БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
№ 2-а-786/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«28» квітня 2010 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
при секретарі – Пархоменко А.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України (далі – УДАІ ГУ МВС України в Київській області) й інспектора дорожньої патрульної служби Броварського взводу при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Гейка Сергія Леонідовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ,
в с т а н о в и в:
У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, із зазначеним вище позовом, який обґрунтовував тим, що дії інспектора дорожньої патрульної служби Броварського взводу при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Гейка С.Л. щодо складення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача є неправомірними, оскільки ним не було порушено жодних вимог Правил дорожнього руху України. Викладені обставини у постанові суб’єкта владних повноважень про те, що позивач, всупереч вимогам п.12.4. Правил дорожнього руху України, рухався в населеному пункті (де дозволяється рух транспортних засобів із швидкістю не більше 60 км./год.) зі швидкістю 85 км./год. не відповідають дійсності. Протокол про адміністративне правопорушення та постанова в справі про притягнення до адміністративної відповідальності складені з порушенням вимог діючого законодавства. Просив скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності від 20 березня 2010 року.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав й просив їх задовольнити. При цьому він наголосив, що викладені вище дії суб’єкта владних повноважень не можуть бути визнані законними й обґрунтованими через численні порушення вимог діючого законодавства України з питань безпеки дорожнього руху.
У судове засідання відповідачі не зявилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні поштові повідомлення про отримання судових повісток.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача в підтримання доводів позову, перевіривши матеріали справи судом встановлені наступні факти й відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747- ІV (зі змінами й доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що 20 березня 2010 року о 23 год. 55 хв. інспектором дорожньої патрульної служби Броварського взводу при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Гейком С.Л. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АІ № 203452 відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КУпАП України за порушення ним пункту 12.4. Правил дорожнього руху України, а в подальшому винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АІ № 195387 від 20 березня 2010 року.
Зі змісту зазначених вище протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення, наданих у судовому засіданні позивачем ОСОБА_1, вбачається, що 20 березня 2010 року о 23 год. 50 хв. ОСОБА_1, керуючи в селі Семиполки Броварського району Київської області, автомобілем «Chery», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 85 км./год. Таким чином, ОСОБА_1 перевищив встановлену швидкість руху на 25 км./год. Порушено пункт 12.4. Правил дорожнього руху України, відповідальність передбачена ч.1 ст.122 КУпАП. За вчинення цього адміністративного правопорушення ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 255 грн. 00 коп.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що ОСОБА_1 з ним не згоден, копію цього протоколу отримав, про що й поставив особистий підпис.
Згідно із п.12.4. «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км./год.
За змістом ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (з наступними змінами та доповненнями) перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні позивач дав пояснення про те, що з постановою він не згоден, оскільки вона не була складена відповідно до вимог чинного законодавства України, вимірювальний швидкість руху прилад містить похибки, які встановлені на державному рівні. Він рухався в крайній праві смузі позаду іншого автомобіля з незначною швидкістю, його зупинив інспектор ДПС, який пояснив, що позивач перевищив швидкість руху. Позивач заперечував проти звинувачення інспектора ДПС. Інспектором дорожньої патрульної служби, не було надано фото, кінозйомки або відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Позивач рухався у потоці автомобілів, швидкість не перевищував.
З огляду на викладене, дослідивши зібрані по справі матеріали й враховуючи те, що за змістом КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 159-163 КАС України, Броварський міськрайонний суд Київської області,
п о с т а н о в и в:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АІ № 195387 від 20 березня 2010 року, винесену інспектором дорожньої патрульної служби Броварського взводу при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Гейком Сергієм Леонідовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин