БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
№ 2-3516/10
У Х В А Л А
«16» червня 2010 року м.Бровари Київської області
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василишин В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про визнання довідок недійсними,
в с т а н о в и в:
Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху у зв’язку із тим, що не відповідає вимогам статті 119 ЦПК України.
За змістом ст.119 ЦПК України заява подається в письмовій формі й повинна містити: 1) найменування суду, до якого вона подається; 2) ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Разом із тим, в позовній заяві у супереч вимогам цивільного процесуального закону не вказано засоби зв’язку позивача ОСОБА_1 й відповідача ТОВ «Комплекс Агромарс» в особі Броварської філії цього підприємства.
Крім того, при викладі обставин в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем наголошується на тому, що до повноважень відповідача не належить видача довідок
позовна заява не оплачена судовим збором (державним митом), а також не оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст.2, п.п. «а» п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 (з наступними змінами та доповненнями) – державне мито справляється із позовних заяв, заяв з переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів. Із позовних заяв – 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із Законом України № 889 – IV від 22 травня 2003 року розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в Україні з 01 січня 2004 року становить – 17 грн.
Також статтею 81 ЦПК України визначено, що до витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відносяться витрати, пов’язані з інформуванням учасників цивільного процесу про хід і результати розгляду справи, а також витрати, пов’язані з виготовленням та видачею копій судових рішень.
Як видно з «Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення в справах позовного провадження з розглядом спору майнового характеру складає - 120 грн. 00 коп.
До позовної заяви БФ «УСК «Дженералі Гарант» додано квитанції нібито про сплату позивачем судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, однак без відміток банківської чи іншої фінансової установи про прийняття цих коштів й зарахування на відповідні рахунки. Ці квитанції містять лише печатки самого позивача БФ «УСК «Дженералі Гарант». Таким чином, надані до суду квитанції не можуть свідчити про належне виконання позивачем вимог цивільного процесуального закону.
Крім того, заява до суду підписана та подана нібито представником БФ «УСК «Дженералі Гарант» Іващенко О.Ф., однак, до позову, всупереч наголошеним вище положенням цивільного процесуального закону, додано лише копію, навіть не завірену особою, яка уповноважила позивача щодо представництва інтересів товариства у судах, а не оригінал довіреності на представництво.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Згідно із ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.
Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.121 ЦПК України,
у х в а л и в:
Позовну заяву - залишити без руху.
Запропонувати позивачу не пізніше – 24 червня 2010 року усунути вказані в ухвалі недоліки, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О.Василишин