Справа №22-1588 Головуючий у 1інст.Рогозін С.В.
Категорія 30.34 Доповідач Собіна І.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«8» жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді Собіни І.М.
суддів: Пашкевича О.О., Шеремет А.М.
при секретарі судових засідань Приходько Л.В.
з участю представника позивачки,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 31 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 31 серпня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму матеріальної шкоди, завданої затопленням квартири у розмірі 6160 грн. та 500 грн. морального відшкодування.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Вказує, що про огляд квартири позивачки і складання акту про залиття квартири позивачки його ніхто не повідомляв, ні позивачка, ні ЖКО.
Зазначає, що локальний кошторис на поточний ремонт складений через чотири місяці після затоплення квартири позивачки. Квартиру позивачки було затоплено 29.09.2009 р., а локальний кошторис на поточний ремонт складений 20.01.2010 р. Він містить завищені об’єми робіт, а також ті ремонтні роботи, які не пов’язані із затопленням квартири позивачки.
Вказує, що позивачка не надала суду жодного доказу нанесення їй моральної шкоди, нанесеної затопленням квартири: не надано жодного фіскального чека, квитанцій про придбання ліків.
Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, відмовивши ОСОБА_4 у задоволені позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Акту про залиття, що трапилося в системі холодного водопостачання від 1 жовтня 2009 року, складеного комісією ТзОВ «Житлово-експлуатаційного об’єднання ЖБК», 29 вересня 2009 року було затоплено квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності позивачці ОСОБА_4 У зв’язку із залиттям квартира потребує ремонту, бо з’явились темні плями на стелі та стінах кухні, кімнати (а. с. 7).
Залиття відбулося через вихід з ладу фільтра для очистки води в системі холодного водопостачання у АДРЕСА_1. Дана квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_3
Відповідно до локального кошторису №2-1-1 на поточний ремонт АДРЕСА_1 від 20 січня 2010 року, складеного в поточних цінах станом на 17 грудня 2009 року ЗАТ «Авангард», вартість ремонту у затопленій квартирі становить 8450 грн. (а. с. 8, 9).
Локальний кошторис №2-1-1 на поточний ремонт АДРЕСА_1 від 20 січня 2010 року, складений ЗАТ «Авангард» 20 січня 2010 року, є офіційним документом будівельної організації, жодна із сторін по справі з метою встановлення експертної вартості відновлюваного ремонту, не заявляла клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, тому, суд першої інстанції прийшов до законного висновку про те, що цей кошторис є належним доказом, який підтверджує вартість відновлюваного ремонту і ніякими іншими належними доказами у справі не спростований.
Також місцевий суд правомірно критично віднісся до необхідності проведення деяких робіт та купівлі матеріалів при проведенні поточного ремонту від затоплення квартири, вміщених у локальному кошторисі №2-1-1. Зокрема, придбання ламінату на суму 1131,08 грн., матасинтапону на суму 530,40 грн., виконання робіт по розбиранню покриття підлоги з штучного паркету на суму 782,34 грн. та улаштування покриття з ламінату на суму 938,13 грн., бо такі пошкодження не зафіксовані в акті про залиття, що трапилося в системі холодного водопостачання від 1 жовтня 2009 року, тому не могли бути спричинені затопленням АДРЕСА_1 в м. Рівному 29 вересня 2009 року.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Тому, суд першої інстанції законно стягнув з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_4 матеріальну шкоду, завдану затопленням квартири, у розмірі 6160 грн., виключивши із заявленої в позові суми вартість проведення тих відновлюваних будівельних робіт і матеріалів на їх виконання, проведення яких не пов’язане із затопленням квартири відповідачем.
Виходячи з цього, покликання апелянта на те, що локальний кошторис на поточний ремонт містить завищені об’єми робіт, а також ті ремонтні роботи, які не пов’язані із затопленням квартири позивачки, є необґрунтованими, оскільки місцевий суд при ухваленні рішення врахував ці обставини.
Доводи апеляційної скарги про те, що акт про залиття, що трапилося в системі холодного водопостачання від 1 жовтня 2009 року, складений комісією ТзОВ «Житлово-експлуатаційного об’єднання ЖБК», є незаконним, оскільки відповідач з ним не був ознайомлений, є неправомірними, бо відповідач у встановленому законом порядку його не оскаржив.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно із ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Тому, місцевий суд, виходячи з вимог розумності і справедливості, законно стягнув з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_4 500 грн. моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги і в цій частині є необґрунтованими.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, тому підстав для його скасування і задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 315, ч. 1 ст. 325 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 31 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий І.М.Собіна
Судді: О.О.Пашкевич
А.М.Шеремет