Справа № 2-282/10                                                                                                                                                 02.08.2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2010 року Старовижівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Самрука Ф.В.

при секретарі –Савчук С.І.

за участю: позивача – прокурора  Левчук О.П.

                  представника співпозивача – ОСОБА_1

                  відповідачів – ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу за позовом прокурора Старовижівського району в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія СтаровижівськогоТВБВ №10002/082 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

позивач-прокурор посилається, що 28.01.2008 року  між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого Старовижівським ТВБВ №10002/082 ОСОБА_1 ( надалі – банк) та ОСОБА_2 ( надалі – позичальник) був укладений кредитний договір №989, відповідно до умов якого ОСОБА_2 одержав 10000гривень під 28% річних на строк не пізніше 27.01.2011 року. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору №989 між Банком, ОСОБА_3 (надалі - Поручитель) та ОСОБА_2 (позичальником) 28.01.2008р. був укладений договір поруки №1007, відповідно до якого Поручитель зобов’язався перед Банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання  Позичальником зобов’язань по кредитному договору. Крім того між Банком та Позичальником 28.01.2008 року був укладений договір застави майна №963. Однак в порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_2 свої зобов’язання не виконав і заборгував 9 775,30грн. (включаючи відсотки та пеню), в зв’язку з чим позивач  просить розірвати кредитні угоди та стягнути з обох відповідачів солідарно цю кредитну заборгованість.

 В судовому засіданні прокурор-позивач та представник співпозивача ОСОБА_1 позов підтримали повністю з підстав, зазначених в позовній заяві, і просять його задовольнити.

    Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти позову не заперечили і пояснили, що заборгованість виникла внаслідок відсутності коштів для погашення кредиту.

Заслухавши пояснення сторін і вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що Банком відповідачу ОСОБА_2 згідно кредитного договору №989 від 28.01.2008р. було надано кредит в сумі 10 000 гривень на строк до 27.01.2011 року з виплатою 28% річних та пені за несвоєчасне погашення кредиту, в наслідок чого між сторонами виникли відносини кредитного договору,  передбачені ст.1054 Цивільного Кодексу України.

В забезпечення повернення цього кредиту між Банком та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договір поруки №1070 від 28.01.2008р., відповідно до якого Поручитель зобов’язався відповідати солідарно перед Банком за виконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 553, 554 Цивільного Кодексу України боржник і Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Крім того, між Банком та Позичальником 28.01.2008р. був укладений договір застави майна №963 з метою забезпечення належного виконання зобов’язання. Оціночна вартість заставного майна згідно узгодженої ціни становить 20 000 гривень. Як встановлено з пояснень представника співпозивача Банк не вживав заходів на звернення стягнення на предмет застави, передбачених договором застави. Оскільки вартість заставного майна становить 20 000 гривень і перевищує суму заборгованості по кредитному договору і можливість звернення стягнення на предмет застави згідно умов договору не втрачена, то на думку суду відсутні підстави для задоволення вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачам і знаходяться в них або в інших осіб. Крім того, як встановлено в судовому засіданні з пояснень відповідача ОСОБА_2, майно, яке зазначене в договорі застави, йому не належить.

Відповідач ОСОБА_2 свого зобов’язання по поверненню кредиту  не виконав і станом на 19.07.2010. заборгував 9 775гривень 30коп., з яких 7 281,14грн.- сума непогашеного кредиту, 1 434,51грн.- відсотки за користування кредитом і 1 059,65грн.-пеня за несвоєчасне погашення кредиту, що стверджується розрахунками позову, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно ст.526 Цивільного Кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Оскільки відповідач-позичальник ОСОБА_2 своєчасно не повернув суму грошових коштів станом на 19.07.2010р. згідно кредитного договору, то відповідно до ст. ст. 526, 543, 550, 553, 554, 611, 1049, 1054 Цивільного Кодексу України кредитна заборгованість  підлягає стягненню з обох, ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  солідарно.

Керуючись ст. ст. 10, 60,88,212,213,214,215, 224-226 ЦПК України,

ст. ст.526, 543, 550, 553, 554, 611, 1049, 1054  Цивільного Кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

    Розірвати кредитний договір, укладений 28.01.2008р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого Старовижівським ТВБВ №10002/082 ОСОБА_1 та ОСОБА_4  за №989.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь Старовижівського ТВБВ №10002/082 ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором станом на 19.07.2010р. в сумі 9 775,30 (дев’ять тисяч сімсот сімдесят п’ять) гривень 30коп. та судові витрати по сплаті державного мита в дохід держави в сумі 97,75гривень і 120 гривень  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за такими реквізитами: рахунок 31210259700397 ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014 Старовижівський район 22050000, ідентифікаційний код 21740451.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд протягом  десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ                                                                                       Ф.В.САМРУК