АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого : судді Медяного В.М.,
суддів: Матківської М.В., Денишенко Т.О.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення дій ,
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 10 серпня 2010 року , -
встановила:
11.01.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про зобов’язання провести перерахунок пенсії потерпілому від аварії на Чорнобильській АЕС. Посилається на те, що він є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії , інвалідом ІІІ групи в зв’язку із захворюванням викликаним впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідними наданими суду доказами. Зазначав, що звертався в управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі з заявою про нарахування їй основної пенсії по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Однак в задоволенні заяви було відмовлено. Вважає дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними, тому змушений був звернутися в суд з даним позовом.
Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 10 серпня 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області щодо нарахування та виплати державної та додаткової пенсії ОСОБА_1, як особі, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області перерахувати державну та додаткову пенсію ОСОБА_1,, як інваліду Ш групи у зв'язку з захворюванням пов'язаним з наслідками аварії на Чорнобильській атомній електростанції та віднесеному до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплата яких передбачена ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме державної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірі п'ятдесяти відсотків мінімальної пенсії за віком, яка встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які, втратили працездатність, починаючи з 1 серпня 2009 року з урахуванням фактично отриманих сум.
В апеляційній скарзі відповідач У правління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з’ясування та недоведеність всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується відповідними наданими суду доказами. В зв’язку з наведеним позивач ОСОБА_1 має право на отримання пенсії як інвалід 3 групи відповідно до ст. 54 та 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року в розмірі: основної пенсії по інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю - 50% мінімальної пенсії за віком.
Позивач звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі про перерахунок призначеної йому пенсії за період з 1 квітня 2008 року по 1 вересня 2009 року відповідно до вищевказаного Закону. Проте, управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі перерахунок не здійснило.
Як вбачається з матеріалів справи, з 1 серпня 2009 року по тепер позивач одержує пенсію по інвалідності на підставі 54 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст.50 цього Закону.
Судом першої інстанції встановлено, з чим також погоджується і колегія суддів, вищезазначені дії відповідача є незаконними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 р. положення пункту 28 розділу ІІ «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України» Закону України № 107-17 «Про державний бюджет України на 2008 рік», зокрема до ст. 50 і 54 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнані неконституційними та нечинними з моменту їх ухвалення. При цьому, Конституційний Суд виходив з того, що внесення змін до Законів України, зупинка їх дії чи скасування при прийнятті Закону України «Про бюджет…» який не має вищої юридичної сили стосовно інших законів, є неприпустимим, оскільки це створює протиріччя в законодавстві і, як наслідок, призводить до обмеження прав та свобод людини і громадянина.
В зв’язку з скасуванням Конституційним судом України змін до Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, ст.ст. 50, 54 даного Закону, починаючи з 22 травня 2008 року, продовжують діяти в його попередній редакції.
Тобто, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та віднесених до 1 категорії, повинна бути призначена в розмірі не менше 50% мінімальної пенсії за віком (ст. 50), а основна пенсія не може бути нижчою 6 мінімальної пенсій за віком (ст. 54).
Управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі відмовляючи ОСОБА_1 в перерахунку основної і додаткової пенсії не прийняло до уваги, що у відповідності з ч.2 ст. 19 і ч.3 ст. 22 Конституції України, норми Конституції є нормами прямої дії. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав не допускається.
Однак, згідно зі ст. 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія положень даного Закону не може призупинятися чи змінюватися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Хоча Кабінету Міністрів України частиною 5 статті 54 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року і надано право встановлювати порядок обчислення пенсій по інвалідності постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, однак це не означає, що останній може допускати звуження змісту та обсягу прав інвалідів та порушення основних положень закону.
Згідно з абзацом 2 преамбули і п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення і до приведення законодавства України у відповідність з цим законом, інші закони України, та нормативно-правові акти застосовуються виключно в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій відповідача у не нарахуванні і виплаті державної і додаткової пенсії, передбаченої ст. 54, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 1 серпня 2009 року з урахуванням фактично отриманих сум є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Судом першої інстанції повно з’ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об’єктивний склад, права та обов’язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 15, 303, 304-1, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області відхилити.
Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 10 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результати розгляду справ даної категорії є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: М.В. Матківська
Т.О. Денишенко