справа №   2-219   /2010 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

05 липня 2010 року   м. Сімферополь  

  Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:  

головуючого, судді   Онищенко Т.С.,  

при секретарі   Ревенко-Котовської Н.Г.,  

розглянувши   у відкритому  судовому засіданні   цивільну справу     за позовом     ОСОБА_3   до ОСОБА_4   про відшкодування матеріальної і моральної шкоди   ,   заподіяної злочином   ,   -  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок скоєння відповідачем злочину їй завдана матеріальна і моральна шкода.  

В судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі  з підстав викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити та відшкодувати завдану матеріальну шкоду в розмірі 3 868,37 грн. і моральну шкоду, яку позивач оцінює в сумі 20 000 грн.  

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти вимог заперечували та пояснили, що не погоджуються з заявленим розміром матеріальної шкоди, оскільки позивачем надано суду три однакових квитанції від 27.02.2007 на загальну суму 12,00 грн., які за своїм призначенням не стосуються даної справи, та чек на суму 52,00 грн., проте не надано жодних доказів у підтвердження пошкодження відповідачем двері, також позивачем не надано жодних доказів у підтвердження заявленого розміру моральної шкоди. Просили у задоволені позову відмовити.  

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

06.05.2005 приблизно о 14.00 годин, ОСОБА_4, знаходячись в будинку АДРЕСА_1, на ґрунті несподівано виниклих неприязних стосунків, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисне завдала одного удару долонею правої руки в область обличчя ОСОБА_3, після чого, схопивши її руками за волосся, завдала декілька ударів головою, а саме потилицею об вартий поруч холодильника. Потім ОСОБА_4, продовжуючи утримувати ОСОБА_3 за голову, завдала декілька ударів потилицею об стіну і шафу,  внаслідок чого потерпілий ОСОБА_3 заподіяні наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, удар м'яких тканин голови.  

Згідно з висновком експерта №91 від 27.06.2007, ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, удару м'яких тканин голови. Нині є стійкі залишкові явища перенесеної черепно-мозкової травми у вигляді посттравматичного вегето-судинній дистонії за змішаним типом з вегетативними пароксизмами змішаного характеру, що не спричинило стійку втрату загальної працездатності у розмірі 10%, що відноситься до середній тяжкості ушкоджень,  що спричинив за собою тривалий розлад здоров'я, що викликало стійку втрату загальної працездатності в розмірі менш ніж на 1/3.  

Вина відповідача у скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України, при вищезгаданих обставинах встановлена Постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.2009, і відповідно до частини 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України,   доказуванню  при розгляді цієї справи не підлягає.  

Згідно з висновком судово-медичної експертизи, ОСОБА_3 з приводу отриманих тілесних ушкоджень неодноразово проходила курси стаціонарного і амбулаторного лікування. Перенесена закрита черепно-мозкова травма привела до розвитку стійких залишкових явищ у вигляді посттравматичної вегето-судинної дистонії за змішаним типом з вегетативними пароксизмами. Тривалість лікування ОСОБА_3 обґрунтована. Придбання і застосування лікарських засобів здійснювалося згідно з рекомендаціями лікарів. Призначення препаратів обґрунтоване і пов'язане з лікуванням гострого періоду черепно-мозкової травми та її наслідків.  

Правовідносини сторін регулюються статтями 16, 22-23, 1166-1167 Цивільного кодексу України.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що  позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.  

Судом встановлено і підтверджується письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, що позивачеві в результаті злочину, що скоєний з вини відповідача, заподіяні тілесні пошкодження середньої тяжкості, не небезпечні для життя у момент спричинення, що не призвели до тривалого розладу здоров'я , у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, удару м'яких тканин голови. В наслідок  спричинення таких тілесних пошкоджень, позивач  неодноразово проходила курси стаціонарного і амбулаторного лікування, у зв’язку з чим їй призначалися і нею застосовувалися лікарські препарати.  

Позивачем у підтвердження заявленого розміру матеріальної шкоди надано суду копії квитанцій на загальну суму 1 808,38 грн. /арк. с. 11-18/.  

Суд не приймає до уваги три однакових квитанції від 27.02.2007 на загальну суму 12,00 грн. /арк. с.15-17/, оскільки призначенням такого платежу зазначено  - РШВД (Республіканський шкірно-венерологічний диспансер), однак у матеріалах справи не міститься і позивачем не надано суду жодних доказів, у підтвердження направлення її лікарем до цієї установи з приводу отриманої внаслідок злочину травми.  

Також суд не приймає до уваги товарний чек на загальну суму 52,00 грн. /арк. с. 18/, оскільки такі витрати пов’язані з ремонтом двері, проте у матеріалах справи не міститься і позивачем не надано суду жодних доказів, у підтвердження того факту, що ця двір була пошкоджена відповідачем при скоєні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України,  та при обставинах, встановлених Постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.2009.  

Крім цього, суд не приймає до уваги квитанцію на суму 50,00 грн. /арк.. с. 14/, оскільки призначенням такого платежу зазначено благодійний внесок, а не придбання ліків.  

Обґрунтованість призначення і застосовування позивачем лікарських препаратів на загальну суму 1694,38 грн. /арк. с. 11-13/,  відповідно до встановлених діагнозів, підтверджується експертним висновком.  

За таких обставин, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди на заявлену суму 3 868,37 грн. підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 1694,38 грн.  

Задовольняючи частково заявлені позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.  

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.  

Як вбачається з витягу амбулаторної картки, позивач упродовж 2005-2008 років проходила медичне обстеження за місцем роботи і згідно з висновками лікарів визнана здоровою  та придатною для роботи прибиральником службових приміщень на висоті.  

Позивачем не надано суду доказів у підтвердження зазначених нею фактів, а саме того, що внаслідок отриманої травми у неї порушився сон, соціальні зв'язки, які полягають в неможливості продуктивно працювати і повноцінно відпочивати, тощо.  

Крім цього, суд не може прийняти до уваги той факт, який зазначений позивачем, що моральна шкода викликана тривалістю процесуальних дій, оскільки розслідування та розгляд кримінальної справи не входить до компетенції відповідача, а є повноваженнями органів досудового слідства та суду.  

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до позиції Європейського суду, визнання відповідача судом у встановленому законом порядку винною у скоєні злочину вже є по суті частковою моральною компенсацією.  

На підставі наведеного, з урахуванням   обсягу та характеру страждань яких зазнав позивач, ступені тяжкості завданих позивачеві ушкоджень та стійких залишкових явищ перенесеної черепно-мозкової травми, тривалості розладу здоров'я, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд оцінює моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню позивачеві, в розмірі 2 500,00 грн. і вважає такий розмір достатнім та співмірним.  

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує  з відповідача в доход держави   судовий збір та   на користь  територіального Управління Державної судової адміністрації України в АР Крим  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ по зверненню до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим.  

Витрати позивача, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката при розгляді даної справи, підлягають частковому відшкодуванню в розмірі 171,00 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням вимог, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006.  

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 10, 60-61, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -  

ВИРІШИВ:  

1.   Позов задовольнити частково.  

2.   Стягнути з   ОСОБА_4     на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 1694,38 грн., моральну шкоду в розмірі 2 500,00 грн. та судові витрати в сумі 171,00 грн., а всього   4 365,38 грн.  

3.   У задоволені решті частині позовних вимог відмовити.  

4.   Стягнути з   ОСОБА_4     в доход держави судовий збір в сумі   68,00 грн.  

5.   Стягнути з   ОСОБА_4     на користь  територіального Управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ по зверненню до Сімферопольського районного суду АР Крим у розмірі   120,000   грн.  

  Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 295  Цивільного процесуального кодексу України.  

  Суддя             Онищенко Т.С.