КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-5687/2010 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія - 51 Кондрацька Н.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Іваненко В.Д.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 01 ” вересня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Іваненка В.Д.
суддів Захарової А.Ф., Качана О.В.
при секретарі Шульзі Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 червня 2010 року по справі за його позовом до ТОВ «СОВ-ГАЗ», виробничого підрозділу «Автомобільна газонаповнювальна компресорна станція» про стягнення заробітної плати, стягнення коштів за невикористану відпустку та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а
Звертаючись 13 серпня 2009 року з позовом до ТОВ «СОВ-ГАЗ», виробничого підрозділу «Автомобільна газонаповнювальна компресорна станція» ОСОБА_6 вказував, що з 1 липня 2008 року згідно наказу № 9 він працював оператором наповнювача балонів на АГНС м. Черкаси. Наказом № 41 від 11 серпня 2009 року він був звільнений із займаної посади за згодою сторін згідно п.1 ст. 36 КЗпП України.
В день звільнення відповідач не розрахувався з ним по заборгованій заробітній платі та за невикористану відпустку чим порушив вимоги ч. 1 ст. 161 КЗпП України.
Уточнивши позовні вимоги ОСОБА_6 просив стягнути з відповідача 5 332,65 грн. - заборгованість по заробітній платі, 15 413,55 грн. - компенсацію за період затримки розрахунку, 1 889,30 грн. - компенсація за невикористану відпустку, а всього 22 635,90 грн. Крім того просив стягнути 5 000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 червня 2010 року позов частково задоволено.
Стягнуто з ТОВ «СОВ-ГАЗ» на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі в сумі 3 389,25 грн., компенсацію за період затримки у виплаті заробітної плати - 3 389,25 грн., компенсацію за невикористану відпустку - 1 104,74 грн., 300 грн. моральної шкоди та 21 грн. за відправлення рекомендованих листів, а всього 8 204,24 грн.
Стягнуто з ТОВ «СОВ-ГАЗ» на користь держави судові витрати в розмірі 210,33 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, оскільки вважає, що воно суперечить вимогам чинного законодавства, є незаконним та необґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково з таких підстав та мотивів.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення , яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно зі законом.
Колегія суддів вважає, що ці вимоги закону при вирішенні даної справи судом у повному обсязі не виконані.
Суд прийшов до правильного висновку , що відповідач при звільненні ОСОБА_6 допустив порушення вимог трудового законодавства щодо порядку та строків розрахунку з вивільненим працівником по заробітній платі.
Відповідач визнав, що на час звільнення ОСОБА_6 була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 4136,24 грн. в тім числі 1104,74 грн. компенсації за невиплачену відпустку ( а. с. – 67 ). Суд ці розрахунки до уваги не взяв, та стягнув з відповідача на користь позивача суму, яка належала б йому до виплати після стягнення податків та зборів. Такий висновок суду є помилковим, оскільки податки та збори зі зарплати утримуються при її фактичній виплаті. Оскільки нарахована зарплата ОСОБА_6 відповідачем не виплачувалася, зменшення нарахованих до виплати сум є помилковим. Колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача нараховану і невиплачену заробітну плату у розмірі 4136,24 грн. Тому в цій частині рішення суду підлягає зміні.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта про фактичне отримання заробітної плати у більшому розмірі ніж вказано у розрахункових відомостях, оскільки вони ніякими належними доказами не підтверджені. Тому не має підстав для задоволення вимог апелянта про стягнення невиплаченої заробітної плати у розмірі 5332,65 грн.
Колегія суддів вважає помилковим окреме стягнення рішенням суду з відповідача на користь позивача 1104,74 грн. компенсації за невикористану відпустку оскільки ця сума ввійшла у розмір нарахованої заробітної плати позивача за серпень 2009 року. В цій частині рішення суду підлягає до скасування.
Колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_6 компенсації за затримку розрахунку яка дійсно мала місце, доведена позивачем та частково визнана відповідачем.
Проте при визначенні періоду затримки розрахунку суд допустив помилку і, як наслідок , неправильно визначив розмір заробітної плати яку належить виплатити відповідачем за несвоєчасний розрахунок.
Вирішуючи позов у частині стягнення заробітної плати ОСОБА_6 за період затримки розрахунку суд включив у цей період серпень, вересень , жовтень та 17 днів листопада 2009 року. Суд послався на те, що 17 листопада 2009 року відповідач пропонував ОСОБА_6 укласти мирову угоду по справі яка вирішувалася судом, від чого той відмовився.
Такі висновки суду є помилковими. Пропозиція укладення мирової угоди не свідчить про проведення відповідачем повного розрахунку зі звільненим працівником. Крім того, згідно матеріалів справи ОСОБА_6 письмово погодився на укладення мирової угоди на умовах виконання відповідачем вимог закону щодо проведення повного розрахунку відповідно до вимог трудового законодавства ( а. с. 114-115). Суд цю обставину залишив поза увагою.
Згідно вимог ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку. Такий розрахунок з ОСОБА_6 відповідач не провів до цього часу.
Колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача його середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, тобто з дня звільнення до дня винесення рішення судом апеляційної інстанції, що становить 16 241,8 грн. ( за 13 робочих днів серпня 2009 року – 761,8 грн. та за період з вересня 2009 року по серпень 2010 року включно – 15480 грн.).
Колегія суддів вважає, що суд прийшов до правильного висновку про необхідність стягнення на користь позивача моральної шкоди спричиненої йому незаконними діями відповідача. Проте визначаючи таку суму в розмірі 300 грн. суд не в повній мірі врахував всі обставини справи. Колегія суддів вважає, що принципу розумності та справедливості за спричинену позивачу моральну шкоду буде відповідати сума 1500 грн. Тому в цій частині рішення суду підлягає зміні.
З відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 218 грн. виходячи із загальної суми задоволеного позову та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи судом апеляційної інстанції.
В частині стягнення витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи судом першої інстанції , та судових витрат понесених позивачем – рішення суду є правильним.
Керуючись ст.303,304,307,309 ЦПК України , колегія суддів, -
в и р і ш и л а
А пеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 червня 2010 року по справі за його позовом до ТОВ «СОВ-ГАЗ», виробничого підрозділу «Автомобільна газонаповнювальна компресорна станція» про стягнення заробітної плати, стягнення коштів за невикористану відпустку та моральної шкоди, - в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку розрахунку виплати заробітної плати та стягнення моральної шкоди – змінити.
Стягнути з ТОВ «СОВ-ГАЗ» ( м. Київ, вул. Мельникова,12) на користь ОСОБА_6: - заборгованість по заробітній платі у розмірі 4136,24 грн.; - компенсацію за затримку у виплаті заробітної плати у розмірі 16 241,8 грн.; - у відшкодування спричиненої моральної шкоди 1500 грн.
Це ж рішення у частині стягнення з ТОВ «СОВ-ГАЗ» на користь ОСОБА_6 компенсації за невикористану відпустку у розмірі 1104,74 грн. скасувати.
Стягнути з ТОВ «СОВ-ГАЗ» на користь держави судовий збір у розмірі 218 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи судом апеляційної інстанції у розмірі 120 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
Вірно.
Суддя В. Іваненко