АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-3936/2010 Головуючий по першій інстанції
Категорія: 57 Степаненко О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Корнієнко Н.В.
УХВАЛА
іменем України
20 липня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.
суддів Корнієнко Н.В., Гончар Н.І.
при секретарі Голобородько С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_3 та Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 30 вересня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» , -
встановила:
13 липня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» , мотивуючи тим, що він відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-IV від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, і має право на соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» № 3235-IV від 20.12.2005 р. та ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р. дія вказаного положення ЗУ № 2195-IV від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена на відповідні роки.
ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 р. це положення Закону було змінено.
Однак Конституційний суд України своїм рішенням від 09.07.2007 р. визнав неконституційним пункт 12 статті 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Також Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 р. визнав неконституційним пункт 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким були внесені зміни до ст. 6 ЗУ № 2195-IV від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни».
Позивач вказує, що йому безпідставно у період з 2006 - 2008 рр. не було виплачено вказану щомісячну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у розмірі 3891,90 грн. (30 % від загальної суми прожиткового мінімуму за 2006 та 2008 рік разом, за вирахуванням суми часткової виплати за 2008 рік у розмірі 10 %).
Тому позивач просить суд поновити строк звернення до суду, визнати дії відповідача протиправними, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 3 891,90 грн. і в подальшому при нарахуванні пенсії.
Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 30 вересня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси ОСОБА_3 у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком – протиправною.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси нарахувати ОСОБА_3 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 13 липня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. включно за виключенням 10 % мінімальної пенсії за віком, виплачених в 2008 році згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні іншої частини заявлених вимог – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду, як незаконну і необґрунтовану, винесену з неправильним застосуванням норм матеріального права і ухвалити нове рішення по справі, яким задоволити його позовні вимоги в повному обсязі.
Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі, в своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 30 вересня 2009 року, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального права і ухвалити нову постанову по справі про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004 р., чинній в 2009 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік…» КМ України надано право у 2008 р. встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2008 р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007р. №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-1У, поновили свою дію з 22 травня 2008р.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Разом з тим, безпідставними є посилання позивача на необґрунтованість постанови суду в частині відмови в задоволенні позову за 2006 – 2007р.р., так як «рішення Кабінету Міністрів і Верховної Ради, пов’язані з річними бюджетами на 2006-2008 р.р.» щодо обмежень можливості виконання ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними, оскільки цим обставинам судом дана обґрунтована оцінка і вони враховані при винесенні законної, на думку колегії, постанови.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі – відхилити .
Постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 30 вересня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» – залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Н.В. Корнієнко