Справа № 11- 487/10 Головуючий по першій інстанції Каліщук А.А.
Категорія : ч.2 ст.345 КК України Доповідач Хлапук Л.І. .
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 12 жовтня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді: Хлапук Л.І.,
суддів: Матвієнко Н.В., Силки Г.І.
з участю прокурора: Смолюка Б.С.,
засудженого: ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, на вирок Володимир-Волинського міського суду від 29 липня 2010 року, яким
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вили, Лубенського району, Полтавської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого верстатником в ТОВ «Гербор-Холдинг”, одруженого, не судимого, засуджено:
- за ч.2 ст. 342 КК України на 5 місяців арешту;
- за ч.1 ст. 345 КК України на 6 місяців арешту;
- за ч.2 ст. 345 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_2 остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та визначено до відбуття 1 рік 6 місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з однорічним іспитовим строком, якщо він протягом даного строку не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього згідно ст. 76 КК України обов’язок: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишено попередню - підписку про невиїзд.
ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за скоєння ряду злочинів при наступних обставинах.
27.03.2010 р. в період часу з 15 год. 45 хв. до 17 год. 20 хв., при його затриманні за вчинення в той день дрібного хуліганства, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, ОСОБА_2 вчинив опір, в тім числі поєднаний з насиллям, працівникам Володимир-Волинського УДАІ УМВС України у Волинській області та Володимир-Волинського МВ УМВС України: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, під час виконання останніми своїх службових обов’язків. А саме: намагався повалити на землю та нанести удар ОСОБА_3, умисно наніс удар ногою в гомілку правої ноги ОСОБА_4, чим завдав тому фізичного болю. Вдарив ногою в обличчя ОСОБА_5В, від чого той впав. При цьому ОСОБА_5 було заподіяно легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.
Крім того, ОСОБА_2 погрожував вбивством ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у зв’язку з виконанням ними своїх службових обов’язків.
В своїй апеляції помічник Володимир-Волинського міжрайонного прокурора, яки й приймав участь і розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи, вказує на невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Вважає його надто м’яким. Крім того, посилається на призначення його всупереч вимогам ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки менш тяжким покаранням –обмеженням волі поглинено більш тяжке - арешт. Просить вирок скасувати та постановити новий, яким обрати ОСОБА_2 відповідну міру покарання.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та основні доводи апеляції, прокурора, який її підтримав, засудженого ОСОБА_2, який просив залишити апеляцію прокурора без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає що апеляція прокурора задоволенню не підлягає
Оскільки розгляд даної кримінальної справи судом першої інстанції проведено у спрощеному порядку на підставі ст. 299 КПК України, і кваліфікація дій ОСОБА_2 ніким не оспорюється, колегія суддів не переглядає вирок в частині правильності кваліфікації дій засудженого, а виходить з тієї, яка визначена судом.
У відповідності з ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
У відповідності з даними вимогами закону, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_2 покарання врахував те, що ним вчинено невеликої та середньої тяжкості злочини, особу засудженого, який позитивно характеризується по місцю проживання та праці, вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, має на утриманні малолітню дитину.
Відповідно до ст.67 КК України суд, як обтяжуючу покарання обставину суд підставно врахував ОСОБА_2, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
До пом’якшуючих обставин н7им підставно віднесено з’явлення засудженого із зізнанням, його щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно прийшов до висновку про те, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, і обрав йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України, поклавши на засудженого передбачений ст. 76 КК України, обов’язок.
Посилання апелянта на невірне застосування судом ст. 70 КК України при призначенні покарання та поглинення більш суворого покарання менш суворим, не ґрунтується на законі.
Відповідно до ст. 51 КК України обмеження волі є більш тяжким видом покарання, ніж арешт. Враховуючи це, суд у відповідності з ч.1 ст. 70КК України правильно призначив ОСОБА_2 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого виду покарання – арешту більш суворим – обмеженням волі.
Виходячи з вищенаведеного підстав для скасування вироку та постановлення нового з мотивів, наведених в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Володимир-Волинського міського суду від 29 липня 2010 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.
Головуючий: / підпис/
Судді: / підписи /
Згідно оригіналу:
Суддя апеляційного суду
Волинської області Л.І.Хлапук