Справа №2-1269/07 p.

РІШЕ Н НЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05.04.2007 рік        Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді  - Омельченко Н.І.

при секретарі                      - Малихіної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розподіл майна подружжя, визнання права власності на ½ частину квартири, усунення перешкод в користуванні власністю, вселенні та відшкодуванні моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1. 14.03.2006 року звернулася до суду з позовом до відповідача про розподіл майна подружжя, визнанні права власності на 1\2 частину квартири № АДРЕСА_1, усунення перешкод в користуванні власністю, вселенні та відшкодуванні моральної шкоди у розмірі 2000 гривен посилаючись на те, що 07.10.1995 року вона в Харківському міському відділі реєстрації актів громадянського стану зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2.

03.11.2000 року, в період шлюбу на сумісні кошти для спільного проживання вона з відповідачем придбали однокімнатну ізольовану квартиру № АДРЕСА_1. Договір купівлі - продажу був оформлений на і"мя відповідача ОСОБА_2, та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3. В квартирі був проведений капітальний ремонт.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.12.2005 року

шлюб між нею та відповідачем розірвано.                       *

Після розірвання шлюбу відповідач зайняв спірну квартиру № АДРЕСА_1, проживає в ній з іншою жінкою, змінив замки на вхідних дверях до квартири, у зв'язку з чим вона не може потрапити у квартиру, яка є їх спільним майном та перешкоджає їй користуватися та володіти квартирою. Згода про розподіл майна не досягнута.

Своїми протиправними діями відповідач позбавив її житла та заподіяв моральну шкоду яка виразилась в позбавленні її в праві володіння майном, порушені суттєві життєві зв'язки, пов'язані з побутовою невпорядкованістю, порушенням життєвого укладу і звичайного ритму життя, довгий час змушена проживати у своїх батьків. З огляду на тривалість зазначених моральних страждань, просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 2000 гривен.

а.с.4-5

29.06.2006 року судом було ухвалене заочне рішення, яким вимоги позивачки були

задоволені.                                   а.с.56-57

Ухвалою суду від 15.11.2006 року задоволена заява відповідача, та заочне рішення Московського районного суду м.Харкова від 29.06.2006 року- скасоване.

а.с.72 При новому розгляді справи, позивачка підтримала свої вимоги та дала пояснення відповідно викладених у позовній заяві, а також просила стягнути з відповідача судові витрати пов'язані зі сплатою державного мита у розмірі 62, 00 грн., послуг адвоката у розмірі 100,00 грн., витрат на дачу оголошення про виклик відповідача до суду у розмірі 81,60 грн., витрат при зверненні до КП " Харківське міське бюро технічної інвентаризації" у розмірі 31,85 грн., а загалом 275,45 грн.

2

Відповідач ОСОБА_2. у судове засідання не з'явився , про день та час розгляду справи був оповіщений належним чином, про що свідчить його підпис у явочному листі. В матеріалах справи досить доказів для розгляду справи по суті.

Суд заслухавши пояснення позивачки , вивчивши в повному обсязі матеріали справи, вважає , що вимоги позивачки підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено , що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з

07.10.1995 року.             /ах. 6/

Рішенням    Московського   районного    суду,    шлюб   між    сторонами розірваний 13.12.2005 року.  / а.с.9/

Як встановлено судом, в період шлюбу у 2000 році сторони купили

однокімнатну квартиру № АДРЕСА_1, яка

зареєстрована КП ХМБТІ на ім'я відповідача ОСОБА_2. на підставі договору купівлі-

продажу від 03.11.2000 року.           / а.с. 10,13/

Відповідно до вимог ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна піч, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Оскільки спірна квартира № АДРЕСА_1 була куплена сторонами у період шлюбу, суд вважає її спільною сумісною власністю сторін, а тому позивачці належить ½ частина спірної квартири.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_2. після розірвання шлюбу з позивачкою , вселився у спірну квартиру № АДРЕСА_1 ,змінив замок на вхідних дверях та перешкоджає позивачці вселитися та користуватися квартирою, чим порушує її право власності. Позивачка вимушена проживати на житловій площі своїх батьків, у зв'язку з чим між нею та батьками постійно виникають суперечки.

У відповідності до ст. 63 Сімейного Кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном ,що належить їм на праві сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до вимог ст..319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власним має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник забов"язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном / ст. 391 ЦК України/.

Таким чином судом встановлено, що відповідач перешкоджає позивачці в користуванні належною їй власністю, а саме '/г частиною квартири № АДРЕСА_1, не впускає її до квартири, змінив замки та не передає ключі від вхідних дверей, проживає проживанню в квартирі.

Судом також встановлено, що відповідач своїми діями, а саме, перешкоджаючи позивачці в користуванні належною їй власністю, спричинив їй моральні страждання, пов'язані з побутовою невпорядкованістю, порушенням життєвого укладу і звичайного ритму життя

Таким чином, позовні вимоги позивачки є обґрунтованими і суд їх задовольняє в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивачки понесені витрати по сплаті державного мита в сумі 62.00 грн., за послуги адвоката в сумі

3

100, 00 грн., витрати у розмірі 81,60 гривен, за подання оголошення у газету про виклик відповідача до суду та 31,85 грн. за звернення до КП " Харківське міське бюро технічної інвентаризації".

Також суд стягує з відповідача витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривен .

Керуючись ст.ст. 11,10,212-215 ЦПК України , ст. 60-63, 68-71 Сімейного Кодексу України, ст. 48-50 Закону України " Про власність" ,ст.ст. 23, 319,391 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1право власності на Vi частину квартири № АДРЕСА_1 в порядку розподілу майна.

Поновити порушене право користування квартирою та вселити ОСОБА_1 у кв. АДРЕСА_1.

Забов"язати ОСОБА_2не чинити перешкоди ОСОБА_1користуванні вищевказаною квартирою.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1моральну шкоду в розмірі 2000 грн. та судові витрати в розмірі 275 грн.45 коп., а загалом 2275 грн.45 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в Московському районному суді - 30 грн. отримувач : УДК у Московському районі м.Харкова, код ЄДРПОУ : 24134596, код бюджетної класифікації 22050000 МФО 851011 р/р 31218259700007.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.