АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

   Справа № 22ц-3749/2010                                                  Головуючий по першій інстанції

   Категорія:  ухвали                                                                                 Вітер Л.А.

                                                                                              Доповідач в апеляційній інстанції

                           Корнієнко Н.В.

                                                    УХВАЛА

                                                                    іменем України

27 липня 2010 року   Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

           головуючого                          Корнієнко Н.В.

           суддів                                   Гончар Н.І., Нерушак Л.В.

           при секретарі                      Петренко С.П.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2010 року по справі за заявою ОСОБА_3 про скасування судового наказу , -

           встановила:

 12 січня 2009 року Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу, мотивуючи тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 18.04.2006 року ОСОБА_3 отримав  кредит у розмірі 4 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

15.01.2009 року Христиніським районним судом Черкаської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 3496,19 грн., 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу, 25,50 грн. судового збору.

18 лютого 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу, вказуючи, що він з зазначеним наказом не погоджується, оскільки вважає, що вимоги ЗАТ КБ «ПриватБанк» щодо задоволення яких винесено судовий наказ, не обґрунтовані та безпідставні, а прийняття рішення в порядку наказного провадження позбавило його можливості захистити свої законні права та інтереси.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2010 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування судового наказу.

В апеляційній скарзі  ОСОБА_3 просить ухвалу від 25.02.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким скасувати судовий наказ від 15.01.2009 року.

            Заслухавши  учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

            Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про скасування судового наказу, суддя вказала на те, що заява про скасування судового наказу подана після закінчення строку, встановленого ч.2 ст. 104 ЦПК.

          Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судді є незаконною.

          Відповідно до ч.2 ст.104 ЦПК України, одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів та роз’яснюється його право в разі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування.

          Ставлячи питання про необхідність скасування судового наказу ОСОБА_3 в своїй заяві та  в апеляційній скарзі вказує на те, що копію судового наказу він одержав лише 19 лютого 2010 року в відділі державної виконавчої служби Христинівського районного управління юстиції, а від суду не одержував.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, копію судового наказу від 15 січня 2010 року нібито вручено заявнику 19 січня 2010 року (а.с. 12-2н-1-2009).

Між тим, такі дані підлягають сумніву, оскільки на вказаному повідомленні не виконані всі необхідні відмітки щодо вручення поштового відправлення. Зокрема на ньому відсутній підпис начальника поштового відділення зв’язку, а підпис в графі «вручено особисто» наглядно відрізняється від підпису ОСОБА_3 в його паспорті, копію якого він надав як доказ до апеляційної скарги (а.с.19 - 2с-1-2010).  

На неналежність в оформленні повідомлення вказав і апелянт у скарзі.  

Тому дані сумніви колегія відносить на користь апелянта, вважаючи, що суд першої інстанції помилково не врахував вказані обставини та прийшов до необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування судового наказу з підстав пропущення строку звернення до суду з такою заявою.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 106 ЦПК заява боржника про скасування судового наказу розглядається судом , а не суддею, як в даному випадку.  

           З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.  

           Відповідно до п.3 ст.312 ЦПК апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

          Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

                            у х в а л и л а :

                     Апеляційну скаргу ОСОБА_3,  задовольнити частково.

           Ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2010 року по справі за заявою ОСОБА_3 про скасування судового наказу, скасувати .

            Матеріали справи направити до Христинівського районного суду на новий розгляд заяви ОСОБА_3 про скасування судового наказу.

Ухвала  оскарженню не підлягає.

      Головуючий         /підпис/    

                                       Судді             /підписи/

         Згідно з оригіналом

         Суддя                                                 Н.В. Корнієнко