Справа № 11-505/10 Головуючий по І інстанції Лященко О.В.
ч.2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України Доповідач Хлапук Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 12 жовтня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого-судді: Хлапук Л.І.,
суддів: Матвієнко Н.В., Силки Г.І.,
з участю виправданого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Володимир-Волинського міського суду від 10 серпня 2010 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, раніше не судимий, виправданий за ч. 1 ст. 125 КК України за недоведеністю його участі у злочині.
В цивільному позові ОСОБА_2 відмовлено.
ОСОБА_1 обвинувачувався ОСОБА_2 в тому, що близько 12 години 02 серпня 2009 року на подвір’ї будинку АДРЕСА_2, на ґрунті особистих неприязних стосунків побив ОСОБА_2 ногами в різні частини тіла, умисне заподіявши легкі тілесні ушкодження.
Вироком Володимир-Волинського міського суду ОСОБА_1 виправдано за ч. 1 ст. 125 КК України за недоведеністю його участі у злочині.
Потерпілий ОСОБА_2, не погоджуючись з даним вироком, в своїй апеляції посилається на однобічність і неповноту судового розгляду, на неврахування судом показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, висновку судово-медичного експерта, що вплинули на законність вироку. Просить скасувати його та направити справу на новий судовий розгляд.
Виправданий ОСОБА_1 в запереченні на апеляцію вважає вирок законним і обґрунтованим та просить залишити його без зміни.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав доводи апеляції, пояснення виправданого ОСОБА_1, який просив залишити в силі постановлений вирок, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
Висновок суду про недоведеність участі ОСОБА_1 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 підтверджений сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Так, з показань виправданого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вбачається, що близько 12 години 02 серпня 2009 року на подвір’ї будинку АДРЕСА_2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 мав місце словесник конфлікт, в який втрутився і ОСОБА_1
Однак всі вони заперечили бійку в його ході між ОСОБА_1 і ОСОБА_2. Заявивши, що ОСОБА_1 не бив вищевказаного потерпілого і ніяких тілесних ушкоджень тому не наносив.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4, на показання яких посилається апелянт, не були очевидцями конфлікту. Про те, що під час нього ОСОБА_1 побив ОСОБА_2 знають зі слів останнього. Будь-яких тілесних ушкоджень на ньому вони не бачили. .
Сам потерпілий про обставини його побиття дає суперечливі показання. Спочатку заявляв, що його бив лише ОСОБА_1, від удару якого ногою в груди він впав і втратив свідомість. Пізніше став твердити про його побиття ногами в різні частини тіла з двох сторін двома особами, в тім числі і ОСОБА_1, .
Між тим, згідно і висновку судово-медичної експертизи, у ОСОБА_2 виявлено легкі тілесні ушкодження у вигляді садна на лівій боковій поверхні грудної клітки і садна на передній поверхні лівої гомілки. Локалізація останнього не співпадає з показаннями потерпілого про нанесення даного ушкодження в той час, коли він лежав на землі обличчям донизу. Крім того, експертиза твердить, що при вказаних ОСОБА_2 обставинах втратити свідомість він не міг.
Суд дав оцінку як показанням виправданого та вищевказаних свідків, так і показанням потерпілого, свідка ОСОБА_3 При цьому прийшов до обґрунтованого висновку про суперечливість і недостовірність показань останніх.
Так, ОСОБА_3 заявляла, що бачила, як ОСОБА_1 наносив побої ОСОБА_2, саме вона припинила бійку, відвівши потерпілого в дім.
Між тим, ОСОБА_2 показав, що бійку припинила його мати ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_6, ОСОБА_1, яка й відвела його в будинок.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заперечили як показання потерпілого, так і показання свідка ОСОБА_3, заявивши, що ОСОБА_3 очевидцем події не була, на подвір’я в той час не виходила. Дані свідки заперечили наявність самої бійки та те, що ОСОБА_1 в її ході побив ОСОБА_2, а ОСОБА_7 припиняла побиття.
Як встановлено в ході судового розгляду, потерпілий з-за його майнових претензій перебуває в неприязних стосунках з ОСОБА_1 та ріднею-свідками по справі. Через це часто конфліктує з ними.
Оскільки в ході судового розгляду не було здобуто будь-яких переконливих доказів про отримання ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень саме в результаті навмисних протиправних дій щодо нього ОСОБА_1, суд обґрунтовано виправдав останнього за ч.1 ст. 125 КК України за недоведеністю його участі в інкримінованому злочині.
Виправдувальний вирок щодо ОСОБА_1 складений у відповідності з вимогами ст. 332-335 КПК України, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365-366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Володимир-Волинського міського суду від 10 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Волинської області Хлапук Л.І.