ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" серпня 2006 р. 16-00 Справа № АС-13/343-06
вх. № 8478/1-13
Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.
за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.
представників сторін позивача - не явився
відповідача - Сліденко А. В., дов. № 2635/10/10-108 від 04.07.05 р.,
- Сироватка О. В., дов. № 2868/10/10-108 від 31.07.06 р.
по справі за позовом ТОВ "Інтертранслогістик", м. Харків
до ДПА у Харківській області в о. суб'єкта владних повноважень начальника Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, м. Харків
про визнання неправомірними дій
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ „Інтертранслогістик”, після зміни предмету позову від 03.08.06 р., прийнятої судом, просить визнати неправомірними дії ДПА Харківської області по безпідставному витребуванню пояснень та документів від підприємства із попередженням про застосування заходів адміністративного впливу запитом № 2515/10/35-013 від 30.06.06 р., визнати недійсним лист ДПА Харківської області № 2515/10/35-013 від 30.06.06 р., посилаючись на положення ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Роз’яснення ДПА України, викладені у листі № 18041/7/23-1217/1117 від 09.09.05 р.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на дотримання ним Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та інші обставини, викладені у відзиві на позов.
Надані документи свідчать про те, що ДПА Харківської області на адресу ТОВ „Інтертранслогістик” був направлений запит № 2515/10/35-013 від 30.06.06 р. за підписом начальника Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА Харківської області О.В. Ялфімова. В запиті, з посиланням на ст. 7, ст. 9 Закону України „Про інформацію” та п. 3 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА Харківської області просило надати пояснення та їх документальне підтвердження (угоди, ВМД, інвойси, платіжні документи та ін.) щодо експорту продукції у 2006 р. (блок маслозабезпечення 623-20.000.00 - 4 шт.) на адресу ВАТ „OZTASHQINEFTGAZ” (м. Ташкент, вул. Ахунбабаєва, 21, Узбекистан), а також пояснення та документальне підтвердження (угоди, накладні, податкові та товарно-транспортні накладні, доручення на отримання товарів, акти виконаних робіт, платіжні документи), що підтверджують джерела отримання вказаних товарів.
Також в даному запиті підприємство було повідомлено про те, що відповідно приписам абз. 5 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” ненадання інформації протягом 10-ти днів з дня його отримання є підставою для призначення позапланової перевірки і підставою для притягнення до адміністративної відповідальності згідно приписів ст. 212-3 Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”.
В позові підтверджено, що даний лист підприємством був отриманий 01.07.06 р.
Позивач у позові, а його представник в судовому засіданні наполягає на тому, що відповідач не мав права витребувати у підприємства будь-яку інформацію та документи, даний лист є актом державного органу, як юридична форма рішення цього органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин, тобто акт ненормативного характеру, у зв’язку з прийняттям якого були порушені прав та охоронювані Законом інтереси ТОВ „Інтертранслогістик”.
Посилаючись на положення ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, позивач вважає, що дії відповідача у межах, що оскаржуються, не ґрунтуються на Законі, суперечать Конституції України та підлягають визнанню незаконними оскільки відповідач помилково вважає, що документи та інформацію, про які вказано у запиті, в межах наданих повноважень має право витребувати на підставі положень Закону України „Про інформацію”, тоді як механізм реалізації ДПА України, покладених на орган повноважень і зокрема, що стосується порядку організації, підстав та порядку перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визначений Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.
Крім того, позивач вказує на те, що посилання відповідача у запиті № 2515/10/35-013 від 30.06.06 р. на ч. 3 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” безпідставне і ґрунтується на невірному тлумаченні зазначеної норми права.
Також позивач наполягає на тому, що дії відповідача по витребуванню певного обсягу документів не ґрунтуються на Законі, оскільки згідно роз’яснень ДПА України, викладених у листі № 18041/7/23-1217/1117 від 09.09.05 р. „Щодо організації контрольно-перевірочної роботи” Департамент контрольно-перевірочної роботи ДПА України з метою забезпечення єдиного підходу при організації та проведенні перевірок платників податків надав роз’яснив, що у разі необхідності проведення позапланових перевірок за обставинами, передбаченими п.п. 1, 3, 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, обов'язковий письмовий запит органу ДПС направляється платнику податків рекомендованим листом з відміткою про вручення. При направленні такого запиту забороняється вимагати від платника податків надання копій документів, необхідних для перевірки, так як п. 9 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що копії документів вилучаються тільки при проведенні перевірок, і лише тих, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування.
Відповідачем до матеріалів справи надана відповідь позивача від 07.07.06 р., в якій запитувач був проінформований про відсутність правовідносин з ВАТ „OZTASHQINEFTGAZ”, а також відсутність у підприємства документів по цим операціям. Оскільки дана відповідь містила необхідну інформацію, то представник відповідача в поясненнях в судовому засіданні вказує на те, що жодні негативні наслідки, про можливість застосування яких вказано в запиті, не настали.
Крім того, відповідач наполягає на тому, що сам запит не містить жодних вимог, наявність яких є обов’язковою для визначення його актом державного органу (рішенням).
Суд вважає необхідним відмітити, що функції ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державних податкових інспекцій в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) визначені в ст. 9 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, яка визначає, що перелічені органи ДПС виконують функції, передбачені ст. 8 цього Закону, зокрема виконують безпосередньо, а також організовують роботу, пов’язану із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), контролю за валютними операціями. При виконанні даних функцій вони мають право одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України.
Проте, як вказує позивач і це не спростував представник відповідача, інформація і документи у її підтвердження були витребувані не в межах перевірки (планової або позапланової) підприємства позивача.
З пояснень представника відповідача в судовому засіданні випливає, що оскаржений запит був направлений у зв’язку з тим, що за даними Державної митної служби станом на 13.06.06 р. ТОВ „Інтертранслогістик” подало документи на оформлення експорту продукції (Блок маслозабезпечення 623-20.000.0 – 4 шт.) загальною вартістю 2,04 мл грн., одержувачем якої визначений ВАТ „OZTASHQINEFTGAZ” (м. Ташкент, вул. Ахунбабаєва, 21, Узбекистан). Оскільки за даними Центральної бази даних ДПА України основним видом діяльності підприємства є транспортно-експедиційні послуги без робіт (послуг), що виконуються на замовлення населення, і враховуючи, що продукція, яка декларується на значні суми, відноситься до критеріїв ризику (невластивий експорт) та можливо пов’язана із проведенням сумнівних „псевдоекспортних” операцій, начальником відділу інформаційних баз даних (у складі якого органу діє даний відділ в службовій записці не вказано) відповідачу було запропоновано надати інформацію щодо вказаних в цій службовій записці господарюючих суб’єктів.
Таким чином, судом встановлено, що запит не пов’язаний з проведенням перевірки і направлений не в межах повноважень, визначених Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, а з інших підстав, не відображених в самому запиті (слід розуміти, що такі дії проводяться в межах Указу Президента України № 1199/2001 від 10.12.01 р. „Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, в якому установлено, що обов’язків державний фінансовий контроль здійснюється державними органами, які відповідно до законодавства уповноважені забезпечувати регулювання та нагляд за діяльністю організацій, що здійснюють фінансові операції). За таких обставин посилання відповідача в запиті на положення п. 3 ст. 11 цього Закону не відповідають фактичним обставинам, оскільки до визначених в ній повноважень не віднесені повноваження витребувати інформацію та/або документи за межами належним чином призначених перевірок платника податків.
Оскільки запит був направлений не у зв’язку з тим, що виникли потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків (інформація надійшла не від такої особи), також є безпідставним посилання в запиті на положення абз. 5 ст. 11-1 (слід розуміти п. 5 ч. 6 ст. 11-1) Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.
Також слід відмітити, що є помилковим посилання відповідача у запиті на Закон України „Про інформацію”, оскільки у преамбулі цього Закону встановлено, що він закріплює право громадян України на інформацію, закладає правові основи інформаційної діяльності. Під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Тобто до такої інформації не можуть відноситися відомості про господарські операції суб’єкта господарювання та документи, які підтверджують проведення таких операцій.
Проте суд вважає необхідним відмітити, що ні в позові, ні в поясненнях представника позивача в судовому засіданні не вказано в чому саме полягає порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів підприємства, яким чином отриманий лист (запит) вплинув на фінансово-господарську діяльність і які негативні наслідки мали місце.
Як вбачається з наданої копії запиту, в ньому є посилання на підстави для проведення позапланової перевірки платника податків та притягнення до адміністративної відповідальності. Але цей документ не містить даних про застосування до позивача будь-яких наслідків, які порушують його права та охоронювані інтереси, тобто не є рішенням органу ДПС ні за формою, ні за змістом.
З пояснень представника відповідача в судовому засіданні випливає, що Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом є структурним підрозділом ДПА Харківської області і на нього покрадені обов’язки, аналогічні обов’язкам податкової міліції. Тобто на Управління розповсюджуються приписи ст. 22 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.
Суд вважає необхідним відмітити, що відповідно положенням вказаної норми посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов’язків надаються права, передбачені пунктом 1, частиною першою пункту 2, пунктами 3 та 6 ст. 11 цього Закону, а також пунктами 1-4, абзацами другим, третім, шостим пункту 5, пунктами 6-12, 14, підпунктами „а” і „б” пункту 15 (з урахуванням положень цього Закону, інших законів з питань оподаткування), пунктом 16 із дотриманням правил проведення податкових перевірок, встановлених законодавством, пунктами 17, 19, 23, 24, 25, 27, 28, 30 ст. 11, ст. 12-15-1 Закону України „Про міліцію”.
В п. 17 ст. 11 Закону України „Про міліцію” встановлено, що органи міліції (слід розуміти і податкової міліції) мають право одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об’єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції. Зважаючи на те, що поняття „відомості” не має конкретного визначення, до відомостей про господарські відносини можлива включати і документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, податкової звітності та інші документи, які оформлюються сторонами таких відносин при проведенні господарських операцій.
За таких обставин відповідач мав право включати до запиту прохання надати відомості, включаючи документальне підтвердження, щодо правовідносин з іншим суб’єктом підприємницької діяльності.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд вважає доцільним відзначити, що включення до запиту посилань на положення ст. 11-1 Закону України про можливість призначення позапланової перевірки є перевищенням повноважень посадової особи, яка сформувала запит, але дії цієї особи не спричинили настання негативних наслідків для платника податків.
Оскільки при направленні запиту та включення до нього прохання про надання документів відповідач не порушив прав та охоронюваних законом інтересів позивача, і протилежне не доведено останнім, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 4, 8, 9, 71, 86, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 28.08.06 р.
Суддя Водолажська Н.С.