ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.08.2006 Справа № 7/131
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Павловського П.П..
при секретарі судового засідання Стуковенкова Н.В.
з участю позивача Власова Н.О.
та представників сторін :
позивача -ОСОБА_1
відповідача -Нечепоренко Я.С.
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2005р. у справі
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
до відповідача Дніпропетровської міської ради
про спонукання укласти договір оренди та визнання права власності
В С Т А Н О В И В :
14.02.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов приватного підприємця ОСОБА_2 про спонукання Дніпропетровської міської ради укласти договір оренди земельної ділянки та про визнання права власності на недобудовану будівлю. Свої вимоги позивач мотивував тим, що рішенням міськради від 20.07.2000р. їй було виділено земельну ділянку площею 210м2, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 для проектування та будівництва кафе строком на один рік. Після закінчення строку оренди, вона звернулась до відповідача з заявою про продовження його терміну, але Дніпропетровська міська рада ухиляється від укладення договору. На час звернення до суду готовність до експлуатації кафе складає 86%, а тому позивач просила визнати за нею право власності на недобудовану будівлю.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2006р. (суддя Коваль Л.А.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт зазначив що судом не прийнято до уваги те, що позивач має переважне право попереднього землекористувача, та те, що на протязі тривалого строку відповідач ухилявся від розгляду заяви позивача про укладення договору оренди.
У своєму відзиві Дніпропетровська міська рада зазначила, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 20.07.2000р. було затверджено проект відведення земельної ділянки. Вказану ділянку надано позивачці у короткострокову оренду строком на один рік для проектування та будівництва кафе. На цій підставі 28.09.2000р. між ОСОБА_2 та виконкомом Дніпропетровської міської ради укладено відповідний договір оренди (а.с.11-16).
Таким чином, орган до компетенції якого відповідно до приписів ст. 124 ЗК України та ст.4 Закону України “Про оренду землі” входить розгляд питання щодо надання земельної ділянки в оренду, прийняв рішення про укладення з позивачкою договору оренди. При цьому земельну ділянку було передано для будівництва об'єкта нерухомості, тобто об'єкту, який, враховуючи його природу, обумовлює необхідність тривалих стосунків орендодавця та орендаря щодо використання останнім земельної ділянки, на якій збудовано зазначений об'єкт нерухомості.
Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку договору оренди, позивачка продовжувала використовувати земельну ділянку з метою забезпечення будівництва та експлуатації кафе, про що свідчать укладені між сторонами договори оренди від 16.07.2002р. та 17.06.2003р. (а.с.20-21). Строк дії останнього договору оренди закінчився 15.11.2003р., після чого позивачка звернулась до міськради з заявою про продовження оренди і продовжувала користуватися земельною ділянкою, що не заперечується самим відповідачем.
Відповідно до ст.33 Закону України “Про оренду землі” після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Відповідачем не надано суду доказів того, що ОСОБА_2 неналежно виконувались обв'язки орендаря та того, що Дніпропетровська міська рада направила в адресу ОСОБА_2 лист-повідомлення про свої заперечення щодо продовження орендних відносин. Більш того, структурні підрозділи відповідача на протязі 2005р. здійснювали певні дії по узгодженню питання щодо продовження орендних відносин (а.с.43-44,51).
Таким чином, ухилення відповідача від врегулювання у передбачений законом спосіб земельних правовідносин, порушує права орендаря, який добросовісно виконував свої зобов'язання та з дозволу Дніпропетровської міської ради збудував на виділеній земельній ділянці приміщення, вартість якого на час звернення ОСОБА_2 до суду становила 72986гр.
Безпідставними є посилання відповідача, що укладення договору оренди земельної ділянки можливо лише при наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування та на те, що питання передачі земельних ділянок знаходиться у виключній компетенції такого органу, оскільки в даному випадку йдеться про встановлений законом обов'язок відповідача поновити договір оренди, а не про спонукання міської ради надати в оренду вільну земельну ділянку, яка знаходиться серед земель житлової та громадянської забудови.
Що стосується вимог позивача про визнання права власності на недобудоване приміщення, то позовні вимоги обґрунтовано посиланням на ч4 ст.331 ЦК України. На час звернення ОСОБА_2 до суду зазначену норму закону виключено. В зв'язку з тим, що чинним законодавством не передбачено можливості визнання права власності на нерухоме майно до прийняття його відповідним органом до експлуатації, позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що рішення повинно бути скасовано на підставі п.4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права, а позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 101, 103 -105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2006р. скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати Дніпропетровську міську раду поновити з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 кадастровий №НОМЕР_1.
В решті позовних вимог відмовити.
Господарському суду Дніпропетровській області видати відповідний наказ.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя О.В. Чус
Суддя П.П. Павловський
Постанову оформлено у відповід
ності до вимог ст.84 ГПК України
30.08.2006р