АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4298/2010 Головуючий по першій інстанції
Категорія: 57 Добриднюк Н.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Корнієнко Н.В.
РІШЕННЯ
іменем України
20 липня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.
суддів Корнієнко Н.В., Гончар Н.І.
при секретарі Голобородько С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 24 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання відмови щодо перерахунку пенсії протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», -
встановила:
12 березня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання відмови щодо перерахунку пенсії протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що він відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18 листопада 2004 року є дитиною війни. У відповідності до ст. 6 вказаного Закону йому повинна виплачуватись щомісячна пенсія з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком. За період 2006-2007 років така пенсія йому не нараховувалась та не виплачувалась, а протягом 2008 року нараховувалася та виплачувалася в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.
З цих підстав він вважає дії відповідача неправомірними, просив суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну пенсію з врахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, за 2006-2008 роки в сумі 3 891 грн. 90 коп. та в подальшому при нарахуванні пенсії.
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 24 березня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі щодо перерахунку пенсії ОСОБА_3 відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» – неправомірною.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30 % від мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлено ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням раніше виплачених коштів.
В іншій частині позовних вимог позивачу відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі просить скасувати постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 24 березня 2009 року як незаконну, винесену з порушенням норм матеріального права та ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Судом першої інстанції встановлено , що ОСОБА_3 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004 р., чинній в 2009 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів" КМ України надано право у 2008 р. встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2008 р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007р. №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-1У, поновили свою дію з 22 травня 2008р.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що рішення в частині поновлення строку позовної давності та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_3 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. є необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки судом в цій частині застосовано закон, який не підлягав застосуванню, в результаті чого спір в цій частині вирішено неправильно.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін. Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на цю обставину, як на підставу відмови в задоволенні позову.
Суд не звернув увагу на це та безпідставно, невмотивовано прийшов до висновку про необхідність поновлення пропущеного позивачкою строку звернення до суду.
Тому в цій частині постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо продовження терміну позовної давності та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. з ухваленням нового рішення про відмову в цій частині в задоволенні та залишення постанови без змін в частині задоволення позову за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 року ( заява до суду подана 12.03.2009 року).
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є частково суттєвими в зазначеній вище частині. В решті суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи в частині визнання відмови Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі ОСОБА_3 у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року - протиправною та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_3 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за цей період.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі - задовольнити частково.
Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 24 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання відмови щодо перерахунку пенсії протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та визнання відмови Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі щодо перерахунку пенсії ОСОБА_3 відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. - протиправною і в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_3 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. - скасувати, відмовивши в задоволенні позову в цій частині. .
В частині відмови в задоволенні позову за 2006 рік та в частині задоволення позову про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі в частині неповного нарахування та виплати ОСОБА_3 недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року і зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за цей період - з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно з урахуванням проведених за цей період виплат - залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня його.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Н.В. Корнієнко