Справа № 2-4334                                                                                                                                                                             2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2010 р.                                                                                              м. Білгород-Дністровський  

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської  області

        в складі головуючого -  судді  Смаглій М.В.

          при секретарі  Корженко Л.О.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровському справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

  Встановив:

       ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, вказуючи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 31.05.2005 року, від якого мають неповнолітніх дітей  – дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Неповнолітні діти проживають разом з позивачкою та знаходяться на її утриманні. Відповідач на утримання дітей матеріальної допомоги не надає.

    Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав, заперечень немає.  

Суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього                 судового засідання.  

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

 У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.03.1993 року, який було розірвано 31.05.2005 року. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Неповнолітні діти проживають разом з матір’ю та знаходяться на її утриманні.

Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей, чим порушує вимогу ст. 180 СК України, згідно якій батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення аліментів є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.    

    Керуючись ст.ст. 180-183, 191 СК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -                                                

Вирішив:

          Задовольнити позов ОСОБА_1.  

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Антонівка, Штефан-Водського району, Молдова, не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,  на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей – доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 29.06.2010 року до 14.07.2011 року, а з 15.07.2011 року до 15.12.2018 року у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для відповідної категорії дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито в сумі 51 грн. на користь держави.

Рішення  може бути оскаржене  в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

      Суддя