Справа №2-842-10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2010 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі: головуючого судді - Кулеші Л.М.
при секретарі –Оліферук Ж.А.
з участю представника ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- приватного нотаріуса ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_2 просить визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 22.03.2010 року між нею та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що підписала вказаний договір, не читаючи, так як, повністю довіряла дочці ОСОБА_3 В документах вона не розуміється, тому вважала, що підписує заповіт, а не договір дарування квартири. Нотаріус та відповідачка не пояснили їй зміст та наслідки укладення договору. При житті вона не мала наміру дарувати квартиру, оскільки, крім відповідачки, у неї є ще двоє дочок. Договір дарування був укладений помилково, не відповідав її волевиявленню. Вона є особою похилого віку, малограмотною, хворіє, тому не розумілася в документі, який підписала.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала і просила задовольнити.
Відповідачка позов не визнала і пояснила, що її мати, ОСОБА_2, сама запропонувала оформити на неї квартиру, але як, вони не обговорювали. Нотаріус ОСОБА_4 пояснив в яких випадках відчужується квартира і порадив укласти договір дарування. Позивачці пояснили, що квартиру у неї ніхто не забере і вона буде в ній проживати. Так як, ОСОБА_2, не взяла окуляри, то договір дарування прочитав їй нотаріус і пояснив його зміст. Мати, не маючи заперечень, підписала його. В добровільному порядку розірвати договір не погоджується, так як, за власні кошти оплатила похорони брата, оплачує придбання ліків для матері, на початку 2010 року в спірній квартирі зробила ремонт.
Представник відповідачки проти позову заперечував і дав аналогічні пояснення.
Третя особа на стороні відповідача- приватний нотаріус ОСОБА_4 вважає, що позов не підлягає задоволенню і пояснив, що консультував ОСОБА_3 з приводу варіантів переходу квартири у власність. Сторони принесли йому документи на квартиру, питання про заповіт не виникало. ОСОБА_2 знала, що підписує договір дарування квартири. Він прочитав його і роз?яснив зміст, заперечень вона не висловлювала.
Свідок ОСОБА_5 показала, що ОСОБА_2 розповіла їй, що зробила не те, що хотіла. Так як, йшла до нотаріуса в хворобливому стані, то замість заповіту подарувала квартиру відповідачці. У неї є троє доньок, тому хотіла щоб після її смерті квартира залишилась не лише ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_6 показала, що відповідачка на протязі 5 років казала, що потрібно забрати до себе матір, оскільки вона хворіє.
Заслухавши сторін, представника відповідачки, свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Ч.1 ст.229 ЦК України передбачено що, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов?язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Судом встановлено, що 22.03.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1, який посвідчив приватний нотаріус ОСОБА_4
Із пояснень позивачки слідує, що вона не мала наміру його укладати. ЇЇ волевиявлення не було вільним і не відповідало її внутрішній волі, так як мала намір скласти заповіт, щоб після її смерті квартира залишилась трьом дочкам.
Із досліджених судом доказів слідує, що ОСОБА_2 є особою похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_1, має освіту-3 класи.
Із наданої ОСОБА_3 довідки СМСЧ-4 м.Нетішин, від 21.12.2009 року, про стан здоров?я її матері, ще до укладення договору дарування квартири, вбачається, що ОСОБА_2 страждає: ХПМК-11 ст. Церебросклерозом з невротичними розладами та іншими захворювами.
Враховуючи вищенаведені обставини та пояснення відповідачки з приводу того, що до укладення договору дарування квартири, між нею та матір?ю не обговорювалась питання яким чином буде відчужуватись на її користь спірна квартира, договір дарування уклали за порадою нотаріуса, який ОСОБА_2 прочитаний його, суд вважає, що позивачка, враховуючи її похилий вік, стан здоров?я, малограмотність, могла не зрозуміти зміст укладеного договору дарування квартири і помилитися щодо обставин, які мають істотне значення при укладенні правочину, зокрема щодо природи правочину, прав та обов?язків сторін.
Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_2 довела ті обставини, на які посилалась, як на підставу своїх вимог, тому її позов підлягає
задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 60,81, 88, 209, 212, 213, 214-215 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 22.03.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі-626,74 грн. та 120 грн.витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду, через Нетішинський міський суд, протягом десяти днів після проголошення рішення.
Суддя Кулеша Л.М.