Копією Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІV-ОД № 040156 підтверджується, що земельна ділянка пло-щею 6,35 га, яка розташована на території Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, дійсно належала на праві приватної власності ОСОБА_2 ( а.с.10 ).

З витягу з технічної документації про визначення нормативної гро-шової оцінки земельної ділянки № 246 від 10.03.2009 р. ( а.с.12 ) нор-мативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту ( 2,623 ) загальною площею 6,35 га складає 84945,40 грн.

Як вбачається з листа нотаріуса № 918/02-31 від 30.06.2010 р.( а. с.17 ) ОСОБА_7 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спад-щину на земельну ділянку, посвідчену Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІV-ОД № 040156, у зв’язку з ненаданням нею витягу з державного реєстру земель відносно зазначеної ділянки.

У відповідності до копії повідомлення Одеської регіональної філії Центру ДЗК № 10-6115/09 від 29.06.2010 року ( а.с.14 ) ведення автома-тизованої системи державного земельного кадастру здійснюється згідно Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Держкомзему України № 174 від 02.07.2003 року, в зв’язку з чим земельним ділянкам на які виготовлялися державні акти на право при-ватної власності на землю в період до 01.09.2003 року кадастрові номери не присвоювалися, інформація по земельним ділянкам до АС ДЗК не вноси-лась. У зв’язку з цим філія не має змоги виготовити запитуваний витяг з державного реєстру земель.

Як вбачається з копій заяв ( а.с.15-16 ) ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовляються від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7

В силу ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’-язків ( спадщини ) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця ), до інших осіб ( спадкоємців ).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадко-давця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пере-жив, та батьки.

     У відповідності до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

     У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_7 є дружиною померлого ОСОБА_2, а отже спадкоємцем по закону в порядку першої черги, крім неї право на спадок  мають її доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які відмовляються від своєї долі. Отримати свідоцтво про право на спадщину через нотаріальну контору позивач не має можливості, у зв’язку з ненаданням нею витягу з державного реєстру земель щодо зазначеної земельної ділянки.

     За таких обставин суд вважає, що за ОСОБА_7 повинно бути ви-знано право власності на земельну ділянку площею 6,35 га, розташовану на території Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одесь-кої області, яка залишилася після смерті її чоловіка ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.58-60,130,174 , 208,209, 213-215 ЦПК України, ст.ст.1216,1217,1258,1261 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

     Позов ОСОБА_7 до Білоліської сільської ради  Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

    Визнати за ОСОБА_7, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с.Білолісся Татарбунарського району Одеської області, право власності на земельну ділянку площею 6,35 га, розташовану на території Білоліської сільської ради  Татарбунарського району Одеської області, згідно Державного акту про право приватної власності на землю серії ІV-ОД № 040156, яка залишилася після смерті ОСОБА_2

        Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів с дня отримання копії цього рішення.

      Суддя                                              Тимошенко