АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 вересня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Нагорняка В.А.
суддів: Сопруна В.В., Камзалова В.В.
при секретарі: Руденко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні Апеляційного суду Вінницької області справу за апеляційними скаргами управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області та ОСОБА_1 на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій незаконними, стягнення недоплаченої основної та додаткової пенсії, зобов'язання нарахування щомісячної державної та додаткової пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій незаконними, стягнення недоплаченої основної та додаткової пенсії, зобов'язання нарахування щомісячної державної та додаткової пенсії, в якому зазначив, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС І-ої категорії інвалідом ІІ групи.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В березні 2009 року позивач звернувся до відповідача зі скаргою на протиправні дії (бездіяльність) з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів, перерахунок його пенсії з урахуванням рішення Конституційного суду України від 11.10.2005 року № 8/рп/2005 та норм ст. 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак управлінням Пенсійного фонду України у Тульчинському районі в задоволенні скарги про перерахунок пенсії було відмовлено.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, незаконними, такими, що суперечать Конституції та законам України, тому змушений звернутись до суду з даним позовом.
Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 листопада 2009 року позов задоволено частково.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області щодо перерахунку та виплати недоплаченої основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 не законними.
Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області на користь ОСОБА_1 заборгованість по недоплаченій основній та додатковій пенсії за період з 06.2008 року по 05.2009 року, в межах строку позовної давності, кошти в сумі 47 288 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду сторони по справі оскаржили її в апеляційному порядку.
Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області просить скасувати постанову суду як незаконну, необґрунтовану та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вважає, що судом при ухваленні постанови суду порушено норми процесуального та матеріального права.
ОСОБА_1 просить змінити постанову суду в частині відмови в зобов'язані відповідача провести перерахунок пенсії та виплаті у відповідності з розмірами зазначеними в ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до внесення до них змін та повністю задовольнити його позовну заяву.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Судом встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інвалідом 2-ої групи, пенсіонером по інвалідності.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття в незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, віднесеним до категорії І, а саме інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 20 % мінімальної пенсії за віком. Ст. 54 зазначеного закону передбачено, що державна пенсія особам, віднесеним до категорії І, інвалідам ІІ групи – 8 мінімальних пенсій за віком.
Виходячи з наведеного і таким, що відповідає вимогам закону, є висновок суду першої інстанції, що позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 20% мінімальної пенсії за віком.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обчислення пенсій, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому при розгляді, як державної пенсії так і додаткової пенсії, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України, захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи їх інтереси, а не можливість їх порушення в майбутньому, тому суд не може задовольнити позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснювати нарахування у майбутньому.
За таких обставин, постанова суду законна, обґрунтована, постановлена з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновок суду і до задоволення не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 304№, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області та ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: