Справа № 2а- 1490
2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2009 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Разумової І.Є.
при секретарі Цукановій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Конотопське управління Державного казначейства ГУДКУ у Сумській області про визнання дій протиправними, стягнення недорахованої та недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2008, 2009 роки в сумі 1171 грн. 80 коп. та зобов’язання проводити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом та прохає суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі протиправними, стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі недораховану та недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2008, 2009 роки в сумі 1171 грн. 80 коп. та зобов’язати відповідача проводити нарахування і надалі. Свої вимоги обгрунтовує тим, що він є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 2008 року щомісячну соціальну допомогу стали виплачувати, однак у розмірі 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Таким чином, загальний розмір недоплаченої йому державної соціальної допомоги як дитині війни за 2008, та за січень-березень 2009 року становить 1171 грн. 80 коп., тому також просить зобов"язати управління пенсійного фонду України в м. Конотопі з 1 квітня 2009 року виплачувати йому соціальну допомогу в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з"явився, надав заяву про розгляд справи без його участі у зв"язку зі станом здоров"я, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с. 9).
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, надали заяву про розгляд справи без участі їх представника через зайнятість у інших справах, у позовних вимогах просять відмовити (а.с. 18). Крім того, надали заперечення в якому вказують, що позивач дійсно є дитиною війни та має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В той же час, статтею 7 зазначеного Закону передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України. Органи Пенсійного фонду України, відповідно до ст. 6, 19 Конституції України, повинні діяти на підставі своїх повноважень та відповідно до Законів України, ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2006 рік» передбачене поетапне запровадження у 2006 році виплат дітям війни за результатами виконання державного бюджету у порядку, визначеному КМУ України. Оскільки на законодавчому рівні не було врегульовано, яким саме органом та за рахунок яких коштів та в якому порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсій, то підвищення пенсій дітям війни у 2006 році проведено не було. Що стосується проведення виплат у 2007 році, то п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 рік від 09.07.07 визнано такими, що не відповідають Конституції України норми ст. ст. 71, 11 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Тобто вимоги позивача щодо виплати йому підвищення пенсії за період з 09.07.07 є такими, що не суперечать чинному законодавству. Проте, механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був відсутній. У зв»язку з цим, Пенсійний фонд України звернувся за роз»ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики України. В листі № 21-26-561 від 31.08.07 Міністерство юстиції України зазначило, що питання пов»язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення пенсії особам, які мають статус дітей війни буде вирішено у законодавчому порядку і що підвищення пенсій буде проведене лише після прийняття відповідного законодавчого акту. Так як механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то відповідно до роз»яснень Міністерства юстиції України питання щодо розмірів підвищення пенсій особам, яким встановлено статус дитини війни в 2006, 2007 роках має бути вирішено після його законодавчого врегулювання. Це питання було врегульовано Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», яким внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та визначено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вказані підвищення і були проведені позивачеві. Вважають, що управління ПФУ в м. Конотопі діяло на підставі діючого законодавства та не допускало порушення прав позивача. Крім того, прохають суд застосувати строк позовної давності, так як про розмір підвищення пенсії позивачу було відомо протягом всього періоду одержання пенсії, тобто з січня 2006 року (а.с. 11-13).
Третя особа - Конотопське управління Державного казначейства ГУДКУ в Сумській області в судове засідання не з’явилася, в той як належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, надала заяву про розгляд справи без участі її представника (а.с. 19).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною війни (а.с. 4, 5) та має право на пільги, встановлені законодавством для дітей війни. Даний факт відповідачем не оспорюється.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне стархуван-ня", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Статтею 7 вказаного Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідач не заперечує, що розрахунок та виплата щомісячної державної соціальної підтримки дітям війни відповідно до Закону України "Про статус дітей війни» покладені на управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі, яке і має бути відповідачем по даній справі.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Крім того, відповідно до ст. ст. 61 та 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. Рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов’язковими до виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України є обов»язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти на підставі, в межах та у спосіб, передбачені законодавством України.
Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Пунктом 41 розділом П Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 вказаного закону була викладена в новій редакції, якою визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 14 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачу в 2008 році здійснювалася виплата державної соціальної підтримки як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в січні - квітні 2009 року - в такому самому розмірі (а.с. 19).
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 рік у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу І, п.п. 61, 62, 63, 66 розділу П, п. 3 розділу Ш Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.. 67 розділу І., п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані неконституційними положення п. 36-100 розділу П «Про внесення змін до деяких законодавчих актів».
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України, тобто з 22 травня 2008 року управління ПФУ України в м. Конотопі мало проводити підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд критично оцінює посилання відповідача в своєму запереченні на те, що після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року управлінням ПФУ в м. Конотопі підвищення пенсій дітей війни здійснювалося відповідно до п. 8 постанови КМУ України від 28.05.08 № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Оскільки рішення Конституційного Суду України є обов»язковим для виконання на території України, то інші нормативні акти мають прийматися у точній відповідності з Конституцією та Законами України. При наявності розбіжностей між законами і підзаконними нормативними актами, має застосовуватися закон.
Рішенням Конституційного суду України від 27 листопада 2008 року № 26-рп/2008 у справі за конституційним поданням Кабінету Міністрів України про офіційне тлумачення положення частини другої статті 95 Конституції України та словосполучення "збалансованість бюджету", використаного в частині третій цієї статті (справа про збалансованість бюджету), було визначено, що закон про Державний бюджет України як правовий акт стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України (абзац 6 пункту 4 мотивувальної частини Рішення № 6-рп/2007); законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об"єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони" (абзац 3, 4 підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення 10-рп/2008).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" дія ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" на 2009 рік зупинена не була. В ст. 54 даного Закону також було зазначено, що в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, установлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Крім того, ч. 2 - 4 ст. 9 КАС України визначено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативні акти, прийняті на підставі Конституції, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, суд вважає, що за період з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року та за січень - квітень 2009 року включно відповідачем було допущено порушення прав позивача щодо підвищення йому пенсії як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто його право на отримання державної соціальної підтримки як дитині війни.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 1261, Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління; рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, рішення про призначення та перерахунок пенсії позивача, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фонду України у м. Конотопі, за місцем проживання позивача.
Враховуючи вищевикладене, слід визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі по невиконанню приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.
Позивач ОСОБА_1 просить також зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі і надалі нараховувати йому щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і, але суд не вирішує питання на майбутнє, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
За таких обставин, суд вважає, що управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі слід зобов»язати здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно та з 1 січня 2009 року по квітень 2009 року включно.
Згідно ст. 58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" в 2008 році позивачеві слід було б виплатити такі суми доплат до пенсії: травень 2008 року 481х30 %=144, 30 грн.; червень 2008 року 481x30 %= 144, 30 грн.; липень 2008 року 482х30 %=144, 60 грн.; серпень 2008 року 482х30 %=144, 60 грн.; вересень 2008 року 482х30 %=144, 60 грн.; жовтень 2008 року 498х30 %=149, 40 грн.; листопад 2008 року 498x30 %= 149, 40 грн.; грудень 2008 року 498x30 %= 149, 40 грн.; січень 2009 року 498х30 %=149, 40 грн.; лютий 2009 року 498х30 %=149, 40 грн.; березень 2009 року 498х30 %=149, 40 грн.; квітень 2009 року 498x30 %= 149, 40 грн.; Всього 1768, 20 грн.
В той час, як позивачеві було виплачено: в травні, червні 2008 року - по 48, 10 грн., в липні-вересні 2008 року - по 48, 20 грн., в жовтні-грудні 2008 року - 49, 80 грн., в січні- квітні 2009 року -по 49, 80 грн., загалом - 589, 40 грн. Таким чином, недоплачена сума становить 1178, 80 грн. (1768, 20 грн. - 589, 40 грн.).
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України. Керуючись ст. 11, 19, 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 61, 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законами України «Про державний бюджет на 2006-2008 роки», ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп/2007 рік, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 рік, 15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст. ст. 3, 10, 11, 69-71, 99, 100, 158-161 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі по невиконанню приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», непроведению ОСОБА_1 як дитині війни перерахунку пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком та вчиненню дій по здійсненню відповідних виплат.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у м. Конотопі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, а також за 2009 рік з 1 січня 2009 року по квітень 2009 року включно з урахуванням здійснених за цей період виплат, а саме - в сумі 1178 грн. 80 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України понесені нею судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі, а апеляційної скарги - протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.