Справа № 22-9341/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Труханова Л.Я.
категорія 24 доповідач Жданова В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2010 р. м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючої – судді Жданової В.С.
суддів : Баркова В.М., Єлгазіної Л.П.,
при секретарі Калина О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харцизького міського суду від 20 травня 2010 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «КЖЕП м.Іловайська» про захист прав споживача,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Харцизького міського суду від 20.05.2010 р. ОСОБА_1 відмовлено в позові до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «КЖЕП м.Іловайська» про виключення з оплати послуг вартості робіт по обслуговуванню системи центрального опалення та перерахування вартості наданих послуг.
ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що в належній йому на праві власності квартирі встановлено автономне опалення, тому він не повинен нести витрати по утриманню системи центрального опалення будинку. Зазначає, що згідно довідки Харцизької тепломережі остання подає електроенергію лише до зовнішньої сторони будинку, місця загального користування будинку центральним опаленням не обслуговуються. Поза увагою суду залишилось те, що він як споживач повинен нести оплату за послуги, які надаються в його квартирі , а система центрального опалення будинку не використовується для його особистих потреб, тому нарахування оплати за утримання системи центрального опалення є безпідставним.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, в якій з 2004 року встановлено автономне опалення. Між позивачем та відповідачем 12.01.2004 р. укладено договір на участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території. / а.с. 4/ Відповідно до п.2.1.1. зазначеного договору відповідач повинен забезпечити виконання всіх комплексних робіт по утриманню будинку і прибудинкової території, а позивач відповідно до п.2.2.3 договору зобов»язаний вносити оплату за обслуговування будинку і прибудинкової території, допоміжних приміщень будинку, технічне обслуговування будинку відповідно до загальної площі квартири, на ремонт , а також комунальні та інші послуги. Згідно довідки відповідача у 2008 року в будинку №4 по вул. Аудиторська проводились ремонтні роботи , в тому числі ремонт системи центрального опалення будинку. Рішенням виконкому Іловайської міської ради №345 від16.10.2008 р. « Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій для населення» затверджені тарифи на утримання будинку, в якою знаходиться квартира позивача. Зазначені тарифи включають в себе витрати по утриманню аварійної служби, витрати на ремонт внутрішньо будинкових мереж водо-теплопостачання та водовідведення, енергопостачання та інше. Внутрішньо-будинкові мережі центрального опалення і гарячого водопостачання відносяться до інженерного / технічного обладнання житлового будинку і є його невід»ємною частиною. Роботи з технічного обслуговування таких мереж віднесені до типового переліку послуг з утримання будинку на підставі якого здійснюється розрахунок тарифу по кожному будинку окремо. Позивачу за обслуговування системи опалення будинку нараховується оплата , оскільки він є співвласником усього технічного обладнання будинку і повинен брати участь у витратах по його утриманню.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав .
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції повно, всебічно і об»єктивно розглянув заявлений позов і на підставі наданих сторонами доказів дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність вимог позивача.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як власник квартири АДРЕСА_1 зобов»язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та нормам цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є власником вищевказаної квартири. 12.01.2004 р. між власником та КЖЕП м. Іловайска укладений договір на участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, згідно п. 2.1.1 цього договору відповідач повинен забезпечити виконання комплексу робіт з утримання будинку.
Відповідно до п.2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Кабінетом Міністрів України від 2.10.1992 р. власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками всіх допоміжних приміщень, його технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов»язані брати участь у витратах, пов»язаних з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно до своє частки у майні будинку..
Внутрішньобудинкові мережі центрального опалення і гарячого водопостачання відносять до інженерного / технічного / обладнання житлового будинку .
У відповідності до ст. 360 ЦК України на власників квартир у багатоквартирному будинку покладено зобов»язання брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач як власник квартири у багатоквартирному будинку, користується послугами, які надаються відповідачем при обслуговуванні будинку, ремонту та обслуговуванню інженерно-технічного обладнання будинку , збереженню його конструктивних елементів, тому повинен сплачувати витрати на обслуговування будинку та утримання прибудинкової території. Плата за обслуговування інженерно-технічного обладнання центрального опалення включена до тарифів по обслуговуванню будинку. Відповідачем доведено, що протягом певного періоду в будинку проводились роботи саме з обслуговування центральної системи опалення.
В своїх запереченнях проти рішення позивач посилається на довідку КП «Донецьктеплокомуненерго», в якій зазначено, що виробник послуг /Харцизьктепломережа/ постачає теплову енергію до зовнішньої сторони будинку, а виконавець послуг / «КЖЕП» розподіляє теплоносій всередині будинку. Нарахування за послуги центрального опалення проводиться лише на загальну площу квартири без урахувань місць загального користування./ 29/
Зазначена довідка не спростовує висновків суду про те, що позивач зобов»язаний нести витрати щодо обслуговування системи центрального опалення, оскільки між сторонами виник спір саме з приводу оплати за обслуговування інженерно-технічних приладів /систем / будинку, а не з приводу нарахувань за теплопостачання в місцях загального користування.
Не заслуговують на увагу доводи позивача про те,що він не є споживачем послуг з теплопостачання і не повинен нести витрати по утриманню системи централізованого опалення. Зобов»язання позивача нести витрати, пов»язані з утриманням та обслуговуванням внутрішньо будинкових систем тепло-водопостачання, водовідведення, зливної каналізації, ремонт інженерних систем і пристроїв будинку ґрунтуються на ст.ст. 16,19 Закону України « Про житлово-комунальні послуги», ст. 10 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду», Правилах користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, п. 2.2.1 укладеного між сторонами 12.01.2001 р. договору на участь у витратах на утримання будинку.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307,308,315 ЦПК України апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Харцизького міського суду від 20 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча Судді :