Справа № 22ц-3890/10                                Головуючий у 1 інстанції: Галушка О.Г.

Категорія: 57                                                Доповідач: Завидовська-Марчук О.Г.  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

 У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17 вересня 2010 року                                                               місто Луцьк

    Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді Завидовської-Марчук О.Г.,

суддів : Осіпука В.В., Данилюк В.А.,

при секретарі  Дуткіній Ж.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області про зобов’язання провести перерахунок пенсії, за апеляційною скаргою відповідача управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 27 липня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 27 липня 2010 року позов задоволено частково.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 основної пенсії як інваліду другої групи згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю згідно ст. 50 цього Закону у розмірі сімдесяти п’яти відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеним ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 22 травня 2008 року до наступних змін законодавства.

В апеляційній скарзі відповідач управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області просить скасувати вказане рішення суду і прийняти нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, визнаний інвалідом  2-ї групи і його віднесено до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі Закону йому призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач визначив розмір зазначених пенсій позивачеві згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»

Оскільки Конституційний Суд України своїм рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 визнав неконституційними положення пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими було обмежено право на отримання спірних виплат, то відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі вимог ст. ст. 50, 54 Закону є неправомірною.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджуються наявними у справі доказами, зокрема, посвідченням серії Б № НОМЕР_1 особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, виданим Волинською обласною державною адміністрацією (а.с.8), довідкою МСЕ серії № 011677 (а.с.9) з яких вбачається, що  ОСОБА_1 є громадянкою, захворювання якої пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі.

Нормами ст. 49 Закону передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 54 Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

   Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, які підтверджуються належними доказами, правильно визначив правовідносини між сторонами і застосував норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене не можуть бути прийняті до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до якої розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. ст. 50, 54 Закону.

      Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами справи та положеннями законодавства.

Постанова прийнята з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

   Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

              Апеляційну скаргу відповідача управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області відхилити.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 27 липня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала остаточна і касаційному оскарженню не підлягає.

             Головуючий:

   Судді: