Справа №22-7161/2010 р. головуючий у 1 інстанції Чернишова О.М.
категорія 46 доповідач Жданова В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2010 року м.Донецьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі :
головуючого – судді Рибалко Л.І.
суддів Жданової В.С., Солодовник О.Ф.
при секретарі Шуляк Я.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Торезького міського суду від 15 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа орган опіки і піклування Торезької міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні дитини,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Торезького міського суду від 15.04.2010 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод щодо участі у вихованні дитини, ОСОБА_1 зобов»язано не перешкоджати та надавати ОСОБА_2 – батькові дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 можливість систематично спілкуватися з сином та приймати участь у його вихованні, встановлені щотижневі побачення у вихідний день , для чого ОСОБА_2 дозволено забирати дитину з його місця проживання у неділю з 10-00 год. до 14-00 год.
ОСОБА_1,посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати. Зазначає, що не заперечувала проти спілкування позивача з сином, але на її думку таке спілкування повинно бути у її присутності і за її місцем проживання. Посилається на відсутність висновку спеціаліста в області педіатрії, дитячої психології щодо можливості спілкування з дитиною без участі матері. Час спілкування визначений судом без урахування віку дитини та встановленого режиму.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21.08.2004 року, від шлюбу мають дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Між подружжям склалися неприязні стосунки, позивача разом із сином виїхала до своїх батьків і перешкоджає позивачу спілкуватися із сином та приймати участь у його вихованні. За заявою позивача рішенням Торезької міської ради від 20.01.2010 р. №40 визначений спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні сина, встановлені щотижневі побачення із сином по неділях з 10-00 год. до 14-00 год., яке позивачка відмовилась виконувати. Позивач працює головним лікарем Торезької міської поліклініки №4, матеріально та житлом забезпечений, як особа характеризується позитивно за місцем роботи та проживання.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав .
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи .
При розгляді справи суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правовідносини, що склалися між сторонами, та дійшов вірного висновку про необхідність усунення перешкод ОСОБА_2 щодо його участі у вихованні дитини – сина ОСОБА_3, для чого визначив позивачу щотижневі побачення з сином у вихідний день неділю.
Такий висновок суду ґрунтується на фактичних обставинах справи та нормах діючого законодавства.
При розгляді справи судом першої інстанції було враховано, що між сторонами виникли неприязні взаємовідносини, відповідачка у грудні 2009 р. забрала сина і виїхала до своїх батьків у м. Стаханов, з цього часу перешкоджає позивачу приймати участь у вихованні сина. Спір щодо участі позивача у вихованні сина був розглянути службою у справах дітей м. Тореза і рішенням Торезької міської ради визначений спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні сина ОСОБА_3 – щотижневі побачення у неділю з 10-00 год до 14-00 год. Згідно акту від 31.01.2010 р. відповідачка відмовилась від виконання зазначеного рішення, що створило перешкоди для участі ОСОБА_2 у вихованні сина.
Відповідно до ст. 157 СК України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов»язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.
Відповідно до ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Доводи відповідачки про те, що спілкування позивача з сином повинно відбуватися у її присутності, не можуть бути прийняті до уваги. Враховуючи те, що між сторонами неприязні стосунки, при зустрічах і спілкуванні виникають сварки, суд з урахуванням віку та стану здоров»я дитини визнав доцільним встановити спілкування батька із сином без присутності матері, але в обмежений час.
Такий висновок суду ґрунтується на засадах розумності та усуває можливість виникнення конфліктів між сторонами.
Посилання відповідачки на необхідність висновку спеціаліста в області педіатрії, дитячої психології щодо можливості спілкування з дитиною без участі матері не ґрунтуються на нормах Сімейного Кодексу України. Питання щодо участі батька – позивача ОСОБА_2 у вихованні дитини було розглянуто службою у справах дітей із прийняттям Торезькою міською радою рішення від 31.01.2010 р., що відповідно до ст. 19 СК України є достатнім для вирішення питання про участь батьків у вихованні дітей .
Доводи відповідачки про те, що позивач протягом визначеного часу не забезпечить дитині належний догляд є припущенням та не ґрунтуються на матеріалах справи.
При визначенні часу спілкування з 10-00 до 14-00 суд врахував вік дитини, але при цьому поза увагою суду залишився режим, якого дотримується дитина, а саме : обід, денний сон тощо. В цій частині апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення зміні в частині визначення часу спілкування.
Враховуючи наведене апеляційний суд приходить до висновку про зміну судового рішення в частині визначення часу спілкування, вважає за доцільне визначити позивачу побачення з сином у вихідні дні , для чого дозволити позивачу забирати сина з місця його проживання по неділях з 10-00 год до 13-00 год.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Керуючись вимогами ст. ст. 218,307,309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Торезького міського суду Донецької області від 15 квітня 2100 року змінити в частині визначення часу спілкування з дитиною.
Визначити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 побачення з сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 щотижнево у вихідні дня, для чого дозволити позивачу забирати сина з його місця проживання по неділях з 10-00 год. до 13-00 год.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді :