Справа № 22-10910/2010р. Головуючий у 1 інстанції Руденко Л.М.
категорія 48 доповідач Жданова В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2010 р. м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючого – судді Голубинського А.М.
суддів Жданової В.С., Прокопчук Л.М.
при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов»янського міськрайонного суду від 25 травня 2010 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Слов»янського міськрайонного суду від 25.05.2010 р. ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її утримання як непрацездатної дружини.
ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення її позовних вимог у повному обсязі. Наполягає на тому, що встановлена у 2005 році інвалідність є наслідком хвороби, на яку вона страждає з 1997 року. Крім того, суд не врахував матеріальний стан відповідача, який має можливість надавати їй матеріальну допомогу у зв»язку із хворобою.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено. що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.06.1994 року. Рішенням Слов»янського міськрайонного суду від 30.12.2001 р. шлюб розірвано, 17.01.2002 р. у відділі реєстрації актів громадянського стану Слов»янського МУЮ позивачкою отримано свідоцтво про розірвання шлюбу. За рішенням суду з відповідача на користь позивачки утримуються аліменти на доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини його заробітку. Висновком МСЕК позивачка вперше визнана інвалідом 2 групи за загальним захворюванням з 25.07.2005 р. по 31.07.2011 р., отримує пенсію в розмірі 730,80 грн.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав .
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції повно, всебічно і об»єктивно розглянув заявлений позов та на підставі наданих сторонами доказів дійшов вірного висновку про безпідставність вимог позивачки.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що шлюб між сторонами було розірвано за рішенням суду від 30.12.2001 р. з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу 17.01.2002 р. У позивачки не виникло права на отримання від відповідача аліментів, оскільки на час встановлення їй інвалідності 25.07.2005 р. після розірвання шлюбу пройшло більше трьох років.
Такий висновок суду відповідає нормам матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання / аліменти/ має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. В ст. 76 СК зазначено, що після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік ,колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Особа має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.
Вбачається, що шлюб між сторонами розірвано в січні 2002 року, а інвалідність позивачці вперше встановлена 25.07.2005 р., тобто після спливу одного року від дня розірвання шлюбу. Обставин, які б свідчили про те, що інвалідність позивачки є результатом протиправної поведінки відповідача не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що інвалідність , яка вперше встановлена у 2005 році, є наслідком хвороби, на яку вона страждає з 1997 року не заслуговують на увагу. Позивачкою не надано доказів тому, що вона стала непрацездатною ще за час шлюбу з відповідачем. У висновку МСЕК при встановленні групи інвалідності зазначено на те, що строк інвалідності зараховувати з 25.07.2005 року.
Відповідно до ч. 2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а доводи позивачки про непрацездатність з 1997 р. належними доказами / висновок МСЕК/ не підтверджена.
Доводи апеляційної скарги зводяться до повторного викладу позовних вимог та переоцінці висновків суду першої інстанції та не містять підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Керуючись ст. ст. 307,308,315 ЦПК України апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Слов»янського міськрайонного суду від 25 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді :