Судове рішення #11277493

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            20 вересня 2010 року                                                      м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вінницького апеляційного суду в складі:

           головуючого: Нагорняка В.А.,

           суддів: Пащенко Л.В., Мартьянової Л.І.

           при  секретарі: Пєтуховій Н.О.,

                                   

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, -

в с т а н о в и л а :

                     

    Позивач  звернувся до суду із даною позовною заявою, в якій зазначив, що постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 26.04.2010 року відповідачів визнано винними у скоєнні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 125 КК України та на підставі ст. 49 КК України, ст. 11-1 КПК України звільнено від кримінальної відповідальності та провадження по справі закрито.

          Згідно даної постанови, судом встановлено, що під час бійки відповідач ОСОБА_3 порвав йому кофту вартістю 100 грн. та сорочку вартістю 20 грн., тобто заподіяв йому матеріальну шкоду.

          Крім того, в результаті протиправних дій відповідачів, йому заподіяно моральну шкоду, оскільки в ході бійки, відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4 нанесли йому тілесні ушкодження, які згідно акту судово-медичного дослідження належать до легких тілесних ушкоджень, в результаті чого йому заподіяно фізичні страждання та яку він оцінює в 30 000 грн. Добровільно відшкодувати завдану шкоду відповідачі відмовляються, тому він змушений звернутися з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

    Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 серпня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.

          Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1 000 грн., на відшкодування витрат за юридичну допомогу в сумі 200 грн., витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 4,8 грн. та судовий збір в розмірі 12,25 грн.

          Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 120 грн.

          В іншій частині позову відмовлено.

      В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити,  задоволити його позовні вимоги в повному обсязі та стягнути на його користь судові витрати в сумі 500 грн. Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

    Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

          Матеріалами справи встановлено, що постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 26.04.2010 року відповідачів визнано винними у скоєнні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 125 КК України та на підставі ст. 49 КК України, ст. 11-1 КПК України звільнено від кримінальної відповідальності та провадження по справі закрито.

         Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

         Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_3 заподіяно  ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 120 грн., тому вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_3 суми завданих матеріальних збитків в розмірі 120 грн. є обґрунтованими.

         Крім того, відповідачі своїми неправомірними діями та відмовою добровільно відшкодувати завдані збитки завдали позивачу моральної шкоди.

         Згідно з актом судово-медичного дослідження (обстеження) від 25.04.2010 року № 1019 тілесні ушкодження нанесені позивачу належать до легких тілесних ушкоджень.

         Відповідно до ст. 9 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про  відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості, відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне-за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

         Суд першої інстанції частково задовольняючи вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди, виходив із засад розумності, виваженості та справедливості з урахуванням характеру та обсягу страждань позивача.

        Згідно з ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Відповідно до ст.ст. 58, 59 ЦПК України  докази повинні бути належними  та допустимими.

       Частково задовольняючи вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд підставно виходив з того, що позивачем оплачено послуги адвоката за надання юридичної допомоги 12.05.2010 року +в сумі 200 грн. (а.с. 01), тобто, з часу звернення до суду з даним позовом.

          Вирішуючи дану справу по суті заявлених позовних вимог та частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції дав належну та об’єктивну оцінку зібраним по справі доказам, ухвалив рішення, виходячи з доводів і заперечень сторін, з врахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Судом повно з’ясовано обставини справи, котрі мають для неї значення, висновки суду відповідають цим обставинам. Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України судове рішення належним чином мотивовано, тому підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.                                                                                                                                                                                                                                                          

     Доводи апеляційної скарги необґрунтовані і висновків суду першої інстанції не спростовують.

              Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

 

         Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

         Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 серпня 2010 року залишити без змін.

          Протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.    

                 

          Головуючий:

          Судді:

         

         

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація