Копія
Справа № 2а-1130
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2010 року Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області ДРАНЧУК П.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Долинська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в Долинському районі про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області та зобов”язання здійснити перерахунок і виплатити з підвищенням пенсії як “ Дитині війни “ .
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі, в якому просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 09.07.2007 року та зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі нарахувати на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2010 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона, як дитина війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога відповідачем йому не виплачувалась. Пунктом 17 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року № 3225-ІУ, дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2006 рік. Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» від 19.12.2006 року № 489-У, дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційним п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
При обрахунку суми невиплаченої допомоги позивач виходив з наступних розрахунків. Розмір соціальної допомоги, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивачка в судове засідання не з`явилася, про день і час розгляду справи належним чином була повідомлена, проте на адресу суду надіслала письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав в повному обсязі, відповідно до сформованого письмового заперечення та посилається в ньому на те, що рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 року від 09.07.2007 року визнано не конституційним п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік», яким було припинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 01 січня 2008 року механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» врегульовано шляхом внесення Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змін до цієї статті, згідно з якими дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Враховуючи викладене надбавка гр-ці ОСОБА_1, як дитині війні, нарахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства з 01.01.2008 року у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).
З 01 січня 2008 року механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» врегульовано шляхом внесення Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змін до цієї статті, згідно з якими дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищується на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і складає 47 грн., тому дітям війни з 01 січня 2008 року виплачувалось щомісячно 47 грн.,
з 01 квітня 2008 року-48 грн.10 коп., а з 01 липня 2008 року-48 грн.20 коп.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІУ, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Позивачка , ОСОБА_1,1939 року народження , відноситься до категорії осіб із статусом дитина війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні. Таким чином, на позивача повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно зі ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У, дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/07 у справі № 1-29/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, зазначене рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв`язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, враховуючи норми ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 року від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, і на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України . Частиною 2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний Бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно п.п.3, 4 ст.22 Бюджетного кодексу України Управління Пенсійного фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет.
Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що Управління Пенсійного фонду може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов`язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет.
Згідно п.п.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-УІ, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Частиною 4 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 року , п.п.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційними.
Отже, з 22 травня 2008 року категорії осіб зі статусом «Діти війни» поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, що підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Таким чином, позовні вимоги в частині нарахування на користь позивача недоплаченої, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги починаючи
з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 р. підлягають задоволенню.
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та крім цього ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Нормами Закону України “ Про Державний бюджет України на 2010 рік “не передбачено обмежень щодо застосування положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей
війни “. Оскільки в 2009-2010 роках ніяких змін до ст. 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» не вносилось, позивач має право на отримання що отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% за вищезазначений період.
Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Статтею 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань судом не приймається до уваги.
Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії. Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава, таким чином, взяла на себе публічне зобов`язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни. Тобто, між позивачем і державою встановлено певний зв`язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов`язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.
Зважаючи на викладене, посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України. Крім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов`язкових роз`яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз`яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.
Відповідно до п.1, п.3, п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року №1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.
Порушення прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилося лише 01.01.2008 року, після внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає пропущення позивачем строку для звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб`єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі, здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також починаючи з 22.05.2008 року по 31.12.2008 р. та 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. та 01.01.2010 р., відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити її виплату.
Оскільки відповідно до п.34 ст.4 Декрету КМУ № 7-93 від 21.03.1991 року «Про державне мито» управління Пенсійного фонду України звільняється від сплати державного мита, судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.71,86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовільнити .
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 р.
Зобов"язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" суму недоотриманої нею у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 р. пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до положень частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" соціальний захист дітей війни" та законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час її виплати у зазначені періоди , з відрахуванням отриманих ОСОБА_1 у вказаний період часу сум.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.186 КАС України.
Головуючий (підпис)
Копія вірно
СУДДЯ ДОЛИНСЬКОГО
РАЙОННОГО СУДУ : П.Ю.ДРАНЧУК