АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого : судді Медяного В.М.,
суддів: Матківської М.В., Денишенко Т.О.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про визнання дій неправомірними щодо перерахунку пенсії та зобов’язання вчинити дії,
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 серпня 2010 року , -
в с т а н о в и л а :
13.07.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин про визнання дій неправомірними щодо відмови перерахунку пенсії та зобов’язання вчинити дії, а також просив стягнути з відповідача судові витрати. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що після призначення пенсії він продовжував працювати, набув додатковий страховий стаж та отримав право на перерахунок пенсії. 02.06.2010 року позивач подав до Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин заяву про перерахунок пенсії та усі необхідні для перерахунку документи, однак відповідачем цього зроблено не було. Призначена пенсія менше, ніж належить при застосуванні порядку розрахунку, зазначеного у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин посилається на те, що при перерахунку пенсії керується спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року №20/0/18-09/039, №4096/02-01, який визначив порядок застосування ст. 40 і ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановивши для працюючих пенсіонерів базу для перерахунку пенсії 2007 рік, а не минулий рік, як зазначено у вказаному Законі.
Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 серпня 2010 року позов задоволено. Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за показниками середньої заробітної плати по Україні за 2009 рік. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2010 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за попередній, 2009 рік, та виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованою та фактично виплаченою сумою пенсії.
В апеляційній скарзі апелянт управління Пенсійного фонду України у м.Ладижин Вінницької області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове. Яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову, з висновками якого погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену йому Управлінням Пенсійного фонду України у м. Ладижин. Після призначення пенсії він продовжував працювати, набув додатковий страховий стаж та отримав право на перерахунок пенсії. 02.06.2010 року позивач подав до Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин заяву про перерахунок пенсії та усі необхідні для перерахунку документи. Однак органи пенсійного фонду перерахунок не здійснили.
Призначена пенсія менше, ніж належить при застосуванні порядку розрахунку, зазначеного у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин посилається на те, що при перерахунку пенсії керується спільним листом Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року №20/0/18-09/039, №4096/02-01, який визначив порядок застосування ст. 40 і ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановивши для працюючих пенсіонерів базу для перерахунку пенсії 2007 рік, а не минулий рік, як зазначено у вказаному Законі.
Спір у сторін виник щодо застосування при перерахунку пенсії позивачу показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, а не за 2009 рік, який передував року перерахунку пенсії.
Згідно з ч.4 ст.42 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (із змінами, внесеними Законом України від 28.12.2007 року №107-ІУ) у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-ІV визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», підпунктом 3 пункту 11 якої передбачено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону. Як на момент можливого здійснення перерахунку позивачу, так і на момент розгляду справи судом дана постанова є чинною.
За таких обставин, відповідач мав провести перерахунок пенсії позивачу за показником середньої заробітної плати працівників у середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсі, тобто за 2009 рік, а не за 2007 рік.
Роз'яснення, які містяться в листі Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року №20/0/ 18-09/039, №4096/02-01 не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки він не є нормативно-правовим актом та не зареєстрований відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731.
Відповідно до ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Постановляючи рішення суд першої інстанції вірно вирішив, що Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин діяло без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та передбачених законом підстав, а також без урахування прав та законних інтересів особи, щодо якої ці дії здійснені, а тому позов підлягає задоволенню як обґрунтований.
Також, судова колегія погоджується з тим, що при вирішенні питання щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин провести перерахунок пенсії саме з 1 січня 2010 року суд виходить з наступного.
Зокрема, згідно ст. 45 Закону № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення права на підвищення пенсії її перерахунок проводиться - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин із заявою про перерахунок пенсії – 02.06.2010 року, тобто до 15 числа місяця включно, а тому перерахунок призначеної пенсії необхідно проводити з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, а саме з 01 січня 2010 роки.
Таким чином, суд першої інстанції, повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 15, 303, 304-1, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області відхилити.
Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результати розгляду справ даної категорії є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: М.В.Матківська
Т.О.Денишенко