КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-3435/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.
Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І
У Х В А Л А
Іменем України
"22" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції України у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбокс»до Державної податкової інспекції України у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Айбокс»(далі –ТОВ «Айбокс», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції України у Печерському районі міста Києва (далі –ДПІ у Печерському районі міста Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2009 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Печерському районі міста Києва від 23 січня 2009 року №1142305 про застосування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 340,00 грн.
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2009 року, ДПІ у Печерському районі міста Києва звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В силу статті 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про здійснення позивачем готівкових розрахунків при продажу товарів або наданні послуг є помилковими, оскільки останній є тільки агентом і здійснює, від імені та за рахунок банку, лише приймання платежів.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується у повному обсязі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками оперативного контролю ДПА в Черкаській області 22 грудня 2008 року проводилась перевірка ТОВ «Айбокс», що знаходиться за адресою місто Черкаси, вул. Смілянська, 44 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складений акт від 22 грудня 2008 року № 1907/23/23/23/34046074.
Актом перевірки встановлено, що ТОВ «Айбокс»здійснює діяльність з продажу скетч-карток із застосуванням терміналу, який не зареєстрований, не переведений у фіскальний режим роботи та не видає розрахунковий документ встановленої форми.
На підставі акту Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 1142305 від 23 січня 2009 року, яким, у зв’язку з порушенням п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 340 грн.
Стаття 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Пунктом 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 13-16) між ЗАТ «Альфа-Банк»(Банк) та TOB «Айбокс»(агент) укладений договір № 2 від 10 квітня 2008 року про приймання готівки від населення для подальшого переказу платежів на користь операторів мобільного зв'язку (постачальник послуг). Відносини між ЗАТ «Альфа-Банк», операторами мобільного зв'язку та TOB «Айбокс»регулюються відповідними Операційними договорами.
Відповідно до трьохстороннього агентського договору від 25 липня 2008 року, укладеного між ЗАТ «Телесистеми України»(оператор), TOB «Айбокс»(агент) та ЗАТ «Альфа - Банк»(банк), приймання платежів від імені та за рахунок банку здійснюється агентом за допомогою програмно-технічного комплексу самообслуговування агента (ПТКС). Платежі приймають банком через ПТКС (платіжні термінали), які призначені для здійснення приймання платежів та забезпечення інформаційної та технологічної взаємодії та переказуються в подальшому оператору на умовах та у строки, передбачені договором. Агент отримує від банку винагороду в безготівковій формі за здійснені ним послуги по прийманню платежів із використанням платіжних терміналів.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ «Айбокс»не проводить розрахункові операції у сфері торгівлі та послуг із платниками, оскільки за допомогою ПТКС платники отримують такі послуги у постачальника послуг (оператора), не здійснюючи розрахункові операції при продажу товарів (послуг). Позивач є агентом, який здійснює за допомогою ПТКС приймання платежів від імені і за рахунок банку із зарахуванням грошових коштів на рахунок банку, який здійснює переказ отриманих платежів абонентів на поточний рахунок оператора. Оплата послуг агента (позивача) здійснюється Банком.
Стаття 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачає, що реєстратор розрахункових операцій –пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Тому не можуть бути враховані посилання на те, що ПТКС є реєстратором розрахункових операцій, оскільки, дані платіжні термінали призначені для здійснення приймання платежів та забезпечення інформаційної та технологічної взаємодії.
Таким чином, аналіз наведених положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» свідчить про необхідність застосування реєстраторів розрахункових операцій саме при здійсненні розрахункової операції, тобто приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Згідно з п. 1, 2, 3 Постанови Правління НБУ «Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування»№ 53 від 05 березня 2008 року операції (приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів (далі - операції), а також отримання інформації щодо стану рахунків) із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), до яких згідно з їх функціональними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомати, платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо, можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами платіжної системи (далі - небанківські фінансові установи), а також суб'єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками. Банки і небанківські фінансові установи мають забезпечувати: відображення зазначених у пункті 1 цієї постанови операцій, здійснених із застосуванням ПТКС, у системі автоматизації банку (далі - САБ) або в обліковій системі небанківської фінансової установи в той самий день або не пізніше наступного робочого дня; видачу первинного розрахункового документа (квитанції ПТКС), роздрукованого на паперовому носії за допомогою засобів ПТКС, який містить обов'язкові реквізити документа на переказ готівки і підтверджує внесення/видачу відповідної суми готівки до/з цього ПТКС та здійснення ініціювання операцій з переказу готівки. Банки здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, з якими укладено агентські договори, законодавства України в частині здійснення операцій із застосуванням ПТКС, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах цих договорів.
У відповідності до вимоги Постанови НБУ «Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування»№ 53 від 05 березня 2008 року, такі реквізити квитанції затверджені сторонами агентського договору від 25 липня 2008 року, а відтак, відсутні підстави для висновку про порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
В силу ч.2 ст.19 Конституції України відповідний суб’єкт владних повноважень повинен діяти згідно із Конституцією та законами України.
Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб’єкт владних повноважень не надав суду доказів, що свідчили б про правомірність його рішення і безпідставність даного позову.
За таких обставин, судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При цьому, з метою однакового застосування судами загальної юрисдикції положень Конституції та законів України, судом враховується позиція адміністративних судів у даній категорії справ. А саме береться до уваги постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2010 року у справі №2-а-3432/09/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айбокс»до Державної податкової інспекції України у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, що є в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 197, 200, 205 КАС України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції України у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий: Ю.І. Цвіркун
Суддя: В.С. Заяць
Суддя: Г.В. Земляна