УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Ладики Я.І.,
суддів Гвоздика П.О., Кривобокової Н.М.,
з участю:
захисника ОСОБА_1,
засудженої ОСОБА_2
розглянувши 14 березня 2007 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Коломийського міськрайонного суду від 27 грудня 2006 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, неодружений, освіта середня, непрацюючий, несудимий, громадянин України, -
засуджений за ст. 125 ч.2 КК України до сплати штрафу в розмірі 510 грн.
Постановлено стягнути з нього на користь ОСОБА_2 400 грн. за заподіяну моральну шкоду та 150 грн. судових витрат;
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_2, уроженець та житель АДРЕСА_2, освіта вища, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючий у ТзОВ „Аркона", згідно ст. 89 КК України несудимий, громадянин України,-
засуджений за ст. 125 ч.2 КК України на 70 годин громадських робіт;
Справа 11-123/2007 рік Головуючий 1 інстанції Кавацюк М.Ф.
Категорія 125 ч.2 КК УКраїни Доповідач: Ладика Я.І.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_3, уроженка с.В.Березів Косівського р-ну, проживаюча АДРЕСА_3, неодружена, непрацююча, інвалід II групи, освіта середня, несудима, громадянка України,-
засуджена за ст. 125 ч.2 КК України на 80 годин громадських робіт.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_3 1000грн. за заподіяну моральну шкоду та 400 грн. судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він 6 лютого 2005р., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2, завдав потерпілій ОСОБА_2 кілька ударів кулаком в обличчя, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження.
Цим же вироком ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнані винуватими у тому, що вони 6 лютого 2005 року, спочатку на вул.Соборній у м.Коломиї, а потім АДРЕСА_2, побили потерпілого ОСОБА_3, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров"я.
В поданій апеляції засуджена ОСОБА_2 посилається на незаконність вироку, оскільки він базується на припущеннях. Зі змісту вироку незрозуміло на підставі яких даних суд прийшов до висновку, що вони з ОСОБА_5 завдали ОСОБА_3 удари ногами. Вважає, що ОСОБА_3, перебуваючи у нетверезому стані, отримав тілесні ушкодження під час бійки в с.Воскресінці, але ні суд, ні орган дізнання цих обставин не перевірили. Просить вирок скасувати, провадження у справі щодо неї закрити.
В частині цивільного позову просить постановити рішення про стягнення з ОСОБА_3 на її користь 2000грн. за заподіяну моральну шкоду та 350грн. судових витрат.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2, та її захисника, які підтримали апеляцію, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим, а оцінка доказів має грунтуватися на всебічному і об"єктивному розгляді справи в їх сукупності.
Проте ці вимоги закону судом не були виконані, обставини, які мають істотне значення для постановления обгрунтованого і законного вироку ним не перевірялися.
Постановляючи вирок, суд поклав в основу доведеності вини ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 тільки акти їх огляду судово-медичним експертом та матеріали Коломийського РВ УМВС про відмову в порушенні кримінальної справи.
Очевидно, що згадані акти є недостатніми доказами для визнання ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 винуватими у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, оскільки вони вказують тільки на ту частину об"єктивної сторони злочинів, яка стосується їх наслідків у вигляді спричинення легких тілесних ушкоджень.
Що стосується матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками ст. 129 КК України, то в них взагалі відсутні будь-які дані про причетність ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 до злочинів за які їх засуджено, а тому суд не мав підстав вважати ці матеріали належним доказом їх вини.
Суд передчасно прийняв рішення про можливість розглядати справу по суті у відсутності засудженого ОСОБА_3 Не допитавши його та працівників міліції, які виїзджали на місце події і відбирали від учасників конфлікту пояснення, суд належним
чином не дослідив суб"єктивну сторону злочинів і фактично постановив вирок на припущеннях.
Очевидною є ткож потреба з"ясувати чи не отримав ОСОБА_3 тілесні ушкодження раніше в с.Воскресінці, оскільки на цю обставину посилається ОСОБА_2
Окрім цього, призначаючи ОСОБА_2 покарання у виді громадських робіт, суд не врахував, що на час розгляду справи вона досягла пенсійного віку і є інвалідом II групи, чим порушив вимоги ст. 56 КК України.
За таких обставин вирок не може залишатися в силі і підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 задоволити частково. Вирок Коломийського міськрайонного суду від 27 травня 2006 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.