№  2 – 1099/10

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

      5 липня 2010 року                                 м. Ромни

     Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги при секретарі  Ю.В. Кириленко  розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни  цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в  місті Ромни Сумської області про нарахування  допомоги  “Дітям війни”,-

В С Т А Н О В И В :

        ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в  місті Ромни Сумської обл.,  надалі УПФУ,  і просить - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування йому підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його  пенсії з підвищенням  її на 30 %  мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 ч. 1 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  та провести відповідні виплати  за період : з 1 січня по 31 грудня 2009 року в сумі 1240,2 грн., з 1 січня по 1 квітня  2010 року в сумі 476,1 грн., за квітень-травень 2010 р. – 324 грн.,  з 01.06.2010 р. по день ухвалення рішення з розрахунку щомісячного підвищення пенсії на 211,8 грн.; стягнути з відповідача на його користь 51 грн. сплаченого судового збору, 120 грн. витрат на ІТЗРС і 50 грн. витрат на правову допомогу.  В обґрунтування позову вказує,  що він, відповідно ст. 1 Закону України  “Про соціальний захист  дітей війни” є дитиною війни і йому у відповідності ст. 6 вказаного закону повинна  виплачуватися щомісячна   допомога у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком.  Відповідач таку допомогу йому  нараховує і виплачує, але в меншому ніж передбачено законом розмірі. Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції 2004 року продовжили свою дію в 2009-2010 роках. Вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії є мінімальний розмір пенсії за віком що визначається в порядку встановленому  ч. 1 ст. 28 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».  На 2009 рік прожитковий мінімум встановлений 498 грн. З 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум встановлений в розмірі 573 грн., з 1 січня 2010 року – 695 грн., з 1 квітня – 706 грн.   З 1 квітня 2010 року розмір підвищення пенсії має складати 211,8 грн.  

        В  судове засідання позивач не прибув,  в  заяві  просить розглядати справу у його відсутності.

        В судове засідання відповідач не прибув,  в запереченнях справу просить розглядати без участі його представника.

        В зв’язку з вказаним, відповідно ст. 158 ЦПК України, суд вирішує справу  за відсутності сторін.

            Судом встановлено, що  ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і є пенсіонером, а відповідно на нього поширюється дія  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі положення ст. 6 цього Закону, в зв'язку з чим він має право на отримання підвищеної, як дитині війни, пенсії. Вказані обставини підтверджені паспортом, посвідченням  і  не заперечені відповідачем.

        ОСОБА_1  в 2009-2010 роках підвищення до пенсії нараховувалося і виплачувалась в розмірі 10 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За 2009 – 2010  роки було нараховано і виплачено за січень 2009 – квітень 2010 по 49,8 грн. щомісячно.  Дані обставини визнані позивачем і підтверджені довідкою УПФ.

      В письмових запереченнях відповідач вказує,  що УПФ заперечує проти задоволення позову, так як: законодавчо не визначено яким органом має проводитися нарахування та виплата підвищення пенсії; мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується лише  для визначення розмірів пенсій; існують прогалини в законодавстві; відсутнє фінансове забезпечення соціальних гарантій, які мають забезпечуватися за рахунок коштів державного бюджету України

        Виходячи із встановлених обставин та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про  часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

      Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

      Згідно ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

      Вимоги позивача щодо виплат за 2009-2010 роки суд вважає обґрунтованими, так як після прийняття 22 травня 2008 року рішення  Конституційним Судом України,  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” діє в редакції, яка передбачає нарахування та виплату соціальної гарантії для пенсіонерів у виді підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.  

        Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

      Згідно  ч. 1 ст.8 ЦПК України  суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких  надана Верховною Радою України.

      Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання  підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

            За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає,  в зв’язку з чим, відповідно ч. 8 ст. 8 ЦПК України, суд вважає можливим і правильним застосувати до спірних правовідносин між сторонами саме цю норму.

      Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

      Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті підвищення пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” покладено на УПФУ за місцем проживання позивача.

      Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

        За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

          Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30%  підвищення до пенсії.

                Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

            Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань  перед позивачем.

              Що стосується визначення конкретного розміру підвищення пенсії, як просить позивач, суд не має самостійно проводити нарахування і визначати конкретний розмір підвищення пенсії, а тому задовольняючи позов суд не визначає конкретної суми  нарахування. Такий висновок суду базується  і на тому, що між сторонами немає спору щодо конкретно визначених сум підвищення, а склався спір щодо застосування норм законодавства  що визначає відсотковий розмір підвищення пенсії.

       На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.  64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни”,  ст.ст. 10, 11, 14, 60, 88, 209, 212-215,  292, 294,  296 ЦПК України, -

 ВИРІШИВ:

        Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в  місті Ромни Сумської області про нарахування допомоги “Дітям війни” задоволити частково.

      Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Ромни Сумської області щодо не нарахування  ОСОБА_1  підвищення пенсії в розмірі встановленому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в  місті Ромни Сумської області  нарахувати передбачене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” щомісячне підвищення до пенсії  ОСОБА_1 з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” - 30 % мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року по 5 липня 2010 року, з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.

    В іншій частині в задоволенні позову відмовити.      

            Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд Сумської області  шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.  

    Суддя…                                 підпис.

    Копія вірна:

Суддя Роменського міськрайонного суду                                                                          

Сумської області                                                                                                            В.О. Шульга