Справа № 2-а-494/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

05 жовтня 2010 року Прилуцький міськрайонний суд  Чернігівської області  в складі:

головуючого - судді Білоуса М.В.,

при секретарі – Карпенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилук адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Прилуцького ДАІ Павлюка Станіслава Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

    В С Т А Н О В И В :

На підставі ст.. 167 КАС України постанова суду в повному обсязі буде виготовлена в продовж п‘яти дні, копію якої можуть отримати в суді  особи, які беруть участь у справі.

    Керуючись ст.ст.159-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Прилуцького ДАІ Павлюка Станіслава Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову інспектора ДПС Прилуцького ДАІ Павлюка Станіслава Миколайовича від 20.08.2010 року  про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді 260 грн. штрафу - скасувати, і провадження у справі щодо нього закрити за відсутністю складу правопорушення.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                                      М.В.Білоус  

Справа № 2-а-494/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року Прилуцький міськрайонний суд  Чернігівської області  в складі:

головуючого - судді Білоуса М.В.,

при секретарі – Карпенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилук адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Прилуцького ДАІ Павлюка Станіслава Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач зазначає, що 20.08.2010 року  відповідачем  було складено протокол про адміністративне правопорушення, та на підставі нього винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді 260 грн. штрафу за порушення вимог п.15.9 «г»   ПДР України,  яке потягло за собою вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України, в зв»язку з тим, що він  здійснив зупинку автомобіля ближче ніж за 10 м. до пішохідного переходу.                                                                                          

Вважаючи накладене на нього стягнення повністю необґрунтованим, а постанову незаконною, він звернувся в установленому законом порядку  до суду з адміністративним позовом про її скасування.  

В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов, пославшись на те, що 20.08.2010 року рухаючись на автомобілі «ИЖ-21175» д/н НОМЕР_1 по вул..Котляревського до АЗС у м.Прилуках  з дотриманням ПДР України, не доїхавши близько 50м до АЗС здійснив вимушену зупинку у зв»язку з тим, що закінчилось пальне.

Не встигши здійснити всі необхідні анти аварійні дії  був оштрафований відповідачем, який в цей час проїжджав поруч та не зважаючи на його пояснення, не враховуючи дорожню обстановку, упереджено виніс оскаржувану постанову.      

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений позов не визнав, оскільки вважає, що оскаржувана постанова винесена на законних підставах, оскільки в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених позивачем вимог  з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що на позивача відповідачем був складений протокол про адміністративне правопорушення, та на підставі нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у розмірі 260 грн. за порушення останнім вимог п. 15.9 «г»  ПДР України, яке потягло за собою вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Однак, не зважаючи на те, що позивач здійснив зупинку в забороненому місці, така зупинка була вимушена, оскільки в автомобілі закінчилося пальне і подальший рух був неможливим.

За таких обставин суд вважає, що позивач діяв в стані крайньої необхідності, що передбачено ст.18 КУпАП  

Крім того, згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В даному випадку при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відповідач упереджено встановив наявність в його діях адміністративного правопорушення.    

Ст.252 КУпАП зазначає, що  орган (посадова особа)  оцінює  докази  за  своїм  внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні  всіх  обставин  справи  в  їх  сукупності,  керуючись законом і правосвідомістю, вимог якої відповідачем дотримано не було.

Керуючись ст.ст.159-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Прилуцького ДАІ Павлюка Станіслава Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову інспектора ДПС Прилуцького ДАІ Павлюка Станіслава Миколайовича від 20.08.2010 року  про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді 260 грн. штрафу - скасувати, і провадження у справі щодо нього закрити за відсутністю складу правопорушення.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                                      М.В.Білоус