БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                                              2-а-758/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» вересня 2010 року                                                                                м.Бровари Київської області

  Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

                              головуючого  - судді Василишина В.О.,

                              при секретарі – Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 й ОСОБА_5 про визнання неправомірним рішення органу місцевого самоврядування щодо надання у користування земельних ділянок, а також про відшкодування в солідарному порядку моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовував тим, що рішенням Калитянської селищної ради Броварського району Київськї області ХХVІІ сесії депутатів V скликання № 308 від 05 серпня 2008 року йому в постійне користування було виділено земельну ділянку, площею 0,23 га, за рахунок земель запасу в межах селища Калита по АДРЕСА_1, якою раніше користувалася його мати – ОСОБА_6, яка поомерла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Після смерті матері ОСОБА_6 – позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину у вигляді                       11/20 частин будинку АДРЕСА_1 На протязі всього часу він користується земельною ділянкою за вказаною адресою й своєчасно вносить за неї відповідні платежі.

Оскільки за життя матері ОСОБА_6 на спірній земельній ділянці односельчани самочинно побудували три гаражі й сараї, то він звернувся до суду із позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою й про визнання неправомірним рішення Калитянської селищної ради Броварського району Київської області VІ сесії депутатів V скликання від 20 грудня 2006 року, оскільки ці самовільно побудовані споруди позбавляли його права належного  використання частини належної йому земельної ділянки в розмірі 0,0251 га, яку селищна рада неправомірно виділила у користування цим односельчанам під побудованими гаражами.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2007 року                  (яка набрала законної сили) позов задоволено й рішення Калитянської селищної ради Броварського району Київської області від 20 грудня 2006 року було визнано неправомірним.  

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 04 березня 2009 року рішення суду першої інстанції від 03 квітня 2007 року залишене без зміни.

Разом із тим, Калитянська селищна рада Броварського району Київської області 08 грудня              2009 року повторно прийняла рішення № 350 про надання у користування: ОСОБА_3 земельної ділянки, площею – 0,0032 га, ОСОБА_4 земельної ділянки, площею, – 0,0072 га, ОСОБА_5, земельної ділянки, площею, – 0,0032 га, за адресою: Київська область, Броварський район, селище міського типу Калита в районі вулиці Турчиновського під побудованими гаражами.

Просить суд визнати протиправним рішення Калитянської селищної ради Броварського району Київської області від 08 грудня 2009 року в частині надання у користування: ОСОБА_3 земельної ділянки, площею – 0,0032 га, ОСОБА_4 земельної ділянки, площею, – 0,0072 га, ОСОБА_5, земельної ділянки, площею, – 0,0032 га, за адресою: Київська область, Броварський район, селище міського типу Калита в районі вулиці Турчиновського під побудованими гаражами. Крім того, просить зобов’язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов’язання останніх знести самовільно побудовані гаражі та сараї, а також стягнути із Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 й ОСОБА_5 у солідарному порядку моральну шкоду в розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2010 року (а.с.162) закрито провадження у справі № 2-а-758/10 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про зобов’язання цих відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно побудованих споруд, а також  про відшкодування ними в солідарному порядку моральної шкоди через те, що останні чинять позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою, самовільно побудували на ній споруди.

Роз’яснено позивачу ОСОБА_1 право на звернення до суду із позовом до                   ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про зобов’язання цих відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно побудованих споруд, а також про відшкодування ними в солідарному порядку моральної шкоди через те, що останні чинять позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою, самовільно побудували на ній споруди - в порядку цивільного судочинства України до суду загальної юрисдикції відповідно до правил підсудності, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_7 й                ОСОБА_8 позов підтримали й просили його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Калитянської селищної ради Броварського району Київської області Пилипенко В.В. позов не визнала й просила у його задоволенні відмовити.

У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3 й ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_10 просили відмовити у задоволенні позову. При цьому вони пояснили, що свого часу вони погодили будівництво гаражів і господарських будівель із ОСОБА_6, якій земельна ділянка належала на праві постійного користування. За надання дозволу на будівництво вони сплатили їй певну грошову суму, а також за її наполяганням склали заяви у селищній раді про нарахування їм земельного податку за користування землею. Із заявами до селищної ради про виділення їм земельних ділянок для будівництва гаражів вони не зверталися. Право власності на гаражі та господарські будівлі, не зважаючи на те, що вони на цій земельній ділянці розміщені вже тривалий час, не оформлено.

Заслухавши пояснення позивача та його представників в підтримання доводів позову, пояснення та заперечення відповідачів та представників відповідачів, перевіривши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка, площею 0,23 га, за адресою: Київська область, Броварський район, селище міського типу Калита, АДРЕСА_1 була виділена у постійне користування ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року ( копія довідки Калитянської селищної ради від 28 жовтня 2005 року а.с.14 )

ОСОБА_6 є рідною матір’ю позивача ОСОБА_1

Як вбачається із копії спадкової справи (а.с. 56-78) після смерті ОСОБА_6 спадщину у встановленеому законом порядку прийняв її син ОСОБА_1 Серед іншого спадкового майна    ОСОБА_1 успадкував також й 11/20 частин житлового будинку з відповідними надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в селищі міського типу Калита.

Інші 9/20 частин зазначеного житлового будинку та господарських будівель належать на праві спільної часткової власності батьку позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_11 (а.с.72).

19 жовтня 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови Калитянської селищної ради у якій просив перевести на нього земельну ділянку по АДРЕСА_1 в селищі міського типу Калита, яка рахувалася за його матір’ю ОСОБА_6 й перебувала у її постійному користуванні через те, що остання померла.

Рішенням Калитянської селищної ради Броварського району Київської області № 69 від                20 грудня 2006 року (а.с. 82, 87 - 90) заява ОСОБА_1 про перевід земельної ділянки з його матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у зв’язку із одержанням свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок та господарські будівлі по АДРЕСА_1 в селищі міського типу Калита була розглянута.

Прийнято рішення про вилучення земельної ділянки, площею 0,23 га, по АДРЕСА_1, якою постійно користувалася ОСОБА_6, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року й про зарахування цієї земельної ділянки до земель запасу, а також про надання                 ОСОБА_1 у користування земельної ділянки, площею 0,205 га, за вказаною адресою.  

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 квітня 2007 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня              2009 року (а.с. 7 – 11), рішення Калитянської селищної ради № 69 від 20 грудня 2006 року в               частині вилучення земельної ділянки, площею 0,23 га, по АДРЕСА_1 у                        селищі міського типу Калита і зарахування її до земель територіальної громади визнано незаконним . Також це рішення органу місцевого самоврядування визнано незаконним й в частині надання ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,2049 га, по зазначеній вище адресі.

Ці судові рішення набрали законної сили.

08 грудня 2009 року Калитянська селищна рада Броварського району прийняла рішення                     № 350 (а.с.113), яким на підставі статті 119 Земельного кодексу України надала в постійне користування під побудованими гаражами та господарськими будівлями земельні ділянки по вулиці Турчиновського в селищі міського типу Калита: ОСОБА_3, площею 0,0032 га, ОСОБА_4, площею 0,0072 га, та ОСОБА_5, 0,0032 га.

Рішенням цієїж селищної ради від 03 березня 2010 року № 374 (а.с.114) відмовлено                ОСОБА_1 у задоволенні заяви щодо зарахування земельної ділянки на його ім’я після смерті ОСОБА_6 у зв’язку із відсутністю копії свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок в смт.Калита по АДРЕСА_1

Як вбачається із платіжних квитанцій (а.с. 137-143) та довідки Калитянської селищної ради (а.с.157) ОСОБА_1 сплачує земельний податок за земельну ділянку, площею 0,23 га, по АДРЕСА_1 із 1995 року згідно із земельно-кадастровою книгою як землекористувач після смерті ОСОБА_6, яка до цього користувалася цією земельною ділянкою й була платником земельного податку.

Крім того, з платіжних квитанцій (а.с. 144-153) видно, що земельний податок також свого часу сплачували ОСОБА_12 та ОСОБА_13  

У судовому засіданні свідок зі сторони позивача – ОСОБА_11 дав покази про те, що він є співвласником будинку по АДРЕСА_1 в селищі місього типу Калита. Його син позивач ОСОБА_1 користується земельною ділянкою, площею 0,23 га. Ця земельна ділянка була надана у постійне користування ОСОБА_6 На їхній земельній ділянці самовільно побудовані відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 гаражі й господарські будівлі. Дозволу на будівництво цих спору він не давав.

У судовому засіданні свідок зі сторони відповідачів ОСОБА_12 дав покази про те, що гаражі будувалися з дозволу ОСОБА_11 За те, що ОСОБА_11 дав дозвіл на будівнитцво гаражів на належній їм земельній ділянці, то ним було сплачено ОСОБА_6 грошові кошти.                                 За домовленістю із ОСОБА_6 він подав заяву до селищної ради й сплачував податки за користування землею. Побудувавши гараж він у подальшому не звертався у селищну раду із заявою про виділення йому земельної ділянки на якій перебувають побудовані будівлі.  

Відповідно до статті 119 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III (який набрав чинності 01 січня 2002 року), громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування.  

Земельний кодекс УРСР норми про набуття права користування земельною ділянкою за набувальною давністю не містив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що перебіг строку користування земельною ділянкою для одержання права на цю земельну ділянку за набувальною давністю слід рахувати тільки після 01 січня 2002 року.

Оскільки визначений статтею 119 ЗК України п’ятнадцятирічний строк добросовісного, відкритого та безперервного володіння земельною ділянкою повинен рахуватися з 01 січня                2002 року, то вирішення питання відповідними органами місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність чи у користування не може мати місце раніше 01 січня 2017 року.

Більш того, у судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка чи певна її частина, яка перебувала у постійному користуванні ОСОБА_6, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у неї та у її спадкоємців не вилучалася, а відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не виділялася та не відводилася частина цієї ділянки для використання й для будівництва на ній гаражів та господарських будівель. Не встановлювалися межі ділянок в натурі (на місцевості).  

Крім того, земельні ділянки виділені відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та               ОСОБА_5 під побудованими гаражами, які, як встановлено у судовому засіданні, є самочинним будівництвом.

Що стосується позвних вимог ОСОБА_1 про стягнення із Калитянської селищної ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у солідарному порядку моральної шкоди, то вони задоволенню не підлягають, оскільки у судовому  засіданні не було встановлено та не доведено заподіяння позивачу такої шкоди.    

З огляду на викладене, дослідивши всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 159 – 163 КАС України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Калитянської селищної ради Броварського району Київської області від 08 грудня 2009 року № 350 в частині надання у користування: ОСОБА_3 земельної ділянки, площею – 0,0032 га, ОСОБА_4 земельної ділянки, площею, – 0,0072 га, ОСОБА_5, земельної ділянки, площею, – 0,0032 га, за адресою: Київська область, Броварський район, селище міського типу Калита в районі вулиці Турчиновського під побудованими гаражами.

Скасувати рішення Калитянської селищної ради Броварського району Київської області від 08 грудня 2009 року № 350 в частині надання у користування: ОСОБА_3 земельної ділянки, площею – 0,0032 га, ОСОБА_4 земельної ділянки, площею, – 0,0072 га, ОСОБА_5, земельної ділянки, площею, – 0,0032 га, за адресою: Київська область, Броварський район, селище міського типу Калита в районі вулиці Турчиновського під побудованими гаражами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. При відкладенні складення постанови суду в повному обсязі на строк, який не може бути більшим ніж п’ять днів з дня закінчення розгляду справи, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.              У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                   В.О.Василишин