У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 24 вересня 2010  року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

             Пшонки М.П.,               Прокопчука Ю.В.,          Романюка Я.М.,-    

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: Друга Сімферопольська державна нотаріальна контора, ВДІРФО Залізничного РВ СМУ ГУ МВС України в Автономній Республіки Крим, про визнання договору дарування недійсним, зняття з реєстрації, стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 26 грудня 2001 року він подарував своїй дружині, з якою розірвав шлюб у березні 2006 року, 3/4 частини належної йому квартири АДРЕСА_1. Вважає, що цей договір він уклав внаслідок обману, за наявності тяжких обставин, тому просив визнати його недійсним.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.

    У касаційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального й процесуального права.    

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2010 року залишити без змін.  

    Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

     Пшонка М.П.                     Прокопчук Ю.В.              Романюк Я.М.