справа № 4-с-9 /2010 рік
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2010 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого, судді Онищенко Т.С.,
при секретарі Ревенко-Котовської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_7 в особі представника – ОСОБА_4 на виконавчі дії за участю відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим та ОСОБА_5, -
ВСТАНОВИВ:
Заявники в особі представника звернулися до суду з даною скаргою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що діями та постановою відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим про відкриття виконавчого провадження порушенні їх законні права та інтереси.
При судовому розгляді скарги до участі у справі в якості заінтересованої особи залучено стягувача – ОСОБА_5.
У судовому засіданні представник заявників заявлені вимоги з підстав викладених у скарзі підтримав у повному обсязі, просив скаргу задовольнити - закрити виконавче провадження та постановити окрему ухвалу на дії виконавчої служби.
Представник заінтересованої особи - відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим та заінтересована особа – стягувач ОСОБА_5 заявлені вимоги не визнали, оскільки вважають їх необґрунтованими, та пояснили, що дії і постанова виконавчої служби є законними, просили у задоволені скарги відмовити у повному обсязі.
Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами судом з'ясовані наступні обставини.
Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2009 позов ОСОБА_5 задоволено у повному обсязі, а саме зобов’язано ОСОБА_3 демонтувати і вбрати з земельної ділянки з боку вулиці Шемьї-заде в селі Трьохпрудне Сімферопольського району АР Крим – металевий бак та 20 будівельних блоків, навіс для зберігання сіна, забор з металевої сітки, дві будки для розміщення собак з боку вулиці Авдет 34 вбрати бетонні стовпи.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21.10.2009 зазначене рішення залишено без змін.
На підставі даного рішення судом 21.01.2010 стягувачеві – ОСОБА_5 видано відповідний виконавчий лист, який вона пред’явила до відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим для примусового виконання.
Розглянувши заяву стягувача ОСОБА_5 про примусове виконання виконавчого документу – виконавчого листу, виданого 21.01.2010 Сімферопольським районним судом Автономної Республіки Крим про зобов’язання боржника – ОСОБА_3 демонтувати і вбрати з земельної ділянки з боку вулиці Шемьї-заде в селі Трьохпрудне сімферопольського району АР Крим – металевий бак та 20 будівельних блоків, навіс для зберігання сіна, забор з металевої сітки, дві будки для розміщення собак з боку вулиці Авдет 34 вбрати бетонні стовпи, старший державний виконавець Гришанова Д.М. постановила відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню даного виконавчого документу зі встановленням боржнику 7-деного строку для добровільного виконання з зазначенням наслідків невиконання у встановлений строк.
09.03.2010 представник заявників звернувся до старшого державного виконавця Гришанової Д.М. з заявою, в якій зазначив, що майно, яке розташовано на спірній ділянці, належить ОСОБА_6, у зв’язку з чим просив направити на адресу суду заяву про роз’яснення порядку виконання рішення і зупинити виконавче провадження.
Статтями 2-3, 10-11, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження» №606 від 21.04.1999 передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб’єкти оціночної діяльності – суб’єкти господарювання.
Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону (виконавчі листи, що видаються судами).
Державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Статями 34-35 даного закону передачені обов’язок і право державного виконавця зупинити виконавче провадження.
Статею 37 цього закону передбачені підстави та умови закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до статей 383-385 Цивільного процесуального кодексу України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників учасників процесу, оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При судовому розгляді справи, судом не виявлено жодних порушень зі сторони виконавчої служби вимог закону.
Так, постанова про відкриття провадження в повному обсязі ухвалена у спосіб та порядок, встановлений Законом України «Про виконавче провадження».
Твердження представника заявників, які полягають в тому, що майно зазначене у рішенні суду, а також у виконавчому листі, належить не боржникові, а ОСОБА_6 не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки апеляційна інстанція при перегляді рішення в своїй ухвалі зазначила, що такі твердження є безпідставними.
Цивільним процесуальним кодексом передбачено право на звернення до суду з питання роз’яснення рішення або встановлення порядку і способу його виконання.
Обставин, яки перешкоджали представникові заявників звернутися до суду з відповідною заявою судом не встановлено.
Законних підстав для зупинення виконавчого провадження судом не встановлено.
В судовому засіданні представник заявників зазначив, що дана скарга подана ним з метою затягування виконання рішення суду.
Суд вважає неприпустимими такі дії представника заявників та розцінює це, як зловживання процесуальними правами з метою їх незаконного використання.
ОСОБА_6 не є стороною виконавчого провадження та не залучалась для проведення виконавчих дій, внаслідок чого не входить до коло осіб, зазначених у статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, які мають право звертатися до суду зі скаргою на виконавчі дії.
Закон України «Про виконавче провадження» взагалі не містить такого поняття, як «закриття виконавчого провадження».
Заявниками та їх представником не надано суду жодних доказів у підтвердження порушення діями та постановою відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим про відкриття виконавчого провадження їх законних прав та інтересів чи свобод.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, заявникам було відомо про постанову про відкриття виконавчого провадження ще 09.03.2010, оскільки їх представник звертався з заявою до виконавчої служби саме 09.03.2010.
19.03.2010 – це останій день встановленого десятиденного строку для подачі скарги, проте дана скарга пред’явлена до суду 30.03.2010.
Таким чином, заявниками пропущений встановлений законом строк для звернення до суду зі скаргою.
Представник заявників клопотання про поновлення пропущеного строку не заявляв.
На підставі наведеного, у суду відсутні законні підстави для задоволення даної скарги.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 385-388 Цивільного процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволені скарги у повному обсязі.
Ухвалу може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 295 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя Онищенко Т.С.