Справа № 2-1591/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

27 серпня 2010 року                                                                                                  м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді     Митрофанової Є.Г.,

при секретарі              Довгій С.Б.,

за участю представника позивача Коваль Л.Л.,

відповідача                   ОСОБА_2,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом Житлово-комунального підприємства № 3 Приморського району м. Маріуполя до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1, зобов’язані сплачувати надані житлово-комунальні послуги у вигляді утримання будинку та прибудинкової території. Однак в період з січня 2006 року по березень 2010 року відповідачі оплату не здійснюють, у зв’язку з чим виникла заборгованість  в сумі 4208 гривень 89 копійки. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті експлуатаційних витрат по утриманню будинку та прибудинкової території в сумі 4208 гривень 89 копійки та понесені судові витрати у вигляді сплаченого збору за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 гривень.

Представник позивача Коваль Л.Л. в судовому засіданні позов підтримала та суду пояснила, що відповідачі з січня 2006 року по березень 2010 року квартирну плату  не сплачують, у зв’язку з чим у них мається заборгованість перед позивачем за надані останнім послуги в розмірі 4208 гривень 89 копійок. Також заявила, що позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території, де мешкають відповідачі, здійснюється належним чином та зазначила, що підприємством ведеться облік фактичних витрат на надані послуги, але відповідно до статуту підприємства розмір плати нараховується згідно з тарифами, встановленими рішенням місцевого самоврядування.   Просила стягнути з відповідачів вказану суму боргу та понесені судові витрати у вигляді сплаченого збору за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду письмові заперечення, де позовні вимоги не визнав та вказав, що не сплачує послуги ЖКП № 3, оскільки фактично послуги не надаються, за його заявою працівниками підприємства не були проведені роботи по ремонту та відчистки вентилю водоводу, незаконно відмовлено у видачі довідки про склад родини, а також порядок встановлення міською владою тарифи по оплаті послуг не відповідає вимогам діючого законодавства. Також зазначив, що між позивачем та ним відсутній договір про надання житлово-комунальних послуг, тому відсутні взаємовідносини, які зобов’язують його до сплати послуг, позивачем не надано доказів відносно фактично наданих послуг та витрат. В судовому засіданні проти задоволення позову також заперечував та пояснив, що на його думку тарифи по сплаті послуг повинні встановлюватися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009 року «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а також типового договору  надання послуг х утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» з розрахунком до кожного будинку окремо з урахуванням показників фактично наданих послуг, їх переліку та узгодженням з мешканцями будинку шляхом проведення загальних слухань. Заявив, що буде сплачувати фактично надані послуги лише у разі встановлення розміру плати для нього відповідно до вказаного порядку. Від укладення договору з ЖКП № 3 відмовився, оскільки його умови та розмір плати не відповідає вимогам Постанови КМУ № 529. Не заявляючи у встановленому законом порядку самостійних вимог та зустрічного позову, просив суд визнати дії директора ЖКП №3 Бауман щодо відмови у видачі довідок про склад родини незаконними, направити рішення суду до прокуратури Приморського району м. Маріуполя для притягнення директора ЖКП №3 Бауман до кримінальної відповідальності за її незаконні дії, залучити прокурату Донецької області чи Генеральну прокуратуру для надання оцінки діям місцевої влади щодо встановлення тарифікації послуг ЖКП, перевірки використання органами місцевого самоврядування грошових коштів, сплачуваних за обслуговування житла, зобов’язати виконавчу владу м. Маріуполя привести діючу систему обслуговування житла у відповідності з законодавством України, зобов’язати директора ЖКП №3 здійснити розрахунок суми послуг, фактично спожитих тільки квартирою відповідачів за вказаний у позові період, всі судові витрати покласти на позивача, про рішення суду повідомити міському голові, заступнику губернатора Донецької області по ЖКГ, міністру ЖКГ України.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, надав суду нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив ОСОБА_2 бути його представником та захищати його інтереси при розгляді справи.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 з долями у праві власності відповідно 2\3 та 1\3 частини. Відповідно до особового рахунку № 751 зареєстровані та мешкають у вказаній квартирі, загальна площа якої складає 66,51 м2 (а.с.3).

Зазначений будинок, в якому мешкають відповідачі, знаходиться на балансі Житлово-комунального підприємства №3 Приморського району міста Маріуполя.

Згідно рішення виконавчого комітету Маріупольської міської Ради від 16.08.2006 року № 214 розмір плати за користування житлом (квартирна плата) та плата за утримання будинків і при будинкових територій по 2-му типу житла складає 1,47 грн за 1 кв.м. загальної площі. (а.с.5)

З довідки-розрахунку вбачається, що відповідачі мають заборгованість перед позивачем за період з січня 2006 року по березень 2010 року  в сумі 4208 гривень 89 копійок (а.с.4)

Суд вважає, що відсутність між сторонами письмового договору про надання послуг з утримання будинку та при будинкової території не позбавляє відповідачів обов’язку сплачувати ці послуги, оскільки між сторонами існують фактичні договірні відносини, які регулюються зокрема Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами користування приміщеннями житлових будинків, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, відповідно п. 5 ч. 3 ст. 20 та п. 7 яких передбачають обов’язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги.

Крім того, з матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що відповідач ОСОБА_2 відмовився від укладення з ЖКП №3 договору про надання послуг по утриманню будинку (а.с. 25,26-27).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території включають в себе прибирання внутрішньо будинкових приміщень та при будинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.

Згідно «Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями» власник житла за рахунок власних коштів сплачує всі витрати, пов’язані з утриманням житлового будинку та закріпленої прибудинкової території. Відповідно до п.п.17, 65 цих Правил власники квартир зобов’язані своєчасно вносити плату за обслуговування та ремонт будинку.

У суду немає підстав ставити під сумнів розрахунок боргу, зроблений позивачем, оскільки цей розрахунок відображує офіційні дані позивача щодо наданих послуг та їх вартості відповідно до затверджених тарифів, а також підтверджується наданими представником позивача звітами про фактичні витрати за надані послуги у будинку АДРЕСА_1 за 2007-2009 рік.(а.с.51-53).

Крім того, згідно розрахунку заборгованості позивачем у випадку ненадання якихось послуг відповідно до Порядку перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків та при будинкової території у разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, затвердженого рішенням виконкому Маріупольської міської Ради від 20.12.2006 року № 351, такий перерахунок дійсно проводився в бік зменшення цієї плати.

На підтвердження доводів, що фактично позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території в період з січня 2007 року по березень 2010 рік не надаються, відповідачем не надано суду ніяких доказів. Надана відповідачем копія зави щодо ремонту вентиля будинку датована 02.10.2006 року та стосується періоду у межах якого заявлені позовні вимоги.(а.с.18). Зобов’язання щодо видачі мешканцям будинку довідки про склад родини до складу комунально-житлових послуг не входить, та відмова у видачі такої довідки ЖКП №3 не звільняє від сплати комунальних послуг.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Діючі тарифи затверджені виконавчим комітетом Маріупольської міської Ради в межах своєї компетенції та згідно діючого законодавства (ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), у зв’язку з чим у суду немає підстав ставити їх під сумнів. Крім того, відповідачами вказане рішення у встановленому законом порядку не оскаржувалось. Рішення щодо встановлення розміру тарифів відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 529 від 20 травня 2009 року «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а також типового договору  надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» органом місцевого самоврядування не приймалось.   Таким чином, нарахування розміру плати за наданні послуги здійснювалися ЖКП № 3 відповідно до Статуту підприємства (а.с.55-68) та вимог діючого законодавства, є законними та обґрунтованими.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників.

У зв’язку з цим суд приходить до висновку, що обов’язок сплачувати надані послуги лежить на відповідачках, як співвласниках квартири, не солідарно, як того вимагає позивач, а в розмірі, пропорційному частці кожної їх у спільній частковій власності на квартиру, а саме, ОСОБА_2 – 2\3 частини суми боргу, ОСОБА_3 – 1\3 частину суми боргу.

Заявлені вимоги відповідачем ОСОБА_2 суд не розглядає, оскільки останній не звертався до суду з відповідним позовом, а згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Прийшовши до висновку про обґрунтованість позовних вимог, суд згідно ст. 88 ЦПК України стягує з відповідачів на користь позивача понесені ним та підтверджені відповідним платіжним дорученням судові витрати в сумі 30 гривень (а.с.1) та враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, стягує з відповідачів на користь держави судовий збір в сумі 51 гривні.

На підставі ст. 322 ЦК України, ст. 156, 162, 179 ЖК України, ст. 7, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 7, 17, 65 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Житлово-комунального підприємства № 3 Приморського району міста Маріуполя до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ЖКП №3 Приморського району міста Маріуполя (ОКПО 32457542, р/р 26003180017000 у відділенні ЗАТ «Донгорбанк» в м. Маріуполі, МФО 334970) заборгованість по сплаті експлуатаційних витрат на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 2805 гривень 89 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 20 гривень, а всього стягнути 2825 гривень 89 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ЖКП №3 Приморського району міста Маріуполя (ОКПО 32457542, р/р 26003180017000 у відділенні ЗАТ «Донгорбанк» в м. Маріуполі, МФО 334970) заборгованість по сплаті експлуатаційних витрат на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 1403 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 10 гривень, а всього стягнути 1413 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в доход держави судовий збір в розмірі 51 гривня в дольовому порядку по 25 гривень 50 копійок з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя