Справа № 2-3698/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня  2010р.                                                 Солом’янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді    - Букіної О.М.

при секретарі               - Дімаковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання недійсним кредитного договору,

в с т а н о в и в:

В липні 2010 року позивач звернувся з позовом до відповідача та просить визнати недійсним кредитний договір за № 05-Ф/07 002 від 09.10.2007 року та стягнути понесені витрати.

 Свої вимоги мотивує тим, що  09 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», відповідно до Статуту АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 05-Ф/07-02.

Згідно умов якого, відповідач надав позивачу споживчий кредит  в розмірі 90 000, 00 дол. США з кінцевим терміном погашення 08.10.2014 року зі сплатою процентів в розмірі 10,9 % річних.

Позивач вважає, що при укладання вказаного вище договору відповідачем було порушено вимоги  ч.1, ч.4. ст.  11 ЗУ «Про захист прав споживачів», п. 3.2. розділу 3 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою Правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року,  в частині недотримання істотних умов, які обов’язкові для кредитних договорів.

Позивач вважає, що  його права, як споживача фінансових послуг були порушеними, а тому просив визнати недійним Кредитний договір № 05-Ф/07-02  від 09.10.2007 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на їх безпідставність та необгрутованість, надавши письмові заперечення проти позову. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

09 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», відповідно до Статуту АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 05-Ф/07-02 від 09 жовтня 2007 року ( а.с.6-11).

Згідно п. 1.1 Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит, в сумі 90 000,00 (дев’яносто  тисяч) доларів США 00 центів. Кредит надається на строк з 09.10.2007 року по 08.10.2014 року по день визначений в п. 1.1 та/або в п.п. 3.3.3 цього Договору, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 10,9 % річних.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання по наданню кредиту виконав в повному обсязі, що не заперечувалося представником позивача  в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача посилався на те, що відповідачем були порушені права позивача, як споживача фінансових послуг передбачені  ч.1, ч.4. ст.  11 ЗУ «Про захист прав споживачів», п. 3.2. розділу 3 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою Правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року,  в частині недотримання істотних умов, які обов’язкові для кредитних договорів.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти .

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А належним виконанням зобов’язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитними коштами у строки, в розмірі та в валюті, визначеними в кредитному договорі.

Відповідно до ст. 599 ЦКУ зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов’язання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а саме: поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в кредитному договорі.

Суд вважає, що при наданні позивачу кредиту його права, як споживача фінансових послуг не були порушені виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:

1) особу та місцезнаходження кредитодавця;

2) кредитні умови, зокрема:

а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

б) форми його забезпечення;

в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;

г) тип відсоткової ставки;

ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);

е) строк, на який кредит може бути одержаний;

є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;

ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;

и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

З наданої в судове засідання заяви позичальника -фізичної особи на отримання кредиту від 11.07.2007 року вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з усіма  умовами надання кредиту. Зокрема, як вбачається з даної заяви, позивача було  ознайомлено з п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 01.12.2005 р., що підтверджується особистим підписом позивача. Тобто, позивач був обізнаний щодо переваг та недоліків запропонованої схеми кредитування ( а.с. 21).

Також Позивачу було надано інформацію про істотні умови, які обов’язкові для кредитних договорів, згідно з п. 3.2. розділу 3 Правил про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року.

Зокрема, підтвердженням цього є Додаток № 1 до Кредитного договору № 05-Ф/07-02 від 09 жовтня 2007 року, який є невід’ємною частиною Кредитного договору ( а.с. 22-23).

З вказаного вище Додатку вбачається , що Позивач був ознайомлений  з його умовами, про що свідчить його особистий підпис.

З огляду на вказане вище,  суд вважає, що позивач був належним чином обізнаний про всі істотні умови Кредитного договору, погодився з ними, уклавши спірний кредитний договір.

Таким чином, суд вважає, що посилання позивача на вказані вище порушення вимог закону з боку відповідача при укладенні спірного договору є необґрунтованими та безпідставним.

Аналізуючи викладене вище, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 вважає за необхідне відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України ,Законом України «Про захист прав споживача» ,  ст.ст. 3,4, 10,11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218  ЦПК України, , –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання недійсним кредитного договору, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: