АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 вересня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Нагорняка В.А.
суддів: Камзалова В.В., Сопруна В.В.,
при секретарі: Руденко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 23 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Антонівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступені с. Антонівка Томашпільського району Вінницької області про визнання звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся до суду з вище зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 16.08.1994 року наказом № 11 призначений на посаду кочегара школи. Наказом від 24.03.2010 року № 56 був звільнений з роботи за ст. 40 п. 4 КЗпП України. Вважає звільнення незаконним, оскільки прогулів він не здійснював, акти про його відсутність на роботі сфальсифіковані, профкомом не було надано згоди на його звільнення. Просить суд визнати його звільнення з роботи незаконним, поновити на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу. Вважає, що діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що через незаконне звільнення він пережив сильний психологічний стрес, тому просить стягнути з відповідача 5000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 23 червня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати як незаконне, необґрунтоване та ухвалити нове, яким задоволити його позовні вимоги. Вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Судом встановлено, що позивач відповідно до наказу № 11 від 15.02.2995 року призначений на посаду постійного кочегара Антонівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. 24.03.2010 року звільнений з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин на підставі актів про невихід на роботу, актів відмови від дачі пояснень причин відсутності на роботі, витягу із протоколу № 5 засідання ради профспілки від 24.03 2010 року.
Як вбачається із матеріалів справи, причиною звільнення ОСОБА_1 із займаної посади стало грубе, систематичне порушення трудової дисципліни, яке зафіксовано актами від 27.02.2010р., 06.03.2010р. про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, від 27.02.2010р., 09.03.2010р. про відмову від дачі пояснень своєї відсутності на робочому місці.
Посилання позивача на те, що акти про відсутність його на роботі та відмову від дачі пояснень про причини відсутності на робочому місці є сфальсифікованими спростовуються поясненнями свідків, які підтвердили, що ОСОБА_1 дійсно був відсутній на робочому місці.
Відповідно до Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992. № 9 прогулом визнається відсутність працівника на роботі більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня.
Згідно з ст. 147 КЗпП України до працівника може бути застосовано такі заходи стягнення, як догана або звільнення.
Звільнення ОСОБА_1 проведено за погодженням профспілкового комітету Антонівської загальноосвітньої школи І-
ІІІ ступенів (протокол № 5 від 24.03.2010р.), відповідно до порядку встановленому КЗпП України.
Оскільки, ОСОБА_1 звільнено з роботи на законних підставах, підстав для поновлення його на роботі не має, тому в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди також слід відмовити.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції дав належну та об’єктивну оцінку зібраним по справі доказам, ухвалив рішення, виходячи з доводів і заперечень сторін, з врахуванням принципу їх змагальності та диспозитивності цивільного судочинства. Судом повно з’ясовано обставини справи, котрі мають для неї значення, висновки суду відповідають цим обставинам. Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України судове рішення належним чином мотивовано, тому підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Доводи апеляційної скарги необґрунтовані і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 23 червня 2010 року залишити без змін.
Протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: