копія

                                    Справа № 2-827 / 10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    1 вересня 2010 року  В.Писарівський районний суд Сумської області в складі:

головуючого               Семенової О.С. ,

    за участю секретаря         Білої В.І.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в смт. В.Писарівка справу за цивільним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України у Великописарівському районні Сумської області  про визнання дій неправомірними та нарахування і стягнення  державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, -

встановив:

        Позивач    звернувся до суду з  даним позовом , мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він є інвалідом 3 групи і віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому має право  на отримання державної пенсії, розмір якої відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинен бути не меншим шести мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю  розмір якої відповідно до ст.. 50 вказаного закону, повинен складати 50% мінімальної пенсії за віком. Але всупереч діючому законодавству відповідач здійснює виплату основної та додаткової пенсії в розмірах, які не відповідають вимогам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Він неодноразово звертався до відповідача з заявами про перерахунок  пенсії, але відповідач йому у цьому відмовив. Тому прохає суд визнати діяльність відповідача протиправною та зобов’язати управління Пенсійного фонду України  у В-Писарівському району Сумської області провести з 28.05.2010 року по день розгляду справи в суді перерахунок  позивачу державної пенсії в мінімальному розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком та після здійснення відповідного перерахунку виплатити  належні  пенсійні виплати  у необхідних розмірах -  державну пенсію в мінімальному об’ємі у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії.

        Позивач у судове засідання  не з’явився, надав письмову заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та слухання справи без його участі.

        Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав письмову заяву про слухання справи в його відсутність, однак надав до справи письмове заперечення, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти позову у повному обсязі та вказав, що позивач перебуває на обліку  в управлінні та отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Постановою КМУ від 03.01.2002 р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» встановлено, що розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії, передбаченої цим законом проводиться, виходячи з розміру 19, 91 грн. Але постановою КМУ № 654 від 16.07.08 р. постанову № 1 від 03.01.02 р. визнано нечинною,  а з 28.05.08 р. набула чинності постанова КМУ № 530, якою встановлено у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, а саме для інвалідів 3 групи розмір пенсії не може бути нижчим 760 грн. Також вказує, що доводи позивача щодо звуження Кабінетом міністрів України існуючих конституційних прав і свобод позивача не відповідають дійсності, оскільки Конституцією України розмір пенсії позивачу не визначався, а забезпечення проведення політики у сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів / п. 3 ст. 116 Конституції України/.        

        Суд вважає за можливо розглянути справу у відсутність сторін.

        Вивчивши матеріали справи, оцінюючи докази, суд вважає, що позовні вимоги    підлягають повному   задоволенню з наступних підстав.

        Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що позивач є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням  серія НОМЕР_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорія, що підтверджується вкладкою до посвідчення  НОМЕР_2  / а.с.9/, а також є інвалідом 3 групи / а. с. 5-7 /.

Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Великописарівському районі Сумської області, отримує пенсію як інвалід 3 групи, яка настала внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .

Згідно довідки відповідача   від 21.07.2010 р. управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі  станом  на  01.06.2010 року  позивач отримує пенсію у розмірі 1 481, 47 грн., з яких 85, 95 грн. додаткова пенсія інваліда 3 групи внаслідок ЧК , розмір основної пенсії складає  969,91 грн. / а. с. 8/.

Відповідно до рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області від 27.05.2010 року управління Пенсійного Фонду у Великописарівському районі Сумської області зобов’язане здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до вимог ст..ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 27.05.2010 року / а.с.11-12/.

Відповідно до ст.. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді : а/ державної пенсії; б/ додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими  по 3 групі – 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1 , призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю,  у розмірах : інвалідам 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком.    

Зі статей 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Положення даних норм співпадає з приписом п. 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 30.10.1997 р. № 523.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, іншого нормативно-правового акту , який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, визначаються законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».  За змістом абзацу 3 ст. 1 вказаного закону державні соціальні гарантії – встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно – правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних та культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для визначення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі Про Державний бюджет Україні на відповідний рік.

Суд приходить до висновку, що визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомог.

Тобто, суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначених по закону України «Про статус і соціальний захист  громадян. Які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету міністрів України № 1 від 03.01.2002 р. та № 654 від 16.07.2008 р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з стратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України оскільки надання законодавцем такого права Кабінету міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим законом. Тобто, Кабінет міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, у тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст..52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»  прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, встановлено у розмірі :  з 01.04. – 706 грн., з 01.07. – 709 грн., з 01.10. – 723 грн., з 01.12. – 734 грн.

Враховуючи  викладене,  суд приходить до висновку про невідповідність дій відповідача щодо виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії в розмірах, які не відповідають Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та діючому законодавству.

Відповідно до п. п. 18, 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від сплати державного мити звільняються громадяни, віднесені до категорії 1 та 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, Пенсійний Фонд України, його підприємства, установи, організації.

Позивач при зверненні до суду сплатив витрати на інформаційно – технічне забезпечення у розмірі 37 грн., які підлягають стягненню з відповідача на його користь згідно ст. 88 ЦПК України.

    На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 10, 60, 80, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст..ст. 52, 64 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54, 67  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ,  -

                          П о с т а н о в  и  в  :

Позовні вимоги ОСОБА_2  – задовольнити повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у В-Писарівському районі Сумської області про відмову  в перерахунку пенсії  та додаткової пенсії ОСОБА_2  та виплати її з  28.05.2010 року у розмірах, які відповідають Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи « - незаконними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України  у В-Писарівському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії  та додаткової пенсії ОСОБА_2 як інваліду 3 групи захворювання, отриманого внаслідок аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст..ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком , визначеної  ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести  виплату недоплаченої пенсії з 28.05.2010 року по 01.09.2010 року .

    Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України у Великописарівському районі Сумської області на користь ОСОБА_2  витрати по сплаті інформаційно – технічного забезпечення в сумі 37 гривень.

    Рішення  може бути оскаржена  в апеляційному порядку  до  Апеляційного  суду Сумської області через В-Писарівський  районний суд шляхом подачі в 10-денний строк  з дня  його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали  участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя         підпис                   О.С.Семенова.

Вірно : Суддя В-Писарівського

районного суду                     О.С.Семенова.