Судове рішення #11290556

                                   Справа № 1-310/2010 р.

 

                                             В И Р О К

    І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

22 вересня 2010 р.   Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі  :

головуючого  судді                                                Громової Л.В.

при секретарі                                           Волошко І.С.

з участю прокурора                                                  Наталич Г.В.

адвоката                                                              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Конотопі справу про обвинувачення :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Брянськ ,  циганки , громадянки України, без освіти ,   не одруженої,  має неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4  , не працюючої, мешкаючої за адресою : АДРЕСА_1  , раніше  судимої : 1) 19 грудня 2007 року Ямпільським районним судом  Сумської області за ст. 304 КК України до 1 року  позбавлення волі і на підставі  ст. 75 КК України  звільнена  від  відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 2) 23 жовтня 2009 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч.2 ст. 304 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнивши від покарання з іспитовим строком на 1 рік;  -

за ч.2 ст. 304 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

      Підсудна ОСОБА_2 втягнула неповнолітнього  сина у заняття жебрацтвом  .

    Злочин скоєний при наступних обставинах:

      Підсудна ОСОБА_2  втягнула свого неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 в зайняття жебрацтвом, а саме : систематичному випрошуванні грошей у сторонніх осіб на території смт. Дубов"язівка в період вересня-грудня 2009 року та у  приміських електропоїздах в період з січня по березень 2010 року. Так як підсудна ОСОБА_2 посилала сина побиратися по людях, він втік з дому та з лютого 2010 року проживав у бабусі ОСОБА_5 в м. Дружба Сумської області.

    На прохання матері повернутися додому, неповнолітній ОСОБА_4 відмовився, після чого підсудна ОСОБА_2  примусила сина ходити жебракувати по електропотягах та  віддавати їй гроші на прожиття, які в подальшому витрачала на продукти харчування та свої потреби . В подальшому  двічі приїжджала забирати нажебраковані гроші на загальну суму 50 грн.

    Підсудна ОСОБА_2 втягнула свого сина в злочинну діяльність і усвідомлюючи  , що не можна заставляти дітей жебракувати та неодноразово була про це повідомлена, знову, 15.03.2010 р.  неповнолітній ОСОБА_4   пішов просити  милостиню у пасажирів електропотягу  сполученням Х.Михайлівський-Конотоп, де під час відпрацьовування  території обслуговування ЛВ на ст. Конотоп, працівниками міліції неповнолітній ОСОБА_4 був запрошений до чергової частини ЛВ на ст. Конотоп для з"ясування даних обставин .  При особистому огляді ОСОБА_4 було виявлено та вилучено  гроші в сумі 2 грн.96 коп, які він нажебракував .

Підсудна ОСОБА_2 вину свою визнала повністю та пояснила, що вона дуже хвора, а син ОСОБА_6 з дитинства .Вона отримувала пенсію на сина, більше 900 грн.  Приблизно з листопада 2009 року вона поїхала жити в с. Дубов"язівка, де стала проживати у громадянському шлюбі з ОСОБА_7  Син проживав з ними, у школі не навчався, так як він хворий на епілепсію.  Раніше він навчався в школах в м. Конотоп, але вона забирала його звідти, тому що  хотіла, щоб він разом з нею займався жебрацтвом в електропотягах  та на вокзалі ст. Конотоп.  Вона посилала його просити милостиню у людей в с. Дубов"язівка, продукти, одяг. Він не хотів просити, але їм було нічого їсти і одягатись  і вона його заставляла жебракувати .  Змалку привчила сина до жебракування, брала з собою на вокзал та по потягах.  Син приносив продукти харчування, одяг,   гроші, приблизно по 5-7 грн. Це було в січні 2010 року. В цей час вона вже не отримувала допомогу  на дитину. , тому що  не здавала довідок. Так як син не хотів побиратися, в  лютому 2010 року поїхав до своєї тітки в м. Дружба Сумської області.  Вона двічі їздила до нього,щоб забрати, але син відмовлявся. Тоді вона повідомила, що пенсію на нього вже не отримує, жити нема за що, і сказала, що він повинен ходити по електропотягах і просити милостиню і таким чином буде йому допомагати. . Двічі після того їздила до нього і забирала гроші , один раз  30 грн., другий раз - 20 грн., з цих грошей вона йому нічого не давала, їсти не привозила. Щиро кається у вчиненому, просить суворо не карати, так як вона дуже хвора.

    Винність підсудної ОСОБА_2, крім визнання нею вини, підтверджується іншими доказами.            

    Таким чином, дії підсудної ОСОБА_2   суд кваліфікує за ч.2 ст.304 КК України, так як вона  втягнула неповнолітнього сина у заняття жебрацтвом.

    При призначенні покарання суд враховує ступінь та характер суспільної небезпечності скоєного злочину, особу підсудної.

    До пом"якшуючих відповідальність обставин суд відносить  ,  щире каяття , поганий стан здоров"я  підсудної   ОСОБА_2  

    Обтяжуючих відповідальність обставин суд не знаходить.

Згідно повідомлення Сумського слідчого ізолятора з 27 червня 2010 року стан здоров"я  ОСОБА_2 значно погіршився  :  з"явилася   загальна слабкість та профузні кровотечі з носоглотки, знизився артеріальний тиск, збільшилися лімфовузли, неодноразово надавалася медична допомога у медичній частині установи, у зв"язку з чим 17.08.2010 р. та 20.08.2010 р. ОСОБА_2 була обстежена в Сумській обласній клінічній лікарні та Сумському обласному онкологічному диспансері, де їй було встановлено діагноз : рак носоглотки, група  II, стадія   III  , T3N1M0. За висновками спеціалістів хвора потребує хіміопроменевого  лікування .Захворювання ОСОБА_2 є тяжким і потребує довгострокового лікування . Даний діагноз  підтверджується висновном лікарів.

    Суд, враховуючи  тяжку хворобу ОСОБА_2 вважає доцільним звільнити її від покарання.

     

    Керуючись ст.323, 324 КПК України,ст. 84 КК України-

З А С У Д И В :

    ОСОБА_2   визнати винною за ч.2 ст. 304 КК України і призначити покарання   чотири роки позбавлення волі.

     Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду  від 23 жовтня 2009 року у виді одного місяця позбавлення волі , остаточно чотири роки  один місяць  позбавлення волі.

    На підставі ч.2 ст. 84 КК України   ОСОБА_2 звільнити від покарання в зв"язку з тяжкою хворобою  .

    Міру запобіжного заходу скасувати, звільнити з-під варти з залу суду.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб після проголошення, а засудженій з моменту вручення копії вироку через   Конотопський міськрайонний суд.

     

 

 

Суддя Конотопського

міськрайонного суду                                                                                            Л.В. Громова

                                                                                                   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація