КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 09.10.2007                                                                                           № 2/260

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:           Губенко Н.М.

 суддів:             

 при секретарі:             

 За участю представників:

 від позивача - Семененко О.П. - заступник генерального директора (дов. № 253 від 30.07.2007);

 від відповідача -ОСОБА_2. - представник (дов. НОМЕР_1),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від 14.08.2007

 у справі № 2/260  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю „Бріз-Інвест”

 до                                                   Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

             

                       

 про                                                  стягнення 78366,44 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2007 у справі №2/260 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Бріз-Інвест” до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про стягнення 78 366,44 грн. задоволено повністю, за рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача 63 809,25 грн. основного боргу, 11 066,51 грн. інфляційних, 3 490,68 грн. 3% річних, 783,70 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Судове рішення мотивоване тим, що: відповідач в порушення умов договору оренди нежилого приміщення № 43/05 від 30.04.2005 не виконав своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 63 809,25 грн.; відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем в позовній заяві відповідно до ст. 33 ГПК України; таким чином, місцевий господарський суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 63 809,25 грн. на підставі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України; місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних у розмірі 3 490,68 грн. та 11 066,51 грн. збитків від інфляції на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

 

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2007 у справі № 2/260 повністю з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В судовому засіданні 09.10.2007 представник відповідача подав додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги.

Підстави апеляційної скарги з урахуванням додаткових письмових пояснень обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник посилається на те, що не сплачував оренду плату за травень-вересень 2005 року згідно із умовами договору оренди нежилого приміщення № 43/05 від 30.04.2005, оскільки не користувався орендованим приміщенням за цей період. Так, заявник наголошує, що після укладення договору оренди користування приміщенням було неможливим через перебування в ньому іншого орендаря - ТОВ „Європейський подіум” на підставі договору оренди № 43/04 від 06.08.2004 (копія даного договору додана до апеляційної скарги). Таким чином, відповідач у справі фактично не займав дане приміщення у період з травня по вересень 2005 року, оскільки воно перебувало у користуванні іншого орендаря, який і сплачував орендні платежі за вказаний період, підтвердженням чого є:  договір оренди № 43/04 від 06.08.2004 між ТОВ „Бріз-Інвест” та ТОВ „Європейський подіум”; письмові пояснення директора ТОВ „Європейський подіум”; квитанції про оплату орендної плати ТОВ „Європейський подіум”.

Враховуючи викладене, в силу ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Крім того, заявник зазначає, відповідно до умов договору оренди № 43/05 приміщення передається в оренду після підписання акту приймання-передачі, однак, під час розгляду справи місцевим господарським судом такий акт не був наданий позивачем для огляду, а суд, в свою чергу, його не витребував та не досліджував. Натомість, відповідач стверджує, що акт приймання-передачі сторонами не підписувався, а тому жодна із сторін не може надати суду докази, з якого саме часу позивач має право нараховувати відповідачеві орендну плату. Проте дане питання місцевим господарським судом не було з'ясовано.

Заявник вважає, що орендна плата повинна була нараховуватись відповідачеві після підписання сторонами додаткової угоди від 30.09.2005 до договору оренди № 43/05, в якій було визначено розмір орендної плати, оскільки додаткова угода, на відміну від договору оренди № 43/05 та акту приймання-передачі, підписана сторонами належним чином. З огляду на викладені обставини, відповідач стверджує, що приміщення ним орендувалось з жовтня 2005 року по березень 2006 року, за цей період відповідач заборгованості по орендній платі не має, так само як і не має її за період з травня по вересень 2005 року.

Доказами відсутності заборгованості в розмірі 63 809,25 грн., визначеної позивачем, є лист позивача № 364 від 04.07.2006, надісланий відповідачеві через 4 місяці після закінчення договору оренди, яким позивач вказує відповідачеві на наявність у нього заборгованості тільки з комунальних платежів у розмірі 2 720,77 грн. Відповідач не заперечує про існування вказаного боргу, який був ним сплачений тільки в жовтні 2006 року, що підтверджується як розрахунковими документами по сплаті боргу, так і актом звірки розрахунків. Як вбачається з цього листа позивач не вказує на наявність у відповідача заборгованості по орендній платі.

 

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, та просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне: відповідно до акту приймання-передачі приміщення від 30.04.2005 до договору оренди № 43/04 від 06.08.2004, укладеного між ТОВ „Бріз-Інвест” (орендодавець) та ТОВ „Європейський подіум” (орендар), останнє повернуло приміщення орендодавцю 30.04.2005, однак, відповідач вказаного акту приймання-передачі приміщення суду не надав; в свою чергу, відповідачу дане приміщення відповідно до договору оренди № 43/05 від 30.04.2005 було передано в оренду по акту приймання-передачі від 01.05.2005 (додається); позивач заперечує проти тверджень відповідача, що останній не міг користуватися переданим йому в оренду приміщенням через знаходженням в ньому іншого орендаря, оскільки в акті приймання-передачі приміщення від 01.05.2005 жодних зауважень відповідача не міститься, акт ним підписаний; позивач зазначає, що за весь період перебування спірного приміщення в оренді у ТОВ „Європейський подіум” розмір орендної плати склав 24 887,79 грн., проте, орендні платежі сплачувались ТОВ „Європейський подіум” невчасно та не в повному обсязі; оплата боргу була здійснена ТОВ „Європейський подіум” вже після повернення орендованого приміщення орендодавцю (позивачу), що підтверджується копіями квитанцій, наданих відповідачем; загальна сума коштів, сплачених ТОВ „Європейський подіум” складає 24 887,79 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків між ТОВ „Бріз-Інвест” та ТОВ „Європейський подіум”, а також банківськими виписками; ТОВ „Європейський подіум” сплачувало кошти за оренду приміщення, яке було надано йому в оренду до 30.04.2005; враховуючи викладене, доводи відповідача є безпідставними.

 

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, та враховуючи доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

 

30.04.2005 між позивачем, за договором орендодавець, та відповідачем, за договором орендар, було укладено договір оренди № 43/05, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежиле приміщення загальною площею 70 кв.м. в ТЦ „Альта” - далі Комплекс (додаток № 2 до договору оренди № 43/05, секція С-4 на 2-му поверсі Комплексу).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору № 43/05 сторони повинні належним чином призначити своїх представників у двосторонню комісію та підписати акт приймання-передачі приміщення впродовж не більше 3 банківських днів з дати підписання договору; приміщення вважається переданим в оренду після підписання акту приймання-передачі, форма якого додається до договору (додаток № 1).

Пунктом 4.1 договору № 43/05 визначено, що приміщення передається орендарю на підставі акту приймання-передачі, в якому зазначається опис його технічного стану, розмір площі, зазначається наявність систем забезпечення, місцезнаходження приміщення на поверховій схемі.

Згідно із п. 6.1 договору № 43/05 строк оренди - це початковий строк оренди, визначений в статті 7, з подальшим подовженням відповідно до статті 8, або з урахуванням дострокового розірвання чи припинення у відповідності до умов договору. Пунктами 7.1, 7.2 договору встановлено, що початковий строк використання орендарем приміщення складає 11 місяців; початковий строк оренди починає спливати з дати підписання акту приймання-передачі і закінчується у відповідне число року (дата закінчення).

На виконання вищезазначених умов договору оренди № 43/05 сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі приміщення від 01.05.2005, в якому зазначається, що приймальна комісія у складі представників обох сторін склала даний акт про те, що орендодавець передав а орендар прийняв в строкове користування приміщення загальною площею 70 кв.м., а саме: 70 кв.м. - секція С-4 на другому поверсі Комплексу; в акті зазначено технічний та санітарний стан приміщення.

Твердження відповідача, що позивач не надав місцевому господарському суду зазначений акт для огляду, а суд, в свою чергу, його не витребував та не дослідив, а також те, що акт приймання-передачі сторонами не підписувався, у зв'язку із чим жодна із сторін не може надати суду докази, з якого саме часу позивач має право нараховувати відповідачеві оренду плату, не приймаються апеляційним господарським судом до уваги з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія акту приймання-передачі приміщення від 01.05.2005 - а.с. 32, що вже свідчить про безпідставність тверджень відповідача про відсутність даного акту в матеріалах справи та недослідження його місцевим господарським судом. Апеляційним господарським судом встановлено, що акт був підписаний директором ТОВ „Бріз-Інвест”, підпис якого було скріплено печаткою товариства, та СПД-ФО ОСОБА_1

Апеляційним господарським судом був витребуваний від сторін для огляду оригінал акту приймання-передачі від 01.05.2005, на виконання вимог суду представник позивача надав оригінальний примірник акту приймання-передачі, що знаходиться у нього, з якого вбачається, що він є тотожним до копії акту приймання-передачі, яка міститься в матеріалах справи - із підписами обох договірних сторін, а тому посилання відповідача на те, що акт приймання-передачі не був підписаний сторонами є безпідставними та такими, що спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, відповідно до умов договору оренди № 43/05 приміщення передано в оренду відповідачу з 01.05.2005, а саме: з дня складення та підписання сторонами акту приймання-передачі.

У розділі 3 договору оренди № 43/05 сторони погодили платежі, які сплачуються орендарем, зокрема, пунктами 13.1, 13.2 передбачено, що орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування приміщенням в розмірах і строки, визначені договором (орендна плата); орендна плата починає нараховуватись з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, але не пізніше дати офіційного відкриття Комплексу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач порушив свої договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати за орендоване ним приміщення на умовах, визначених договором, що змусило позивача звернутись до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача орендної плати за період з травня по вересень 2005 року у розмірі 63 809,25 грн., а також інфляційних у розмірі 11 066,51 грн. та 3% річних у розмірі 3 490,68 грн. (відповідно до наданого позивачем розрахунку).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2007 у справі № 2/260 було зобов'язано відповідача надати контррозрахунок суми позову з документальним обґрунтуванням.

Відповідач на виконання вимог вказаної ухвали в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги подав додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких заперечував наявність у нього заборгованості по орендній платі за вказаний позивачем період, посилаючись на те, що відповідач у справі фактично не займав дане приміщення у період з травня по вересень 2005 року, оскільки воно перебувало у користуванні іншого орендаря - ТОВ „Європейський подіум”, який і сплачував орендні платежі за вказаний період.

Дослідивши надані відповідачем додаткові докази на підтвердження відсутності у нього заборгованості перед позивачем по орендній платі, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як встановлено вище, нежиле приміщення було передано відповідачу за актом приймання-передачі 01.05.2005 (початок перебігу початкового строку оренди), строк надання приміщення в оренду - 11 місяців, з матеріалів справи вбачається, що договір оренди після закінчення строку його дії 31.03.2006 поновлений не був. Тобто, нежиле приміщення перебувало в орендному користуванні відповідача з 01.05.2005 по 31.03.2006.

Твердження відповідача, що відповідач фактично не займав приміщення в період з травня по вересень 2005 року у зв'язку із знаходженням в ньому іншого орендаря - ТОВ „Європейський подіум”, а тому відповідач відповідно до положень ч. 6 ст. 762 ЦК України звільняється від сплати орендної плати, є безпідставними та необґрунтованими.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Погодивши та закріпивши в договорі умови щодо початку перебігу строку договору оренди, пов'язавши перебіг строку із підписанням акту приймання-передачі, відповідач повинен був розраховувати на настання договірних зобов'язань за договором саме з цієї дати - з 01.05.2005. Апеляційним господарським судом встановлено, що в акті приймання-передачі приміщення від 01.05.2005 в графі „додаткові примітки” відсутні будь-які записи, в т.ч. запис, який би міг свідчити про знаходження на момент підписання вказаного акту в нежилому приміщення, яке передавалось відповідачу, іншого орендаря, що унеможливлює його використання відповідачем з 01.05.2005.

Посилаючись на ч. 6 ст. 762 ЦК України, відповідач відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України повинен довести, що протягом спірного періоду не міг користуватися орендованим приміщенням через обставини, за які він не відповідає. В свою чергу, договір оренди № 43/04 від 06.08.2004 між ТОВ „Бріз-Інвест” та ТОВ „Європейський подіум”, письмові пояснення директора ТОВ „Європейський подіум” та квитанції про оплату орендної плати ТОВ „Європейський подіум” (додані до апеляційної скарги та до пояснень до неї) не доводять існування обставин, через які відповідач має бути звільнений від сплати орендної плати. Перелічені документи можуть лише свідчити про наявність інших договірних відносин, які існували до укладення договору оренди № 43/05 від 30.04.2005, в той же час, наданий позивачем акт приймання-передачі приміщення від 30.04.2005, складений та підписаний ТОВ „Бріз-Інвест” (позивач у даній справі, орендодавець приміщення) та ТОВ „Європейський подіум” (попередній орендар за договором оренди № 43/04 від 06.08.2004), свідчить про припинення правовідносин між вказаними договірними сторонами, що в жодному разі не перешкоджає позивачу вступити у нові договірні відносини із укладенням відповідного договору оренди з новим орендарем - СПД-ФО ОСОБА_1(відповідач у даній справі).

У матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт, а саме: № РН-0001631 від 31.05.2005 на суму 1500 грн. - оренда за травень 2005 року, № РН-0001844 від 30.06.2005 на суму 16789,50 грн. - оренда за червень 2005 року, № РН-0001907 від 31.07.2005 на суму 15923,25 грн. - оренда за липень 2005 року, № РН-0001991 від 31.08.2005 на суму 15923,25 грн. - оренда за серпень 2005 року та № РН-0002186 на суму 15923,25 грн. - оренда за вересень 2005 року (а.с. 34-38). Зазначені акти підписані представниками обох сторін, зокрема, відповідачем, що свідчить про погодження останнім факту знаходження в його орендному користуванні нежилого приміщення відповідно до умов договору оренди № 43/05 від 30.04.2005, а також відсутності у нього заперечень щодо розміру нарахованої орендної плати.

13.04.2007 позивач надіслав на адресу відповідача лист № 120, в якому зазначив, що строк дії договору оренди закінчився 31.03.2006, однак, відповідач в порушення умов договору № 43/05 від 30.04.2005 не здійснив повного розрахунку з позивачем за оренду приміщення; на дату закінчення договору оренди відповідачем не була сплачена орендна плата частково за травень 2005 року, повна сума за червень - вересень 2005 року; у лютому місяці 2007 року відповідачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 1 000 грн.; таким чином, загальна сума заборгованості складає 63 809,25 грн.

Заперечуючи проти наявності у нього вказаної суми заборгованості, відповідач посилається на сплату орендної плати за цей період іншою юридичною особою - ТОВ „Європейський подіум”, оскільки фактично приміщення знаходилось в її орендному користуванні до 30.09.2005.

Однак, як встановлено вище, відповідач не підтвердив факту користування приміщенням, що є об'єктом оренди за договором № 43/05 від 30.04.2005 в період, за який стягується заборгованість, іншим орендарем - ТОВ „Європейський подіум”, так само як і не надав доказів, що платежі, відповідно до наданих квитанцій були здійснені ТОВ „Європейський подіум” в рахунок погашення заборгованості по орендній платі за період з травня по вересень 2005 року згідно із договором № 43/05 від 30.04.2005.

Колегія суддів звертає увагу відповідача, що відповідно до ч.1 ст. 527, ч. 1 ст.528 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту; виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто; у цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Разом з тим, умовами договору оренди № 43/05 від 30.04.2005 не передбачена можливість виконання обов'язку щодо сплати орендної плати іншою особою (попереднім орендарем чи будь-якою іншою юридичною/фізичною особою) крім орендаря за цим договором - СПД-ФО ОСОБА_1, що також підтверджується поясненнями директора ТОВ „Європейський подіум”, в яких останній посилається на виконання ТОВ „Європейський подіум” власних зобов'язань по сплаті орендної плати за договором № 43/04 від 06.08.2004, при цьому, немає жодного посилання на сплату даним товариством орендної плати в рахунок боргу СПД-ФО ОСОБА_1. за договором оренди № 43/05 від 30.04.2005.

Лист № 364 від 04.07.2006, на який посилається відповідач в підтвердження відсутності у нього заборгованості по орендній платі за спірний період, не приймається апеляційним господарським судом до уваги, оскільки належними доказами відсутності заборгованості можуть бути платіжні доручення (квитанції), банківські виписки, які б підтвердили сплату відповідачем орендної плати згідно із договором оренди № 43/05 від 30.04.2005 за період з травня по вересень 2005 року, натомість, лист № 364 адресований СПД-ФО ОСОБА_3., в якому міститься вказівка на наявність заборгованості по комунальним послугам, не підтверджує відсутності у відповідача заборгованості по орендній платі за вказаний період.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували сплату орендної плати за період з травня по вересень 2005.

Таким чином, апеляційний господарський суд підтримує висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 63 809,25 грн.

Апеляційний господарський суд також погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність нарахування відповідачу 3% річних у розмірі 3 490,68 грн. та 11 066,51 грн. збитків від інфляції на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки наданий позивачем розрахунок не суперечить умовам договору та нормам чинного законодавства.

З огляду на викладене, немає підстав визнати доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, переконливими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Господарський суд міста Києва вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку відповідно до ст. 43 ГПК України та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

 

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд - 

 

ПОСТАНОВИВ:

 1.Рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2007 у справі №2/260 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

 2. Справу № 2/260 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                       

 

 Судді                                                                                         

 

 17.10.07 (відправлено)