справа № 2-2063  /2010 рік

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

04 червня 2010 року   м. Сімферополь  

  Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:  

головуючого, судді Онищенко Т.С.,

при секретарі Ревенко-Котовської Н.Г.,

розглянувши  у відкритому попередньому судовому засіданні   цивільну справу                       за позовом    ОСОБА_3   до ОСОБА_4   про розірвання шлюбу, -  

  ВСТАНОВИВ:  

 Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи  свої вимоги тим, що між ним та його дружиною втрачено відчуття любові і взаєморозуміння, у зв'язку з чим збереження шлюбу з відповідачем вважає неможливим.

Позивач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зазначивши, що він на примирення не згоден, на розірванні шлюбу наполягає, просив прийняти рішення про розірвання шлюбу у попередньому судовому засіданні.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнала, про що надала відповідну письмову заяву, зазначивши, що на розірвання шлюбу згодна, просила прийняти рішення про розірвання шлюбу в попередньому судовому засіданні.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що  у справі можливо постановити рішення при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до частини 4 статті 130 Цивільного процесуального кодексу України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому статтею 174 цього ж Кодексу. Згідно з частиною 4 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання  відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони 14.08.2004 зареєстрували законний шлюб, про що Миколаївською Добрівською сільською радою Сімферопольського району Автономної Республіки Крим зроблено відповідний актовий запис №46 та видано свідоцтво про одруження.

У кожної зі сторін це другий шлюб.

Від шлюбу подружжя мають двох неповнолітніх дітей –  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Основна причина розпаду сім'ї це різниця характерів, відсутнє взаєморозуміння і довір'я.  

Подружні відносини між сторонами припинені з січня 2010 року.

Позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує і надав на це письмову згоду.

 Правовідносини сторін регулюються статтями 104, 105, 110, 112  Сімейного кодексу України.

 Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

 На підставі вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, оцінивши докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.  

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому  слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується  на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.  

Позивач скористувався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.

Приймаючи до уваги згоду відповідача на розірвання шлюбу  і відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає що  причини, що спонукають сторони наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і  подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, в наслідок чого позов підлягають задоволенню.

Державне мито при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу у розмірі 17,00 грн. суд покладає на позивача.  

Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

З урахуванням викладеного,  керуючись статтями  10,  60, 130, 174, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -  

  ВИРІШИВ:  

  1.   Позов задовольнити  повністю.  

2.   Шлюб   між   ОСОБА_4   та   ОСОБА_3  , зареєстрований 14.08.2004 Добрівською сільською радою Сімферопольського району Автономної Республіки Крим /актовий запис №46/,   розірвати.  

3.   Стягнути  при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави   з ОСОБА_3 – 17,00    грн.,  ОСОБА_4 від сплати державного мита  при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу   –  звільнити.

 Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 295  Цивільного процесуального кодексу України.

  Суддя                   Онищенко Т.С.