0525

2-324/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Донецьк «06» лютого 2009 року

Кіровський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Ларіної Н.О.

при секретарі Водоп’яновій І.І..,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з тих підстав, що вони з відповідачем втратили почуття любові та взаємної поваги один до одного.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги про розірвання шлюбу та в обгрунтування своєї позиції пояснив, що з відповідачем він перебуває у шлюбі з 19 серпня 2002 року. Від даного шлюбу вони дітей не мають. З січня 2005 року вони припинили шлюбні відносини. Позивач не бажає надалі підтримувати з відповідачкою сімейні відносини.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 позов визнала і в обгрунтування своєї позиції пояснила, між нею та позивачем внаслідок втрати почуття любові і взаємної поваги один до одного склалися неприязні відносини. З січня 2005 року сім’я фактично не існує. Вважає, щ надалі вони не можуть підтримувати шлюбні відносини з позивачем і наполягає на розірванні шлюбу. Майнового спору в них не має. Судові рас ходи просить покласти на позивача.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог ( ст.. 11 ЦПК України) суд встановив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 17 серпня 2002 року, що було підтверджено свідоцтвом про шлюб. Від шлюбу дітей мають.

Відповідно до вимог ст..112 Сімейного Кодексу України і роз’ясненням п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 проголошена Конституцією України охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані в силу ст..60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд визнає, що між подружжям внаслідок розладу і конфліктів виникли неприязні відносини, із січня 2005 року вони не мешкають однією родиною один з подружжя не бажає надалі підтримувати шлюб. При таких обставинах суд дійшов висновку про те, що спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можливо. Приймаючи до уваги сформовані взаємини між подружжям, причини конфлікту, тривалість їх спільного не проживання, не бажання кожного з них надалі підтримувати сімейні взаємини суд вважає, що збереження цього шлюбу стало неможливим, тому визнає позов про розірвання шлюбу обгрунтованим і належним до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд приймає до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя в розпаді шлюбу, враховує їхнє матеріальне і сімейне становище, інші обставини справи та вважає за необхідне судовий збір у розмірі 25 грн. стягнути з позивача, звільнивши відповідачку від сплати судових розходів.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського РУЮ м. Донецька від 17 серпня 2002 року, актовий запис № 455 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з позивача ОСОБА_1 до доходу держави держмито в розмірі 25 (двадцять п’ять) грн., відповідачку ОСОБА_2 від сплати даних судових витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.