Справа № 2-1076/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
06 жовтня 2010 р. с. Леніне
Ленінський районний суд АРК у складі:
головуючого судді Українець Л.І.
при секретарі Хайрлаєвій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом прокурора Ленінського району АРК в інтересах Бєлінської сільської ради до ОСОБА_2 про стягнення втрат сільськогосподарського виробництва, -
В С Т А Н О В ИВ:
Прокурор Ленінського району АРК звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь Бєлінської сільської ради втрати сільськогосподарського виробництва в розмірі 2914 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що рішенням 35 сесії 5 скликання Бєлінської сільської ради від 24.09.2009 року «Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва пансіонату в АДРЕСА_1» затверджено проект землеустрою щодо відведення відповідачу земельної ділянки із земель Бєлінської сільської ради, не наданих у власність або користування, в межах населеного пункту, у землі для несільськогосподарської підприємницької діяльності (комерційного) призначення площею 0,1500 га пасовищ під будівництво пансіонату на території Бєлінської сільської ради. Внаслідок зміни цільового призначення земельної ділянки були нараховані втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 2914 грн. Згідно п. 3.3 рішення 35 сесії 5 скликання Бєлінської сільської ради від 24.09.2009 року відповідача ОСОБА_2 зобов’язано відшкодувати зазначену суму втрат сільськогосподарського виробництва. Зазначені втрати відповідачем не відшкодовані, що і змусило прокурора звернутися до суду із даним позовом.
У судове засідання прокурор, представник позивача не з’явилися, були повідомлені, від прокурора та представника Бєлінської сільської ради надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності, на позовних вимогах наполягають. Прокурором заявлено клопотання про заочний розгляд справи,наслідки заочного розгляду йому роз’яснені і зрозумілі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд з врахуванням клопотання прокурора вважає можливим справу розглянути у відсутності відповідача та винести заочне рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи та давши їм оцінку, суд знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням 35 сесії 5 скликання Бєлінської сільської ради від 24.09.2009 року «Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва пансіонату в АДРЕСА_1» затверджено проект землеустрою щодо відведення відповідачу земельної ділянки із земель Бєлінської сільської ради, не наданих у власність або користування, в межах населеного пункту, у землі для несільськогосподарської підприємницької діяльності (комерційного) призначення площею 0,1500 га пасовищ під будівництво пансіонату на території Бєлінської сільської ради та п. 3.3 зобов’язано відшкодувати зазначену вартість втрат сільськогосподарського виробництва. (а.с. 3). Згідно копії листа Відділу Держкомзему у Ленінському районі АРК від 09.06.2010 року розмір втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь під будівництво пансіонату, становить 2914 грн. (а.с. 5), що також підтверджується копією розрахунку розміру втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь під будівництво пансіонату, проведеного у відповідності з постановою КМУ від 17.11.1997 року № 1279 «Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» (а.с. 37). Надані відповідачем документи, зокрема листи до прокуратури Ленінського району АРК, Бєлінської сільської ради та Ленінського районного відділу земельних ресурсів з приводу знаходження на ділянці АДРЕСА_1 фундаменту будівлі, збудованого третьою особою, не є підставою для звільнення ОСОБА_2 від обов’язку по відшкодуванню втрат сільськогосподарського виробництва. Згідно наданих на запит суду умов відводу земельної АДРЕСА_1 ОСОБА_2, земельна ділянка, що відводиться, відноситься до земель сільськогосподарського призначення (а.с. 67). Інші документи, надані відповідачем, не спростовують вимоги позивача щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, а лише підтверджують факт відведення відповідачу саме земельної АДРЕСА_1.
Згідно ч.2 ст. 207 Земельного кодексу України відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов’язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Згідно ч.1 ст. 209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах: Автономній Республіці Крим, обласним радам – 25 відсотків; районним радам – 15 відсотків; міським, сільським, селищним радам – 60 відсотків.
Із матеріалів справи (а.с. 5) вбачається, що зазначені втрати сільськогосподарського виробництва відповідачем на дату подання позовної заяви до суду були не відшкодовані. Крім того. Це підтверджується також наданим відповідачем відзивом на позовну заяву (а.с. 18-20). Доводи відповідача про те, що надана йому земельна ділянка відносилася до земель рекреаційного призначення, що вбачається з довідки Ленінського районного відділу земельних ресурсів №50-02/322 від 03.04.2006 року, а тому при її вилученні не можуть нараховуватися втрати сільськогосподарського виробництва, не можуть бути прийняті судом, оскільки факт вилучення земельної ділянки саме із земель сільськогосподарського призначення підтверджується сукупністю письмових доказів, виданих після квітня 2006 року.
Таким чином вимоги прокурора про стягнення втрат сільськогосподарського виробництва є правомірними та базуються на нормах законодавства України. Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Оскільки прокурором Ленінського району АРК позовні вимоги заявлялася лише в інтересах Бєлінської сільської ради, суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, та вважає за необхідне позов прокурора в інтересах Бєлінської сільської ради задовольнити у повному обсязі, зобов’язавши позивача Бєлінську сільську раду здійснити наступний розподіл стягнутих втрат сільськогосподарського виробництва згідно ч.1 ст. 209 ЗК України між бюджетами відповідних рад.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що на час винесення рішення він добровільно погасив наявну заборгованість.
Судові витрати по даній справі на підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне покласти на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 121 п.2 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 207-209 Земельного кодексу України, Постановою КМУ від 17.11.1997 року № 1279 «Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню», ст.ст. 3, 7, 10, 88, 130,131,179,208,209, 212-215,218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 в користь Бєлінської сільської ради 2914 (дві тисячі дев’ятсот чотирнадцять) грн.00 коп. втрат сільськогосподарського виробництва.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою впродовж 10 днів з моменту отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлений 09.10.2010 року.
Суддя Українець Л.І.