У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.
суддів: Павлишиної А.Т., Ясеновенко Л.В.
секретаря Вінтоняк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду від 18 червня 2010 року з участю: апелянта і його представника – ОСОБА_2; представника Кабінету Міністрів України – Лесик В.Т.,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Богородчанського районного суду від 18 травня 2010 року у позові ОСОБА_1 до виконкому Богородчанської селищної ради, Кабінету Міністрів України про надання його сім’ї однокімнатної квартири відмовлено за безпідставністю вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції неповно і не всебічно дослідив важливі обставини по даній справі, не врахував наявності у нього, як учасника бойових дій та інваліда війни 2 –ї групи, права і підстав для покращення його сім’ї житлових умов. Апелянт вказує, що на даний час, після отримання двохкімнатної квартири, його сім’я, маючи право на отримання 78,25 кв.м житлової площі, забезпечена житлом тільки в розмірі 62,81 кв.м житлової площі. Різниця в недоотриманні житлової площі становить 15,44 кв.м, що дорівнює площі однокімнатної квартири. Вважаючи у зв’язку із наведеним оскаржене рішення незаконним, ОСОБА_1 просить його скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення його позову.
________________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-3964/2010 р. Головуючий у 1 інстанції - Л.М.Битківський
Категорія 41 Суддя-доповідач - ОСОБА_4
В засідання Апеляційного суду представник Богородчанської селищної ради не з’явився з невідомих причин, хоч судове повідомлення було вручено завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у відсутності представника відповідача.
ОСОБА_1 та його представник апеляційну скаргу з наведених підстав підтримали.
На думку представника Кабінету Міністрів України, підстав для задоволення апеляції немає, оскільки рішення по даній справі є законним.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, представника Кабінету Міністрів України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно п.52 "Правил обліку громадян, які потребують покращення житлових умов, та надання їм жилих приміщень в Україні", затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 11.12.1984 року, жилі приміщення надаються громадянам в межах 13,65 кв.м житлової площі на одну людину, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в даному населеному пункті.
У відповідності із вимогами п.п.13;15;53 названих "Правил" пунктом 3 постанови виконкому обласної Ради народних депутатів та президії обласної ради професійних спілок від 07.01.1985 року №2 встановлено розмір середньої забезпеченості житловою площею на одного проживаючого в містах та населених пунктах Івано-Франківської області. Цей розмір дорівнює 8 кв.м.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, його дружина, син, невістка та внук проживали та були зареєстровані в приватизованій трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1, житлова площа якої становить 29,61 кв.м.(довідка – а.с.86). Саме така довідка 28.01.2009 року була подана ОСОБА_1 Богородчанській селищній раді із заявою про прийняття його сім’ї на облік для покращення житлових умов. Тому суд обґрунтовано не прийняв до уваги посилання позивача на те, що при покращенні житлових умов повинно прийматись до уваги проживання без реєстрації його дочки – ОСОБА_1 та членів її сім’ї.
Довідкою Богородчанської селищної ради від 27.01.2010 року підтверджено, що для покращення житлових умов ОСОБА_1 та його дружині за їх згодою в смт. Богородчани надано 2-х кімнатну квартиру житловою площею 33,2 кв.м (а.с.40). ОСОБА_1 отримав ордер та вселився з дружиною у це приміщення. При наданні названої квартири враховано вимоги п.52 "Правил" і те, що ОСОБА_1 має право, як учасник бойових дій та інвалід війни, на додаткову житлову площу в розмірі 10 кв.м.
В квартирі АДРЕСА_1 залишились проживати син позивача – ОСОБА_2 із своєю дружиною та сином. В їх користуванні перебуває 29,61 кв.м житлової площі, тобто більше, ніж по 8 кв.м. Це відповідає вимогам п.52 названих вище "Правил".
Твердження апелянта про те, що йому необхідно надати ще одну квартиру, оскільки його родина повинна бути забезпечена житловою площею загальним розміром не 62,81 кв.м, а – 78,25 кв.м, тобто з розрахунку не 8 кв.м, а максимальної норми забезпечення – 13,65 кв.м на кожного члена сім’ї та 10 кв.м додаткової площі для нього, не ґрунтується на нормах чинного житлового законодавства України. Тому вони не можуть бути прийняті до уваги.
У зв’язку із викладеним вище, колегія суддів вважає, що рішення по даній справі судом першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування рішення немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.218;307;308;313;314;319;324;325 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Богородчанського районного міського суду від 18 червня 2010 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двадцяти днів.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: А.Т.Павлишина
Л.В.Ясеновенко
Згідно з оригіналом
Суддя: В.А. Девляшевський