Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-5766/2010 р. Головуючий у 1 інстанції : Козлова Н.Ю.
Суддя-доповідач : Денисенко Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів: Денисенко Т.С.
Коваленко А.І.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИЛА :
У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Позивач зазначала, що з 31 березня 2007 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 Від вказаного шлюбу вони мають неповнолітню – доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки їх подружнє життя не склалось, у квітні 2010 року шлюб між ними був розірваний. Після розірвання шлюбу вона з дитиною проживає окремо від відповідача.
Оскільки в добровільному порядку відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, просила суд стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 700 грн. щомісяця та на її утримання кошти в розмірі 500 грн. до досягнення дитиною трирічного віку.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 700 грн. щомісяця та кошти на її - ОСОБА_4 утримання в розмірі 500 гривень щомісяця до досягнення дочкою трирічного віку - до 24 грудня 2010 року.
Стягнуто з ОСОБА_3, на користь держави судовий збір в розмірі 51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку, в решті позовних вимог відмовити.
Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_6, заперечення позивача ОСОБА_4, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За положеннями ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утриманн я від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, і в разі розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст. 180 СК України б атьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 184 СК визначено - я кщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Як установлено судом, ОСОБА_4 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 31 березня 2007 року по квітень 2010 року. Від вказаного шлюбу вони мають малолітню дочку – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 разом з дочкою проживає окремо від відповідача.
Суд повно і всебічно дослідивши обставини справи, доводи і заперечення сторін, дійшов до правильного висновку про стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі – у розмірі 700 грн. щомісяця на утримання малолітньої дочки та в розмірі 500 грн. на утримання позивача ОСОБА_4 При визначені розміру аліментів, що підлягають стягненню, суд першої інстанції врахував матеріальне становище позивачки, яка ніде не працює і знаходиться у відпустці за доглядом за дитиною, а відповідач має мінливий заробіток.
Доводи апелянта про те, що суд визначив розмір аліментів без врахування його матеріального становища, необґрунтовані.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідач при розгляді справи у суді першої інстанції частково визнав заявлені вимоги з посиланням на те, що зазначені позивачкою суми аліментів, перевищують його доходи. Проте доказів в підтвердження цих обставин він не надавав.
Не являється належним доказом в підтвердження зазначених його доводів і додана ним до апеляційної скарги довідка об’єднаної спілки підприємців Запорізької області від 01.06.2010 р. №161/10, оскільки дані про його заробітну плату в ній зазначені зі слів відповідача (а.с.27).
За таких обставин рішення суду відповідає вимогам закону – зокрема ст.ст. 84, 180, 184 СК України . Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: