справа №   2-32   /2010 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

25 травня 2010 року   м. Сімферополь  

  Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:  

головуючого, судді   Онищенко Т.С.,  

при секретарі   Ревенко-Котовської Н.Г.,  

розглянувши   у відкритому  судовому засіданні   цивільну справу   за позовом     ОСОБА_3   до ОСОБА_4, Новоселівської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим   про визнання права власності   ;  

за зустрічним позовом     ОСОБА_4   до ОСОБА_3,  Новоселівської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим за участю третьої особи – ОСОБА_5   про визнання права власності   , -  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач – ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 та Новоселівської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим про визнання права власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після смерті  дружини – ОСОБА_6 залишилось домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке було придбане в 1979 році за його особисті грошові кошти до реєстрації шлюбу та оформлено на  ОСОБА_6 /т.1, арк. с. 3-4/.  

Відповідач – ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 за участю третьої особи – ОСОБА_5 про визнання права власності на 2/3 частки домоволодіння АДРЕСА_1 та 1/3 частку домоволодіння АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері – ОСОБА_6, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що зазначене нерухоме майно належало спадкодавцеві на праві власності /т. 1, арк. с. 63-64/.  

Ухвалою від 25.09.2008 зустрічна позовна заява ОСОБА_4 прийнята та об’єднана в одне провадження  з первісним позовом ОСОБА_3 /т.1, арк. с. 76/.  

Ухвалою від 17.03.2010 до участі у справі в якості співвідповідача за зустрічним позовом залучено Новоселівська сільська рада Сімферопольського району Автономної Республіки Крим /т. 2, арк. с. 108/.  

При судовому розгляді справи позивач за первісним позовом – ОСОБА_3 неодноразово уточнював позовні вимоги /арк. с. 47, 107/, а саме  просив:  

-   признати домоволодіння АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя – ОСОБА_6 і ОСОБА_3, визнавши за ним право власності на Ѕ частку цього домоволодіння, як за чоловіком, який пережив дружину, та право власності на 1/6 частку цього домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6;  

-   визнати за ним право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті дружини;  

-   визнати домоволодіння і земельну ділянку по АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя – ОСОБА_6 і ОСОБА_3, визнавши за ним право власності на Ѕ подружню частку домоволодіння і земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті дружини.  

При судовому розгляді справи позивач за зустрічним позовом – ОСОБА_4 уточнив позовні вимоги   /арк. с. 130/, а саме просив:  

-   визнати за ним право власності на  2/3 частки домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6;  

-   визнати за ним право власності на 1/3 частку домоволодіння АДРЕСА_2 та 1/3 частку земельної ділянки площею 0,0969 га, що розташована за цією же адресою, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6.  

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) та його представники в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та наданих до неї уточнень, просили позов задовольнити. Зустрічні позовні вимоги не визнали та пояснили, що домоволодіння АДРЕСА_1 було придбане ОСОБА_6 в 1979 році за особисті грошові кошти ОСОБА_3, а домоволодіння і земельна ділянка по АДРЕСА_2 були придбані ОСОБА_3 в 2001 року також за його особисті кошти, в наслідок чого ОСОБА_3 має право власності на дане майно, в тому числі як один із подружжя, який пережив другого,  як спадкоємець першої черги за законом.  

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні заявлені зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а заявлені ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та пояснив, що домоволодіння АДРЕСА_1 було придбане ОСОБА_6 в 1979 році і право власності оформлено за нею до реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, в наслідок чого таке майно є особистою власністю померлої, а не майном подружжя. Домоволодіння і земельна ділянка по АДРЕСА_2 були придбані ОСОБА_3 в 2001 року за час шлюбу з ОСОБА_6, внаслідок чого таке майно є майном подружжя і ОСОБА_6 належала Ѕ частка цього нерухомого майна.  

Відповідач – Новоселівська сільська рада Сімферопольського району Автономної Республіки Крим надав суду заяви про розгляд справи за відсутністю його представника, заперечень проти первісного і зустрічного позовів до суду не надходило /т.1, арк. с. 30, 57, 120; т. 2, арк. с. 116/.  

Третя особа – ОСОБА_5 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю /т.1, арк. с. 122/.  

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_5 (третя особа), що підтверджується свідоцтвом про народження, в якому його матір’ю зазначено – ОСОБА_6 /т.1, арк. с. 72/.  

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 (відповідач за первісним позовом і позивач за зустрічним позовом), що підтверджується свідоцтвом про народження, в якому його матір’ю зазначено – ОСОБА_6 /т.2, арк. с. 117/.  

23.07.1979 ОСОБА_6 придбала у власність за договором купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1 /т. 1, арк. с. 33-34/.  

Даний договір посвідчено секретарем виконавчого комітету Пожарської сільської ради Сімферопольського району.  

Право власності ОСОБА_6 на придбане домоволодіння за життя було визнано і зареєстровано у встановленому на той час порядку, про що свідчать відповідні відмітки  у технічному паспорті та інвентарній справі, де вона зазначена як власник цього нерухомого майна /т. 1, арк. с. 15, 94-100/, довідка сільської ради, відповідно до якої власником цього домоволодіння значиться ОСОБА_6 /т. 2, арк. с. 118/ та за її життя ніким не оспорено в установленому законом порядку.  

Відповідно до статті 24 Кодексу про шлюб та сім’ю України (що діяв з 01.01.1970 по 31.12.2003, тобто на час виникнення права власності ОСОБА_6 на домоволодіння по АДРЕСА_1), майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, є власністю кожного з них. Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.  

12.04.1980 ОСОБА_3 і ОСОБА_6 зареєстрували законний шлюб, про що Новоселівською сільською радою Сімферопольського району зроблено відповідний актовий запис №2 та видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 /т. 1, арк. с. 9/.  

14.04.2001 ОСОБА_3, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, придбав у власність за договором купівлі-продажу земельну ділянку площею 0,969 га по АДРЕСА_2  /т. 1, арк. с. 66/.  

Даний договір посвідчено  приватним нотаріусом Сімферопольського районного нотаріального округу ОСОБА_7 і зареєстровано в реєстрі за №1732.  

Право власності ОСОБА_3 на дану земельну ділянку зареєстровано у встановленому законом порядку (№30) і підтверджується Державним актом про право приватної власності на землю   /т. 2, арк. с. 97/.  

14.04.2001 ОСОБА_3, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, придбав у власність за договором купівлі-продажу домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами) по АДРЕСА_2 /т. 1, арк. с. 158/.  

Даний договір посвідчено  приватним нотаріусом Сімферопольського районного нотаріального округу ОСОБА_7 і зареєстровано в реєстрі за №1736.  

Право власності ОСОБА_3 на домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами) по АДРЕСА_2 зареєстровано у встановленому законом порядку в СР БТІ    /т. 1, арк. с. 86/.  

Відповідно до статті 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України (що діяв з 01.01.1970 по 31.12.2003, тобто на час виникнення права власності на домоволодіння і земельну ділянку по АДРЕСА_2), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.  

ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Новоселівка Сімферопольського району Автономної Республіки Крим у віці 69 років померла ОСОБА_6, про що Новоселівською сільською радою Сімферопольського району Автономної Республіки Крим 11.12.2007 зроблено відповідний актовий запис №21 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 /т. 1,  арк. с. 10/.  

Згідно зі статтями 1216-1218, 1225 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.  

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 відкрилась спадщина, яка складається в тому числі з:  

•   домоволодіння по АДРЕСА_1 АР Крим (яке було придбано ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу в 1979 році – до реєстрації шлюбу з ОСОБА_3);  

•   Ѕ частки домоволодіння і земельної ділянки по АДРЕСА_2 АР Крим (які були придбані її чоловіком ОСОБА_3  за час шлюбу з нею в 2001 році за договорами купівлі-продажу).  

Відповідно до інвентарних справ, домоволодіння по АДРЕСА_1 АР Крим складається з  літера «А» - основне, літера «а» - прибудова, літера «Б» - сарай, літера «б» - сарай, літера «б1» - сарай , літера «В» - погріб,  літера «Г» - вбиральня, літера «Д» - душ, огорожі і мощення (самовільні побудовані споруди відсутні), а домоволодіння по АДРЕСА_2 АР Крим складається  з  літера «А» - основне, літера «а» - тамбур, літера «а1» - навіс, крильце, літера «Б» - літня кухня, літера «б» - навіс, літера «В» - курник, літера «Г» - курник, літера «Д» - навіс, літера «під Г, Д» - підвал, вхід у підвал,  літера «Е» - сарай, літера «У» - вбиральня, огорожі і мощення(самовільні побудовані споруди відсутні).  

Статтями 1261, 1267-1270, 1273-1275  Цивільного кодексу України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого законом (шість місяців). Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця.  

До нотаріальної контори у встановлений законом шестимісячний строк звернулись 24.12.2007 – ОСОБА_3 (чоловік спадкодавця) і 24.03.2008 – ОСОБА_4 (син спадкодавця) з заявами про прийняття спадщини, що залишилась після смерті  ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 /т.1, арк. с. 50-51/.  

Також, до нотаріальної контори у встановлений законом шестимісячний строк 24.03.2008 звернувся ОСОБА_5 (син спадкодавця) з заявою про відмову від належної йому частки спадщини за законом, що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері – ОСОБА_6, на користь сина спадкодавця – ОСОБА_4 /т. 1, арк. с. 52/.  

Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 13.07.2009, яке залишено без змін  Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21.10.2009,   відмовлено   ОСОБА_3 у задоволенні позову до ОСОБА_4 та Новоселівської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим  про усунення від права спадкування в повному обсязі /т.1, арк. с. 141-144/.  

На підставі вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, оцінивши та дослідивши докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог і повне задоволення зустрічних позовних вимог з наступних підстав.  

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд виходить з наступного.  

Положення  Кодексу про шлюб та сім’ю України (що діяв з 01.01.1970 по 31.12.2003, тобто на час виникнення права власності ОСОБА_6 на домоволодіння по АДРЕСА_1) передбачали, що правове регулювання шлюбних і сімейних відносин в Україні здійснюється тільки державою.  

Визнається тільки шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану.  

Шлюб укладається в державних органах реєстрації актів громадянського стану.  

Реєстрація шлюбу встановлюється як в інтересах державних і громадських, так і з метою охорони особистих і майнових прав та інтересів подружжя і дітей.  

Права і обов’язки подружжя породжує лише шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану.  

Час виникнення прав і обов’язків подружжя визначається моментом реєстрації шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану.  

Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.  

Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, є власністю кожного з них.  

ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб у встановленому законом порядку 12.04.1980.  

Майно – домоволодіння по АДРЕСА_1 придбано ОСОБА_6 23.07.1979, тобто до одруження з ОСОБА_3, внаслідок чого не є майном, нажитим подружжям за час шлюбу, а було її особистою власністю.  

Положення статей 71, 75, 80, 86,  100, 224 Цивільного кодексу Української РСР (що діяв з 18.07.1963 по 31.12.2003, тобто на час виникнення права власності ОСОБА_6 на домоволодіння по АДРЕСА_1) передбачали, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін. Закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові.  

Право власності — це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.  

В особистій власності громадян може бути жилий будинок.  

За договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.  

Позивачеві ОСОБА_3 було відомо (він не оспорює даний факт) про те, що ОСОБА_6 23.07.1979 придбала у власність домоволодіння по АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу, який був укладений нею, як покупцем від свого ім’я.  

Також, позивачеві ОСОБА_3 було відомо (він не оспорює даний факт) про те, що право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 було визнано і зареєстровано, відповідно до діючого на той час законодавства, не за ним, а за ОСОБА_6  

Твердження позивача ОСОБА_3, які полягають в тому, що домоволодіння по АДРЕСА_1 придбано за його особисті кошти і таким чином таке домоволодіння є його власністю, суд не приймає до уваги та вважає їх необгрунтованими, оскільки у встановленому законом порядку договір купівлі-продажу від 23.07.1979, на підставі якого у ОСОБА_6 виникло право власності на зазначене нерухоме майно, до цього часу не визнаний недійним і ОСОБА_3 з такими позовними вимогами не звертався.  

За таких обставин,  по-перше позивачем ОСОБА_3 пропущений трирічний строк позовної давності для оспорювання права власності ОСОБА_6 на домоволодіння по АДРЕСА_1, що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні в цій частині позову, а по-друге у суду взагалі відсутні жодні законі підстави для задоволення в цій частині позовних вимог.  

Позовні вимоги про визнання майна (домоволодіння, що розташовано за адресою: АР Крим, АДРЕСА_1) спільною сумісною власністю подружжя з визнанням за ОСОБА_3 права власності на Ѕ подружню частку цього майна також не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на законі – як вже зазначалось, таке домоволодіння було придбано ОСОБА_6 і належало їй до одруження з ОСОБА_3, у зв’язку з чим було її особистою власністю.  

Суд визнає за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом     на 1/3 частку домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами), що розташовано за адресою: АР Крим, АДРЕСА_1 та належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на праві приватної власності, виходячи з наступного.  

Позивач ОСОБА_3, як чоловік спадкодавця – ОСОБА_6, відповідно до 1261 Цивільного кодексу України (що діяв на час відкриття спадщини), є спадкоємцем першої черги і у встановлений законом строк прийняв спадщину, що залишилась після смерті, що залишилась після смерті  ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6, шляхом звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою.  

Позивач ОСОБА_3, відповідно до статті 1267 Цивільного кодексу України, має рівну частку (в розмірі 1/3) у спадщині з іншими спадкоємцями за законом, якими є діти померлої – ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (який відмовився від належної йому частки у спадщини на користь ОСОБА_4).  

Суд визнає, що майно – домоволодіння і земельна ділянка, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_6, оскільки таке майно придбано 14.04.2001 ОСОБА_3 – за час шлюбу з ОСОБА_6 за договрами купівлі-продажу і  відповідно до статті 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України (що діяв з 01.01.1970 по 31.12.2003) є майном нажитим подружжям за час шлюбу – їх спільною сумісною власністю з рівними частками (1/2 частка у кожного).  

Суд відмовляє позивачеві ОСОБА_3 у визнанні за ним права власності на Ѕ частку на домоволодіння і земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, виходячи з наступного.  

Відповідно до повідомлення Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації, право власності на зазначене домоволодіння в цілому зареєстровано у встановленому законом порядку за ОСОБА_3.  

Право власності ОСОБА_3 на дану земельну ділянку зареєстровано у встановленому законом порядку (№30) і підтверджується Державним актом про право приватної власності на землю            /т. 2, арк. с. 97/.  

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України, право на захист свого цивільного права має особа  у разі його порушення, невизнання або оспорювання.  

Право власності ОСОБА_3 на Ѕ частку на домоволодіння і земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, як чоловіка, який пережив дружину, визнається і ніким не оспорюється, внаслідок чого його таке право не оспорено та не порушено, у зв’язку з чим захисту в судовому порядку не підлягає.  

Суд визнає за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом     на  1/6 частку домоволодіння і земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на праві власності, виходячи з наступного.  

Оскільки майно – домоволодіння і земельна ділянка, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, є спільної сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 і ОСОБА_3, то кожному з них таке нерухоме майно належно у рівних частках – по Ѕ частки кожному.  

За таких обставин після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 відкрилась спадщина, яка складалася у тому числі з Ѕ частки домоволодіння і земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.  

Позивач ОСОБА_3, як чоловік спадкодавця – ОСОБА_6, відповідно до 1261 Цивільного кодексу України (що діяв на час відкриття спадщини), є спадкоємцем першої черги і у встановлений законом строк прийняв спадщину, що залишилась після смерті, що залишилась після смерті  ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6, шляхом звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою.  

Позивач ОСОБА_3, відповідно до статті 1267 Цивільного кодексу України, має рівну частку (в розмірі 1/3 від 1/2 = 1/6) у спадщині з іншими спадкоємцями за законом, якими є діти померлої – ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (який відмовився від належної йому частки у спадщини на користь ОСОБА_4).  

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд визнає за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом     на  2/3 частки домоволодіння, що розташовано за адресою: АР Крим, АДРЕСА_1, та 1/3 частку домоволодіння і земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6, виходячи з наступного.  

ОСОБА_4, як син спадкодавця – ОСОБА_6, відповідно до 1261 Цивільного кодексу України (що діяв на час відкриття спадщини), є спадкоємцем першої черги і у встановлений законом строк прийняв спадщину, що залишилась після смерті  ІНФОРМАЦІЯ_3 його матері – ОСОБА_6, шляхом звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою.  

ОСОБА_4, відповідно до статті 1267 Цивільного кодексу України, має рівну частку (в розмірі 1/3) у спадщині з іншими спадкоємцями за законом, якими є чоловік померлої – ОСОБА_8 і інший син померлої – ОСОБА_5.  

Оскільки один із спадкоємців за законом – ОСОБА_5 (інший син померлої) у встановлений законом строк та у передбачений законом спосіб відмовився від належної йому частки у спадщини на користь ОСОБА_4, то частка останього у спадщини, що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3  ОСОБА_6, є рівною 2/3 (1/3 частка у спадщини самого ОСОБА_4 + 1/3 частка ОСОБА_5, від якої він відмовився на користь ОСОБА_4).  

За таких обставин, позивач за зустрічним позовом – ОСОБА_4 спадкує за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 своєї матері ОСОБА_6 2/3 частки належного померлій на час відкриття спадщини майна, а саме:  

•   2/3 частки домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами), що розташовано за адресою: АР Крим, АДРЕСА_1 та належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на праві приватної власності;  

•   1/3 частка   /1/6 частка (1/3 від 1/2) у спадщини самого ОСОБА_4 + 1/6 частка (1/3 від 1/2) ОСОБА_5, від якої він відмовився на користь ОСОБА_4/   домоволодіння і земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (оскільки таке майно – домоволодіння і земельна ділянка, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, є спільної сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 і ОСОБА_3, то кожному з них таке нерухоме майно належно у рівних частках – по Ѕ частки кожному).  

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцям з моменту відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємців права на спадщину.  

Таким чином, право власності набуте правомірно на підставах, що встановлені законом.  

Судові витрати стягненню з відповідачів не підлягають.  

З урахуванням викладеного,   керуючись статтями  10,  60, 88, 212, 215  Цивільного процесуального кодексу України, суд –  

ВИРІШИВ:  

  1.   Позов   ОСОБА_3   задовольнити частково.  

2.   Визнати за   ОСОБА_3   , ІНФОРМАЦІЯ_1,   право власності                         в порядку спадкування за законом   на 1/3 частку домоволодіння   (жилий будинок з господарськими спорудами), що розташовано за адресою: АДРЕСА_1   та складається  з  літера «А» - основне, літера «а» - прибудова, літера «Б» - сарай, літера «б» - сарай, літера «б1» - сарай , літера «В» - погріб,  літера «Г» - вбиральня, літера «Д» - душ, огорожі і мощення та належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на праві приватної власності.  

3.   Визнати право спільної сумісної власності подружжя   ОСОБА_3 і ОСОБА_6 у рівних частках (1/2 частка у кожного)   на домоволодіння   (жилий будинок  з господарськими спорудами)   АДРЕСА_2.  

4.   Визнати право спільної сумісної власності подружжя   ОСОБА_3 і ОСОБА_6 у рівних частках (1/2 частка у кожного)   на земельну ділянку   площею 0,0969 га, що розташована на території Новоселівської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим за адресою: АДРЕСА_2   ,  з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд  

5.   Визнати за   ОСОБА_3   , ІНФОРМАЦІЯ_1,   право власності                           в порядку спадкування за законом   на 1/6 частку домоволодіння   (жилий будинок з господарськими спорудами), що розташовано за адресою: АДРЕСА_2   та складається  з  літера «А» - основне, літера «а» - тамбур, літера «а1» - навіс, крильце, літера «Б» - літня кухня, літера «б» - навіс, літера «В» - курник, літера «Г» - курник, літера «Д» - навіс, літера «під Г, Д» - підвал, вхід у підвал,  літера «Е» - сарай, літера «У» - вбиральня, огорожі і мощення та належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на праві власності.  

6.   Визнати за   ОСОБА_3   , ІНФОРМАЦІЯ_1,   право власності                       в порядку спадкування за законом   на 1/6  частку земельної ділянки   площею 0,0969 га, що розташована на території Новоселівської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим за адресою: АДРЕСА_2   ,  з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на праві власності.  

7.   У задоволенні решті частині позовних вимог відмовити.  

8.   Зустрічний позов   ОСОБА_4   задовольнити повністю.  

9.   Визнати за   ОСОБА_4   , ІНФОРМАЦІЯ_2,   право власності                   в порядку спадкування за законом   на 2/3 частки домоволодіння   (жилий будинок з господарськими спорудами), що розташовано за адресою: АДРЕСА_1   та складається  з  літера «А» - основне, літера «а» - прибудова, літера «Б» - сарай, літера «б» - сарай, літера «б1» - сарай , літера «В» - погріб,  літера «Г» - вбиральня, літера «Д» - душ, огорожі і мощення та належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на праві приватної власності.  

10.   Визнати за   ОСОБА_4   , ІНФОРМАЦІЯ_2,   право власності                     в порядку спадкування за законом   на 1/3 частку домоволодіння   (жилий будинок з господарськими спорудами), що розташовано за адресою: АДРЕСА_2   та складається  з  літера «А» - основне, літера «а» - тамбур, літера «а1» - навіс, крильце, літера «Б» - літня кухня, літера «б» - навіс, літера «В» - курник, літера «Г» - курник, літера «Д» - навіс, літера «під Г, Д» - підвал, вхід у підвал,  літера «Е» - сарай, літера «У» - вбиральня, огорожі і мощення та належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на праві власності  

11.   Визнати за   ОСОБА_4   , ІНФОРМАЦІЯ_2,   право власності                   в порядку спадкування за законом   на 1/3 частку земельної ділянки   площею 0,0969 га, що розташована на території Новоселівської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим за адресою: АДРЕСА_2   ,  з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 на праві власності.  

  Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 295  Цивільного процесуального кодексу України.  

  Суддя                   Онищенко Т.С.